Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №621/3295/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/3295/26

Провадження № 3-в/621/20/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І. В., за участі секретаря судового засідання – Сумцової С.О., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Годнюка С. М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника ОСОБА_1 – адвоката Годнюка Святослава Миколайовича про відвід судді Зміївського районного суду Харківської області Філіп`євої В. В. щодо розгляду матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в :

В провадженні Зміївського районного суду Харківської області перебувають матеріали, які надійшли 24.08.2026 від відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, для розгляду зазначеного матеріалу визначено суддю Філіп`єву В. В.

07.09.2026 до канцелярії суду від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Годнюка С. М. надійшла заява про відвід судді Зміївського районного суду Харківської області Філіп`євої В. В. щодо розгляду матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На обґрунтування заяви про відвід адвокат Годнюк С. М. зазначив, що в нього виникають сумніви щодо можливості забезпечення належного балансу процесуальних можливостей та безстороннього розгляду суддею Філіп`євою В. В. вказаних матеріалів, з огляду на наступне.

Стороною захисту до початку розгляду справи по суті було вжито заходів для повноцінного ознайомлення з доказами та 25.08.2026 захисником було подано заяву про надання доступу до електронної справи, ознайомлення з усіма матеріалами, включно з відеозаписами та участь захисника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Після отримання лише письмової частини матеріалів сторона захисту повторно звернулася до суду та повідомила, що фактичного доступу до відеозапису не отримала.

При цьому відеозапис є одним із ключових доказів сторони обвинувачення, оскільки саме він може об?єктивно підтвердити або спростувати дотримання працівниками поліції процедури пропозиції та відмови від проходження огляду.

Незважаючи на це, постановою від 28.08.2026 фактично не забезпечено можливості дистанційного ознайомлення захисника з відеозаписом, натомість зазначено про можливість особистого отримання його копії у приміщенні суду.

Одночасно тією ж постановою захиснику відмовлено в участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Отже, склалася ситуація, за якої з одного боку, суд визнає наявність матеріалах справи відеозапису, який сторона захисту не бачила; з іншого боку не забезпечується дистанційна можливість ознайомитися з ним; одночасно захиснику відмовлено у можливості дистанційної участі в судовому засіданні.

Захисник здійснює професійну діяльність у м. Кам?янець - Подільський Хмельницької області, тоді як справа розглядається Зміївським районним судом Харківської області, тобто суду було відомо про значну територіальну віддаленість захисника.

Окремо сторона захисту звертає увагу на мотиви відмови у відеоконференції. У постанові від 28.08.2026 суд послався, серед іншого, на умови воєнного стану, відсутність світла та інтернет-зв?язку, тривалі неполадки системи ВКЗ можливе збільшення часу розгляду справи. Водночас сторона захисту вважає, що в умовах воєнного стану зазначена обставина може оцінюватися саме в протилежному аспекті - як додатковий фактор на користь використання доступних дистанційних засобів участі у судовому провадженні, особливо враховуючи значну територіальну віддаленість захисника від суду. У даному випадку питання ставиться не у зв?язку з одним окремим рішенням судді, а виходячи із сукупності процесуальних обмежень, внаслідок яких захисник до початку розгляду справи по суті не має дистанційного доступу до ключового доказу та одночасно позбавлений можливості дистанційної участі у засіданні.

За таких обставин у сторони захисту виникають об?єктивні сумніви щодо можливості забезпечення належного балансу процесуальних можливостей та безстороннього розгляду справи, що є підставою для відводу судді та з посиланням на пункт 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України, просить відвести суддю Філіп`єву В. В. від розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судова справ № 621/3295/26.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, для розгляду заяви про відвід судді 18.09.2026 визначено суддю Вельможну І.В.

Розгляд заяви призначено на 22.09.2026.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Годнюк С. М. підтримав заяву з підстав викладених в ній та просив її задовольнити.

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Філіп`єва В. В. про дату та час розгляду заяви про відвід повідомлена належним чином на судовий розгляд не прибула, своїм правом для подання пояснень не скористалася.

Ознайомившись з заявою, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, для розгляду матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено суддю Філіп`єву В. В.

Розгляд матеріалів призначено на 08.09.2026.

25.08.2026 від захисника – адвоката Годнюк С. М. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в обґрунтування якого зазначено, що не має змоги брати безпосередню участь в розгляді справи, тому просив забезпечити його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

25.08.2026 відомості про захисника Годнюка С. М. внесено до підсистеми "Електронний суд" з наданням доступу до матеріалів справи в електронному вигляді.

27.08.2026 від захисника Годнюк С. М. надійшло клопотання про забезпечення йому доступу до відеозапису, що знаходиться у матеріалах справи, в підсистемі "Електронний суд" для можливості дистанційного ознайомлення.

Постановою судді Зміївського районного суду Харківської області Філіп`євої В. В. від 28.08.2026 у задоволенні клопотання захисника про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та надсилання копій матеріалів справи на особисту електронну адресу відмовлено.

Відповідно до положень частини 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі додержання законності.

Згідно приписами статті 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Разом з тим у пункті 4 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017 року роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Оскільки у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, а тому діє аналогія закону та в даному випадку слід керуватися нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 статті 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 80 Кримінального процесуального кодексу України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

За роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, "Кожен має право на справедливий… розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом…, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення".

Згідно положень статті 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі "Білуха проти України" зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 43).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Таким чином, на думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18).

Окрім того, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз змісту доводів, якими заявник обґрунтовує заявлений судді Філіп`євій В. В. відвід, дає підстави для висновку про те, що приводом для цього стала незгода заявника з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи № 621/3295/26, зокрема - рішенням про відмову направленні на його особисту електронну адресу відеозапису долученого працівниками поліції до матеріалів та відмови в задоволенні клопотання захисника про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку.

Слід зазначити, що інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Цей інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення.

Сторона вправі не погоджуватись із діями та рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду справи, натомість заперечення на таке рішення головуючого можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за результатами розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення.

Що стосується законності та обгрунтованості прийнятого суддею рішення, то слід зазначити, що під час вирішення питання про відвід, суддя не уповноважений перевіряти/надавати оцінку прийнятим головуючим суддею рішенням на предмет відповідності/невідповідності нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оцінку порушенню чи відсутності порушення Кримінального процесуального кодексу України та істотності таких порушень, в разі їх наявності, може надати виключно лише суд вищої інстанції при перегляді судового рішення.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що заявником не доведено підстав заінтересованості або обставин, з посиланням на докази, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді в результатах даної справи про адміністративне правопорушення, з врахуванням вимог статті 80 Кримінального процесуального кодексу України, згідно якої відвід повинен бути вмотивованим, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід судді у справі відсутні.

Керуючись статтями 245, 246, 252, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 75 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 – адвоката Годнюка Святослава Миколайовича про відвід судді Зміївського районного суду Харківської області Філіп`євої В. В. щодо розгляду матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (судова справа № 621/3295/26) - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: