Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №638/14757/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/14757/26

Провадження № 2/638/9601/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/1704/82/520179 від 22 лютого 2019 року у розмірі 68992,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, укладеним з АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого у зобов`язанні є позивач, внаслідок чого станом на дату подання позову має заборгованість у розмірі 68992,67 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 43087,48 грн; заборгованість за процентами – 25905,19 грн.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

У встановлений судом в ухвалі від 30 червня 2026 року строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явилися, позивач просив справу розглянути за його відсутністю, відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

З урахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 21 вересня 2026 року суд провів заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 лютого 2019 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 шляхом підписання Заяви про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» №010/1704/82/520179 (тип Кредиту - кредитування рахунку) уклали кредитний договір, за умовами якого Банк відкриває Картковий рахунок (далі - КР) № 262081000855/496735300 в національній валюті України – гривні на ім`я Клієнта, випускає та надає Клієнту ПК, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням ПК або її (їх) реквізитів відповідно до правил Платіжних систем, Правил та Тарифів на ведення та обслуговування Карткових рахунків фізичних осіб, зокрема на наступних умовах:

Програма кредитування - «Кредитна Картка «Хочу-картка»;

ПК: Mastercard World «Хочу-картка»;

Прізвище, ім`я Клієнта латинськими літерами на ПК: MIKHALOV VOLODYMYR;

Послуги до КР (надаються за умови заповнення контактних даних);

Мобільний банкінг: 0684976990;

Згідно з п. 1.2 Заяви на умовах цієї заяви, з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту (далі - Дата початку кредитування) Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на КР надати Клієнту в межах Поточного ліміту кошти (Кредит), а Клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування (далі - Проценти). Кредит надається шляхом зарахування коштів Кредиту на КР одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР або шляхом Договірного списання Банком коштів Кредиту з КР у випадках, визначених Договором. Метою Кредиту є придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Максимальний ліміт Кредиту складає триста тисяч гривень (далі - Максимальний ліміт), в межах якого встановлюється поточний ліміт Кредиту (далі - Поточний ліміт). Максимальний та Поточний ліміт далі по тексту Заяви – Ліміти (п. 1.3 Заяви).

Відповідно до п. 1.4 Заяви Розмір Поточного ліміту на дату підписання Заяви становить 0 (нуль) гривень та може бути змінений в порядку та на умовах, передбачених пунктом 2.2. Заяви.

Згідно з п. 1.4.1. Заяви розмір поточного ліміту на дату початку кредитування 40000 гривень (Сорок тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 1.5. Заяви Строк Кредиту сукупність Періодів, протягом яких Банк визначає Поточний ліміт відповідно до пункту 2 Заяви. Строк Кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту (Дати початку кредитування).

Проценти (за користування Кредитом), в т.ч. за користування Недозволеним овердрафтом процентна ставка фіксована, 42% річних (п. 1.6 Заяви).

В Додатку 1 до Заяви № 010/1704/82/520179 та в Паспорті споживчого кредиту, які підписані відповідачем, містяться аналогічні умови кредитування, інформація про розмір та дату щомісячного платежу, а також інші істотні умови кредитування.

22.09.2019 ОСОБА_1 отримав у АТ «Райффайзен Банк Аваль» банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується розпискою про отримання картки.

Виписками по рахунку за період з 22.02.2019 до 20.06.2023 підтверджується видача ОСОБА_1 кредитних коштів в межах встановленого ліміту кредитування по рахунку № НОМЕР_2 , користування позичальник кредитними коштами, часткове погашення заборгованості.

Згідно з Розрахунком заборгованості, складеним АТ «Райффайзен Банк Аваль», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/1704/82/520179 від 22.02.2019 станом на 20.06.2023 складає 68992,67 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 43087,48 грн; заборгованість за процентами – 25905,19 грн.

На підставі Договору відступлення права вимоги № 114/2-62 від 19.06.2023, Додаткової угоди № 6 від 08.06.2026 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-62 від 19.06.2023, Витягу з Додатка 1 до Додаткової угоди № 6 від 08.06.2026 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-62 від 19.06.2023, платіжної інструкції № 71745 від 19.06.2023 на суму 6813147,47 грн, АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило за плату ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» право грошової вимог до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/1704/82/520179 від 22.02.2019 на суму заборгованості 68992,67 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 43087,48 грн; заборгованість за процентами – 25905,19 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦПК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої самої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами довів обставини щодо укладення між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем кредитного договору № 010/1704/82/520179 від 22.02.2019 на встановлених судом умовах; належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо видачі кредиту; невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення суми кредиту у розмірі 43087,48 грн та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 25905,19 грн. Презумпцію правомірності вказаного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин нікчемності цього договору в цілому або його окремих положень.

Крім того, позивачем доведено набуття ним прав кредитора у зобов`язанні на підставі Договору відступлення права вимоги з додатками, презумпцію правомірності якого відповідачем не спростовано.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України відповідач не надав суду доказів належного, тобто відповідно до умов договору, виконання своїх зобов`язань щодо повернення суми кредиту у розмірі 7000,00 грн, сплати комісії за надання кредиту у розмірі 43087,48 грн та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 25905,19 грн, тобто не спростував заборгованість у розмірі 68992,67 грн.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 010/1704/82/520179 від 22.02.2019 у розмірі 68992,67 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 43087,48 грн; заборгованість за процентами – 25905,19 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, до яких згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На виконання вимог ч. 1 ст. 134, ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивачем надано на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн такі докази: копію укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та АО «Апологет» Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року; копію Акту наданих послуг №845 від 08.06.2026 року; Детальний опис наданих послуг до Акту №845 від 08.06.2026 року за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року; копію Ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем, серія ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Усенком Михайлом Ігоровичем № 2093 від 29.09.2012.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

За змістом ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Оцінюючи надані позивачу послуги професійної правничої допомоги на відповідність вказаним критеріям, суд зазначає, що перелічені в Акті послуги відповідають критеріям дійсності і необхідності, однак при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд також виходить з того, що зазначена справа є малозначною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження. Категорія справ про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавства та судової практики щодо цих правовідносин, не є спором значної складності та не потребує дослідження великого обсягу доказів, крім того, є типовою справою для представника позивача.

На підставі викладеного, з урахуванням категорії справи, ціни позову, значення справи для сторін, рівня складності спірних правовідносин, обсягу та характеру наданих позивачу послуг з правничої допомоги, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошових коштів у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-282, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, 4-й поверх, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 010/1704/82/520179 від 22 лютого 2019 року у розмірі 68992,67 грн (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні 67 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 2662,40 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, а всього судові витрати у розмірі 5662,40 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя І.П. Латка