Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №640/8715/20
Суддя: Бужак Наталія Петрівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/8715/20
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року, суддя Подлісна І.М., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДІТИ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДІТИ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати ППР Головного управління ДПС у м Києві від 13 березня 2020 року № 0276630409 в частині нарахування товариству штрафу в розмірі 91648,13 грн за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, виписаних ТОВ «АВТОДІТИ» у період з 01 жовтня 2019 року по 15 жовтня 2019 року з граничним терміном реєстрації до 31 жовтня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з висновками вказаного Акту, дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «АВТОДІТИ» граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, виписаних 28.04.2018 р., 15.05.2018 р. та 18.12.2018 р., а також податкових накладних і розрахунків коригування до податкових накладних, виписаних протягом жовтня 2019 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що відповідальність передбачена п. 1201. 1 ст. 1201 Податкового кодексу України.
02 березня 2020 року ТОВ «АВТОДІТИ» було подано заперечення від 28.02.2020 № б/н (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 02.03.2020 № 34032/10) на висновки перевірки, що викладені в даному Акті перевірки № 1347/26-15-04-09- 20/39679021 від 23.01.2020.
За результатами розгляду заперечень, висновки Акта перевірки № 1347/26-15-04-09-20/39679021 від 23.01.2020 залишено без змін, а заперечення - без задоволення (лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.03.2019 № 46497/10/26-15-04-09-18 «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки»).
У подальшому ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0276630409 від 13 березня 2020 р., згідно якого до ТОВ «АВТОДІТИ» за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних згідно з пунктом 1201. 1 статті 1201 Податкового кодексу України нараховано штраф на загальну суму 91 830,79 грн за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів.
Представник позивача ТОВ «АВТОДІТИ» вважає, що податкове повідомлення - рішення від 13 березня 2020 року № 0276630409 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування штрафу на суму 91648,13 грн, оскільки порушення ТОВ «АВТОДІТИ» законодавчо встановлених термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, виписаних ТОВ «АВТОДІТИ» у період з 01 по 15 жовтня 2019 р., сталося за відсутності вини ТОВ «АВТОДІТИ» із незалежних від нього причин.
Відповідно до ухвали судді Окружного адміністративного суду м. Київ від 23 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Ухвалою суду від 05.03.2025 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 07.04.2025 допущено заміну відповідача Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ВП 44116011).
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 30.07.2025 о 10:00 год.
Відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до приписів ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасника справи (в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі.
Представники сторін, а саме представник скаржника в апеляційній скарзі та представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу не просили слухати справу за їх участі, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
Головним державним ревізором-інспектором управління адміністрування податків з юридичних осіб ГУ ДПС у м. Києві Курносовою Ганною Вікторівною було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - ЄРПН) ТОВ «АВТОДІТИ» за період з травня 2018 по листопад 2019 рік, за результатами якої складено Акт № 1347/26-15-04-09-20/39679021 від 23.01.2020.
Згідно з висновками вказаного Акту, податковим органом встановлено порушення ТОВ «АВТОДІТИ» граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, виписаних 28.04.2018, 15.05.2018 та 18.12.2018, а також податкових накладних і розрахунків коригування до податкових накладних, виписаних протягом жовтня 2019 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що відповідальність передбачена п. 1201. 1 ст. 1201 Податкового кодексу України.
02 березня 2020 року ТОВ «АВТОДІТИ» було подано заперечення від 28.02.2020 № б/н (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 02.03.2020 № 34032/10) на висновки перевірки, що викладені в даному Акті перевірки № 1347/26-15-04-09- 20/39679021 від 23.01.2020.
За результатами розгляду заперечень, висновки Акта перевірки № 1347/26-15-04-09-20/39679021 від 23.01.2020 залишено без змін, а заперечення - без задоволення (лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.03.2019 № 46497/10/26-15-04-09-18 «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки»).
За наслідками перевірки та складання акта, контролюючим органом ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0276630409 від 13 березня 2020 р., згідно якого до ТОВ «АВТОДІТИ» за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних згідно з пунктом 1201. 1 статті 1201 Податкового кодексу України нараховано штраф на загальну суму 91 830,79 грн за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів.
