Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №240/19810/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/19810/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що згідно з наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова від 20.07.2021 №19 (по особовому складу) ОСОБА_1 прийнято до Збройних Сил України, зараховано до списків особового складу Збройних Сил України та присвоєно первинне військове звання "солдат", "особистий номер" (а.с. 5 зворот).

20.07.2021 між Міністерством оборони України в особі начальника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова та відповідачем укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, згідно з яким ОСОБА_1 , зокрема, зобов`язався протягом строку Контракту мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера (а. с. 6).

Відповідно до наказу начальника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова від 17.09.2024 №277 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 відраховано з інституту у зв`язку з достроковим розірванням контракту за академічну неуспішність (а. с. 13 зворот).

Крім того, у вказаному наказі зазначено, що за час проходження військової служби (навчання) у Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова відповідно до розрахунку відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі курсанта ОСОБА_1 , нарахована сума у розмірі 539566,34 грн.

17.09.2024 відповідачу під підпис був вручений розрахунок відшкодування витрат на утримання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі

Відповідач при підписанні контракту про навчання, ознайомився та надав згоду відповідно до п.1 Контракту відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у інституті, однак на час звернення позивача з позовною заявою до суду, грошові кошти на розрахунковий рахунок військового інституту не перерахував.

У зв`язку із тим, що в добровільному порядку у встановлений строк відповідачем не відшкодовано витрати на його утримання в Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова в розмірі 539566,34 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.

Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані нормами Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон України №2232-XII).

Частиною 6 ст. 2 Закону №2232-XII встановлено, що до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону №2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського та офіцерського складу проводиться у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону №2232-XII з громадянами України - курсантами закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами п`ятим, восьмим і дев`ятим частини другої статті 23 цього Закону.

Частиною 10 ст. 25 Закону №2232-XII встановлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 964 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з пунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Зміст викладених положень законодавства свідчить, що у разі укладення контракту про проходження військової служби між вищим військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та курсантом, на останнього покладаються відповідні обов`язки передбачені чинним законодавством України і контрактом.

Таким чином, у разі дострокового розірвання контракту, через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу, курсант зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Матеріали справи свідчать, що згідно з наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова від 20.07.2021 №19 (по особовому складу) ОСОБА_1 прийнято до Збройних Сил України, зараховано до списків особового складу Збройних Сил України та присвоєно первинне військове звання "солдат", "особистий номер" (а.с. 5 зворот).

Крім цього, 20.07.2021 між Міністерством оборони України в особі начальника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова та відповідачем укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, згідно якого ОСОБА_1 , зокрема, зобов`язався протягом строку Контракту мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера (а. с. 6).

Відповідно до п.1 Контракту відповідач ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), і добровільно бере на себе зобов`язання, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до витягу із протоколу №13 засідання вченої ради Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова від 17.07.2024 щодо розгляду питання про відрахування курсантів із військового інституту, постановлено надати дозвіл на ліквідацію академічних заборгованостей за 5 семестр навчання в термін до 15 серпня 2024 року курсантам 31 навчального курсу навчального загону №3, зокрема, ОСОБА_1 , та рекомендовано відрахувати із військового інституту вищезазначених курсантів за академічну неуспішність рішенням начальника військового інституту з дозволу ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі не ліквідації ними академічних заборгованостей у встановлений термін (а. с. 10).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідача відраховано з навчання за академічну неуспішність.

Як свідчать матеріали справи, а саме аркуш бесіди з солдатом ОСОБА_1 , курсантом НОМЕР_1 АОРІ навчальної групи НОМЕР_2 навчального курсу навчального загону №3 Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова від 17.09.2024, надано роз`яснення щодо подальшого проходження служби та роз`яснення щодо утримання коштів в сумі розміром 539566,34 грн, а також повідомлено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку (а. с. 11).

У графі "прохання (побажання) військовослужбовця" відповідачем зазначено, що скарг та претензій до інституту немає (а. с. 11 зворот).

Як слідує з розрахунку відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі курсанта ОСОБА_1 , у зв`язку з відрахуванням згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.06 №964 "Про затвердження Порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", всього за відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі курсанта ОСОБА_1 становить 539566,34 грн та складається з витрат: грошове забезпечення - 539306,34грн; медичне забезпечення - 260,00 грн (а. с. 12).

З відповідним розрахунком відповідач ознайомлений 17.09.2024, що підтверджується його підписом на зворотній стороні розрахунку (а. с. 12 зворот).

Згідно з наказом начальника військового інституту від 17.09.2024 №25-К (по особовому складу) з ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, відраховано з числа курсантів військового інституту через академічну неуспішність та увільнено від займаної посади та призначено на посаду у взводі охорони роти охорони цього ж військового інституту (а. с. 13).

Наказом начальника військового інституту від 17.09.2024 №277 (по стройовій частині) ОСОБА_1 відрахованого з числа курсантів за академічну неуспішність, виключено з усіх видів забезпечення у навчальному загоні №3 та зараховано на всі види забезпечення до роти охорони (а. с. 13 зворот).

Зазначені накази є чинним, доказів їх оскарження та скасування до суду не надано.

Відповідно до довідки від 02.10.2024 №519/1/332 у Житомирському військовому інституті імені С.П. Корольова рахується заборгованість за відрахованим курсантом ОСОБА_1 в сумі розміром 539566,34 грн, станом на 01 жовтня 2024 року (а.с. 14).

Враховуючи вищевикладене, відповідач був обізнаний про обов`язок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, та з сумою, яка підлягає відшкодуванню, та враховуючи, що ОСОБА_1 не закінчив навчання в Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова, відрахований з нього, останній зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням протягом періоду навчання.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що кошти, які підлягають стягненню, не є вартістю навчання (освіти), а є вартістю утримання у навчальному закладі та підлягають стягненню.

При цьому, доказів оскарження встановленої позивачем суми до відшкодування відповідачем не надано.

Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 539566,34грн.

Доказів того, що відповідач відшкодував витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі до суду не надано, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ці витрати підлягають стягненню з нього в судовому порядку.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.