Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №560/15924/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15924/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, пзивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідачі своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористались та не подали відзиви на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що позивач 27.09.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

За принципом екстериторіальності органом розгляду заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.10.2024 №220650006462 позивачу у призначенні пенсії відмовлено. У рішенні зазначено, що стаж особи становить 27 років 3 місяці 2 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, оскільки відсутні відмітка про отримання паспорту чи інформація про здійснення догляду в заяві.

Позивач 09.10.2024 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності органом розгляду заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 16.10.2024 №220650006462, позивачу у призначенні пенсії відмовлено, оскільки позивачка не набула необхідного страхового стажу. У рішенні зазначено, що стаж особи становить 27 років 11 місяців 20 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Зазначено, що право на пенсійну виплату за наявного страхового стажу набуде 21.09.2027.

На звернення позивачки на надання інформації від 24.04.2025 щодо розгляду заяви про призначення пенсії від 09.10.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 02.05.2025 №2200-0306-8/33257 повідомило, що у зверненні зазначена адреса, яка відрізняється від адреси, зазначеної в матеріалах пенсійної справи, тому відповідь надіслано на адресу, вказану в матеріалах справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 11.06.2025 повідомило позивача, що вона 09.10.2024 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої рішенням від 16.10.2024 №220650006462 їй відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Про прийняте рішення її повідомлено листом від 17.10.2024 №2200-0209-8/94739, а також раніше надано роз`яснення листом від 02.05.2025 №2200-0306-8/33257.

Позивач з рішенням відповідачів не погоджується, вважає їх протиправним, тому звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, передбачено ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Даним Порядком (пункт 3) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові розрахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону №1058-ІV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, тобто періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Далі - Закон № 1788-ХІІ).

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

У пункті 11 Порядку № 637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

Пункт 11 вказаного Порядку № 637 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року №233 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачав, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка органів управління житловим фондом чи довідка сільської, селищної Ради народних депутатів).

Таким чином, до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Так, до 01.01.2004 року до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток: для догляду за дитиною до 3-х років, у зв`язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною відповідно до медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Також до трудового стажу до 01.01.2004 року включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Починаючи з 01.01.2004 року, час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, зараховується до страхового стажу матері при умові, якщо особа доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку та при умові отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до стажу для розрахунку права форми РС №220650006462, ОСОБА_1 до страхового стажу зараховано періоди: з 01.09.1979 по 26.02.1983 навчання у вищих, середніх навчальних закладах, 01.07.1983 по 31.12.1983 робота в колгоспі, з 01.01.1984 по 18.08.1984 робота в колгоспі, з 19.08.1984 по 31.12.1984 догляд за дитиною до трьох років, з 01.01.1985 по31.12.1986 робота в колгоспі, з 01.01.1987 по 31.07.1987 догляд за дитиною до трьох років, 01.08.19731 по 31.12.1987 робота в колгоспі, 01.01.1988 по 08.04.1988 робота в колгоспі, 09.04.1988 по 31.12.1988 догляд за дитиною до трьох років, 01.01.1989 по 31.12.1990 робота в колгоспі,01.01.1991 по 11.03.1991 робота в колгоспі,12.031991 по 25.12.2001 підприємство поштового зв`язку «Укрпошта», 01.11.2005 по 12.12.2005 ТОВ «Полімет», 21.02.2006 по 30.05.2011 комунальне комерційне підприємство «Господар», 24.11.2020 по 01.12.2020 ПрАТ «Авангард» з 02.10.2023 по 30.06.2024 заклад дошкільної освіти «Барвінок».

Відповідно до довідки Дунаєвецької міської ради комунальної установи Дунаєвецької міської ради «Трудовий архів» від 27.09.2023 №1369, що ОСОБА_2 дійсно працювала в колгоспі «ім.Леніна» с. Лисогірка Дунаєвецького району.

Вказані періоди роботи: 12.031991 по 25.12.2001 підприємство поштового зв`язку «Укрпошта», 01.11.2005 по 12.12.2005 ТОВ «Полімет», 21.02.2006 по 30.05.2011 комунальне комерційне підприємство «Господар», 24.11.2020 по 01.12.2020 ПрАТ «Авангард» з 02.10.2023 по 30.06.2024 заклад дошкільної освіти «Барвінок», зазначені у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.08.1983 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 27.09.2023 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00044498285 прізвище до реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 , прізвище після реєстрації шлюбу: ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII та частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, до страхового стажу зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо особа у цей період не працювала. Відповідно до пункту 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, підтвердження такого періоду здійснюється на підставі свідоцтва про народження дитини та документів, що підтверджують непрацевлаштування матері.

З наданих суду доказів убачається, що періоди з 19.08.1984 по 31.12.1984 та з 01.01.1987 по 31.07.1987 зараховано до страхового стажу, як періоди догляду за дитиною до трьох років. Позивачка після народження дітей не скористалася повним періодом відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки, а вийшла на роботу раніше. Це підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 та довідкою трудового архіву 27.09.2023 №1369, згідно з якими у відповідні періоди вона працювала у колгоспі ім. Леніна с. Лисогірка Дунаєвецького району. Періоди з 19.08.1984 по 31.12.1984 та з 01.01.1987 по 31.07.1987 зараховано до страхового стажу, як періоди догляду за дитиною до трьох років. Отже, зазначені періоди вже включені до страхового стажу як періоди трудової діяльності, тому їх додаткове зарахування як часу догляду за дитиною є безпідставним.

Доводи апелянта про протиправність неінформування ОСОБА_1 щодо розгляду її заяви про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області є безпідставними, оскільки, починаючи з 30 березня 2021 року, набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», якою передбачено застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення або перерахунок пенсій.

Зазначена технологія передбачає опрацювання заяв бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості їх надходження, незалежно від місця прийняття заяви та місця проживання заявника.

Впровадження принципу екстериторіальності спрямоване на забезпечення єдиного підходу до застосування пенсійного законодавства, централізований контроль за процесами призначення пенсій, мінімізацію особистих контактів із громадянами, усунення територіальної прив`язки звернень, запобігання зволіканням у прийнятті рішень та оптимізацію навантаження на працівників.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.