Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №620/6578/25
Суддя: Бужак Наталія Петрівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/6578/25
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2025 року, суддя Бойко А.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 2 взводу Управління патрульної поліції у м. Києві Федоренка Богдана Володимировича про визнання протиправними дій працівників поліції та зобов`язання вчинити дії,-
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 2 взводу Управління патрульної поліції у м. Києві Федоренка Богдана Володимировича про визнання протиправними дій працівникові поліції, які 16.12.2024 здійснили його доставлення до ТЦК без складання протоколу адміністративного затримання, зобов`язання ГУПП/УПП надати письмове пояснення обставин доставлення.
Відповідно до ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року справу передано за підсудністю до Чернігівського районного суду.
Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2025 року справу передано за підсудністю до Городнянського районного суду Чернігівської області.
15 серпня 2025 року суддею Городнянського районного суду Чернігівської області прийнято ухвалу, якою позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а також для сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Згідно з ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві без розгляду.
Не погодившись з ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 311 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. 3 (повернення заяви), 7, 11, 14, 26 ч. 1 ст. 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження),
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з ухвали судді Городнянського районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2025 року підставою для залишення позовної заяви без розгляду стало те, що позивач не зазначив у позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, у прохальній частині заяви № 2 не конкретизував вимогу, а саме, не зазначив кого саме потрібно зобовязати надати письмове пояснення. Окрім того, позовна заява не містить на посилання норм чинного законодавства України.
Також позивач не долучив до позовної заяви документ про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
18.08.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати в якому останній просив суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, мотивуючи тим що перебуває у скрутному матеріальному становищі, є ВПО, безробітній так як був звільнений з останнього місця роботи та надав до клопотання зазначені докази скрутного матеріального становища. Водночас, позивач додав докази, що має електронний кабінет.
18.08.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків в якій він зазначив відповідачем Федоренка Богдана Борисовича та Департамент патрульної поліції та виклав позовні вимоги, в яких просив визнати протиправними дії співробітників Управління патрульної поліції та інспектора Федоренка Б.В. під час його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати Управління Патрульної поліції надати письмові пояснення обставин доставлення.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх опрлати повеністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тлумачення статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Закон України «Про судовий збір`визначає обов`язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов`язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов`язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
За змістом практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях ЄСПЛ у справах "Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії", "Креуз проти Польщі", сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд виходить з того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Колегія суддів бере до уваги додані до клопотання позивачем докази неспроможності сплатити ним судовий збір за подачу до суду даного позову, документи, які свідчать, що він є внутріщньо переміщою особою, а також враховує матеріальний стан заявника
Отже, майновий стан заявника не дозволяє сплатити нарахований судом судовий збір, що вказує на наявність підстав для застосування приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Суд першої інстанції належної оцінки наданим позивачем доказам та письмовим поясненням не надав та прийняв помилкове рішення про відмову в задоволенні клопотання про відстрочку від сплати судового збору.
Та обставина, що позивач повідомив про такі докази після прийняття судом ухвали про залишення позовної заяви без руху, не має значення, оскільки позивач усунув недоліки, вказані судом, у тому обсязі як того вважав.
Щодо інших доводів суду, які зазначені в ухвалу про залишення позовної заяви без руху, то позивач їх усунув, а отже суд мав вирішити питання прийняття позовної заяви до розгляду, оскільки справа направлена до Городнянського районного суду Чернігівської області за підсудністю.
Так, у заяві від 17.08.2025 позивач сформулював свої вимоги, зазначивши, що просить: «визнати протиправними дії співробітників Управління патрульної поліції та інспектора Федоренка Б.В. під час його доставки до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Управління патрульної поліції надати письмове пояснення обставин доставки».
Як відповідачів зазначив у заяві інспектора Федоренка Б.В. та Департамент патрульної поліції (є юридичною особою).
Колегія суддів вважає безпідставними доводи суду першої інстанції стосовно незазначення у позовній заяві позивачем норм чинного законодавства, оскільки стаття 160 КАС України не визначає такої вимоги до позивача.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Окрім того, враховуючи, що відповідно до п.10 ст 294 КАС України, відмова у визначенні розміру судових витрат є самостійною підставою для оскарження такого судового рішення, колегія суддів вважає за необіхдне, скасовуючи ухвалу суду у повному обсязі, прийняти в частині судових витрат судове рішення, яким відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подачу до суду першої інстанції адміністративного позову у розмірі 968,96 грн до набрання чинності рішення суду у справі № 620/6578/25.
Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушщення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішеннят питання.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2025 року скасувати.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подачу до суду першої інстанції адміністративного позову у розмірі 968,96 грн до набрання чинності рішення суду у справі № 620/6578/25.
Справу № 620/6578/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 2 взводу Управління Патрульної поліції у м. Києві Федоренка Богдана Володимировича про визнання протиправними дій працівників поліції направити до Городнянського районного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua