Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №240/14314/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14314/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

22 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.07.2024 №063550005424 про скасування рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 26.06.1986 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.11.2023 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 16.11.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до змісту статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положення ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

До заяви було додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; заяву про призначення/перерахунок пенсії; паспорт; військовий квиток; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000; довідку про зміну назви організації; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи; заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк), інший документ (довідка); пам`ятку пенсіонера; посвідчення постраждалого від ЧАЕС; трудову книжку.

ГУ ПФУ в Житомирській області за результатом розгляду вказаних документів прийнято рішення про призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку.

У 2024 році було проведено перевірку, за результатами якої складено акт "Про результати перевірки достовірності довідки №1485 від 15.09.2023 про проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, які видані ОСОБА_1 Лугинським ліцеєм Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області".

Згідно висновків перевірки, ГУ ПФУ в Житомирській області 12.07.2024 винесено рішення про скасування рішення про призначення пенсії позивачу.

У рішенні про скасування рішення про призначення пенсії зазначено, що ОСОБА_1 до періодів проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано період з 26.04.1986 по 26.06.1986, оскільки за результатами перевірки Управлінням контрольно-перевірочної роботи Головного управління згідно «Акта про результати перевірки достовірності довідки №1485 від 15.09.2023 про проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, які видані позивачу Лугинським ліцеєм Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області: код ЄДРПОУ 22067217» за №0600-1004-1/231 від 12.01.2024 факт проживання/роботи в зоні гарантованого добровільного відселення не підтверджено.

Про прийняте рішення позивачу ГУ ПФУ в Житомирській області повідомлено листом від 23.07.2024.

Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, звернувся до суду із цим позовом.

За результатами встановлених обставин, судом першої інстанції зроблено висновок щодо часткової обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, враховує наступне.

Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Зокрема, частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи по 31 грудня 2017 року мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Зокрема, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсійний вік знижується на 3 роки (за проживання (роботу) з моменту аварії по 31.07.1986) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон №796-ХІІ).

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені ст.55 Закону №796-ХІІ.

Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років, але не менше 15 років страхового стажу.

Зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до абзацу п`ятого п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов: 1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року; 2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання, роботи.

Водночас, застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 щонайменше 3 роки.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії, тобто з 26.04.1986 по 31.07.1986.

Враховуючи вищевикладене, для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років (у разі підтвердження права на відповідне зниження) необхідний страховий стаж повинен становити не менше 25 років.

Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначають із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV, за наявності відповідного стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку.

Відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ із врахуванням положень статті 26 Закону №1058-ІV для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку необхідний страховий стаж в 2024 році повинен становити не менше 31 року (31-6).

Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Приписами п.п.5 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Частинами 3, 4 статті 15 Закону №796-ХІІ встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за документ, що засвідчує особливий статус особи, подається посвідчення потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період (и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення; для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до довідки, виданої Лугинським ліцеєм Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 15.09.2023 №1485, позивач дійсно навчався у Лугинській середній школі №1 та проживав в шкільному інтернаті для учнів, які проживають на віддалі більше трьох кілометрів за адресою смт.Лугини, вул. М.Грушевського, 16, з 01.09.1985 по 26.06.1986 (наказ від 03.09.1985 №8) (а.с.22). Дана довідка підтверджується і записами зробленими у книзі протоколів педагогічної ради школи «Книга руху учнів» почата 01.09.1983, в якій на сторінці 68 зазначено - «Директор школи, наказ від 03.09.1985 №8 по Лугинській СШ, зарахувати на проживання в шкільному інтернаті учнів, які проживають на віддалі більше трьох кілометрів», далі іде запис учнів і клас в якому вони навчаються, під №50 - записаний ОСОБА_2 10 клас.

Згідно атестата про середню освіту, виданого 26.06.1986 серії ІІ №523103, позивач у 1986 році закінчив повний курс Лугинської СЗШ смт.Лугини, Лугинського району, Житомирської області.

Отже, суд першої інстанції вірно виснував, що записами у книзі протоколів педагогічної ради школи «Книга руху учнів» та довідкою від 15.09.2023 №1485 й атестатом від 26.06.1986 серії ІІ №523103, підтверджується той факт, що позивач дійсно навчався у Лугинській СШ в смт.Лугини, у період з 01.09.1985 по 26.06.1986 і під час навчання проживав в інтернаті, бо народився у с.Літки, Лугинського району, Житомирської області, а відтак місце проживання позивача від школи складало більше трьох кілометрів, тому з урахуванням цього, і того, що його батьки не були матеріально забезпеченими, позивача було взято до інтернату для проживання у ньому під час навчання.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 01.09.1985 позивач був зарахований до інтернату, як школяр, а 26.06.1986 він є таким, що закінчив школу та отримав атестат про закінчення середньої освіти, тому потреби у видачі наказу про відрахування позивача з інтернату не було.

Згідно Постанови КМУ "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" №106 від 23.07.1991, смт.Лугини, Лугинського району, Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Таким чином, відповідач протиправно не врахував довідку від 15.09.2023 №1485, видану Лугинським ліцеєм Лугинської селищної ради Коростенського району, яка підтверджує період проживання (навчання) позивача у зоні гарантованого добровільного відселення (смт.Лугини).

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Кремненського старостинського кругу Лугинської селищної радою Коростенського району Житомирської області від 15.09.2023 №677 позивач у періоди з 22.04.1987 по 08.12.1987, з 12.10.1990 по даний час дійсно зареєстрований та проживає у с.Кремне, Коростенського (Лугинського) району, Житомирської області.

Згідно Постанови КМУ "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" №106 від 23.07.1991, с.Кремне, Коростенського (Лугинського) району, Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Крім того, позивач має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що відповідно до норм ст.65 Закону №796-ХІІ підтверджується відповідним посвідченням.

Дійсність посвідчення серії НОМЕР_1 не оспорювалась, воно не визнавалось недійсним у судовому порядку.

Отже, станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, його наявний страховий стаж відповідав вимогам ст.26 Закону №1058-VІ, з урахуванням права, встановленого нормою статті 55 Закону №796-ХІІ, а висновки відповідача про не проживання позивача станом на 01.01.1993 не менше трьох років у зоні гарантованого добровільного відселення та відсутність у нього права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку є безпідставними.

Наразі, наявними документами підтверджено проживання (роботу) позивача у зоні гарантованого добровільного відселення у с.Кремне, Коростенського (Лугинського) району, Житомирської області та навчання у смт.Лугини, (Коростенського) Лугинського району, Житомирської області станом на 01.01.1993 понад 3 роки, що згідно вимог ч.1 ст.26 Закону №1058-IV, є достатнім для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.

Отже, позивач має право на зниження пенсійного віку на 6 років.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, приймаючи рішення від 12.07.2024 №063550005424 про скасування рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ діяло протиправно, з огляду на що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати йому період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 26.06.1986 та повторно розглянути заяву від 16.11.2023 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.