Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №120/5546/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/5546/24

Головуючий у І інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії .

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 бенрезня 2025 року позов задоволено частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за період проходження військової служби з 21 листопада 2019 року по 02 березня 2022 року включно та зобов`язав Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за період проходження військової служби з 21 листопада 2019 року по 02 березня 2022 року відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України.

У задоволенні решти вимог позову суд відмовив.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2025 року було відкрито провадження у справі.

17 червня 2025 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача, адвоката Максимчук В.Ф., про зупинення провадження в справі до встановлення правонаступників позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджувалось наданим свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 06.05.2025 року Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), та просив суд зупинити провадження у даній справі до встановлення правонаступника.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року було зупинено провадження у даній справі до встановлення правонаступника позивача ОСОБА_1 .

Оскільки, шестимісячний строк на прийняття спадщини визначений ст.1270 Цивільного кодексу України сплив, при цьому до суду від правонаступників не надходило жодних заяв, колегія суддів вирішила за необхідне поновити провадження у даній справі з власної ініціативи та призначити справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, 03.03.2019 року між ОСОБА_1 та Головним управлінням ДСНС України у Вінницькій області, в особі начальника Шевчука Р.Б., підписано контракт про проходження служби цивільного захисту № 22/2019.

Згідно з пунктом 3 цього контракту такий укладено строком на 3 (три) роки.

19 квітня 2019 року наказом з кадрових питань (особового складу) Головного управління ДСНС України у Вінницькій області № 121 прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного-рятувальника караулу 11 державної пожежно-рятувальної частини (м. Козятин) 2 державного пожежно-рятувального загону звільнено відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу із органів ДСНС України у запас Збройних Сил на підставі статей 173, 176 пункту 9 Положення (у зв`язку з призовом на строкову військову службу).

Вважаючи наказ від 19 квітня 2019 року № 121 протиправним, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі № 120/1630/19-а у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Проте, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою скасовано наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області від 19 квітня 2019 року № 121 та поновлено ОСОБА_1 з 19 квітня 2019 року на службі цивільного захисту та стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 19 квітня 2019 року по 20 листопада 2019 року в сумі 68568,87 гривень.

06 вересня 2019 року між Міністерством оборони України в особі командира Військової частини НОМЕР_2 , з одного боку, та ОСОБА_1 , з іншого, укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки.

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області від 23 лютого 2022 року № 59 ОСОБА_1 з 02 березня 2022 року звільнено з органів ДСНС України відповідно до статей 173, 176 пункту 1 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу у зв`язку із закінченням строку дії контракту.

Проте, в період з 21 листопада 2019 року по 02 березня 2022 року ОСОБА_1 не виплачено гарантовані виплати, передбачені Кодексом законів про працю України, у зв`язку із чим він звернувся до суду.

За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Колегія суддів, надаючи оцінку даним правовідносинам, враховує наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 06 травня 2025 року року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно п.5 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до вимог ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Тобто, виходячи з правового аналізу положень частини другої цієї статті передбачений випадок, коли в суді апеляційної інстанції буде встановлений факт смерті особи у спорі, що не допускає правонаступництво, то рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню у випадку його законності та обґрунтованості, а повинно визнаватися нечинним, в той же час провадження у справі підлягає закриттю з підстав передбачених п.5 ч.1 ст.238 КАС України.

Згідно зі статтею 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст.1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Зокрема, предметом розгляду в межах даної справи було питання наявності у позивача, померлого ОСОБА_1 , права на отримання середнього заробітку (грошове забезпечення) за період проходження військової служби з 21 листопада 2019 року по 02 березня 2022 року відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії закрити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.