Позивач зазначає, що податкове повідомлення - рішення від 13 березня 2020 року № 0276630409 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині нарахування штрафу на суму 91648,13 грн, оскільки порушення ТОВ «АВТОДІТИ» законодавчо встановлених термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, виписаних ТОВ «АВТОДІТИ» у період з 01 по 15 жовтня 2019 року, сталося за відсутності вини ТОВ «АВТОДІТИ» і з незалежних від нього причин.
Окрім того, позивач зазначив, що порушення було пов`язано з незаконним арештом, накладеним слідчим суддею на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в ЄРПН.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з абз. 1 п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідальність платника податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН визначена статтею 120.1 Податковим кодексом України та передбачає застосування штрафу, розмір якого залежить від кількості днів затримки реєстрації податкових накладних.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.З статті 2001 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.З статті 2001 Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (далі - Порядок № 569).
Відповідно до пункту 4 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.
Проаналізувавши наведені норми законодавства можна дійти висновку, що для наявності в діяннях платника податку податкового порушення, передбаченого п. 1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України, останній повинен вчинити бездіяльність, яка полягає в тому, що він у визначений пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України граничний строк не зареєстрував податкові накладні, або вчинити такі дії з порушенням граничного строку.
При цьому, щоб платник ПДВ мав можливість зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, він повинен забезпечити наявність на своєму електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (надалі - електронний рахунок в СЕА ПДВ) суми коштів у розмірі, обчисленому відповідно до пункту 2001. З статті 2001 Податкового кодексу України. Якщо ж сума коштів є меншою, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Так, дотримуючись законодавчо встановленого порядку реєстрації податкових накладних, ТОВ «АВТОДІТИ» намагалося у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснити реєстрацію відповідних податкових накладних (виписаних у період часу з 01 жовтня 2019 р. по 15 жовтня 2019 р. включно), проте не могло цього зробити з причини накладення арешту за рішенням суду на суму податку, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року у справі № 824/5945/2019 при розгляді клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6, поданого в рамках кримінального провадження № 42019101060000151 від 25.04.2019, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України, було накладено арешт на активи кошти - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в Державній фіскальній службі України, що належать визначеним суб`єктам господарювання, зокрема, ТОВ «АВТОДІТИ», із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, а саме активами, - сумою податків в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), які знаходяться на спеціальних рахунках та належать вказаним суб`єктам господарювання, на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборону службовим особам та працівникам цих вказаних юридичних осіб, їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.
Оскільки вказана ухвала слідчого судді була прийнята без відома та без участі представників ТОВ «АВТОДІТИ», а так як ТОВ «АВТОДІТИ» не мало будь-якого відношення до обставин, які були предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019101060000151 від 25.04.2019, а також з огляду на інші факти незаконного накладення вказаного арешту, ТОВ «АВТОДІТИ» змушене було в судовому порядку доводити незаконність накладення зазначеного вище арешту та клопотати про його скасування.
31 жовтня 2019 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду було прийнято ухвалу у справі № 11-сс/824/5945/2019, якою скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року у справі № 824/5945/2019 на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «АВТОДІТИ», а також скасовано заборону відчуження, розпорядження та користування вказаними активами.
Ухвала була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 11 листопада 2019 року.
Згідно листа ДФС України від 22.11.2019 № 44366/6/99-99-21-03-03-15: «Державна фіскальна служба України розглянула заяву від 11.11.2019 р. б/н (вх. ДФС № 39585/6 від 11.11.2019 р.) щодо виконання ухвали Київського апеляційного суду від 31.10.2019 р. у справі № 11-сс/824/5945/2019 про скасування арешту суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Автодіти» та у межах компетенції повідомляє.
Станом на 18.11.2019 року зазначену ухвалу виконано у повному обсязі, а саме скасовано арешт суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Автодіти».
Таким чином, у період з 04 жовтня 2019 року і по дату виконання ДФС України ухвали Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 11-сс/824/5945/2019 (якою було скасовано арешт із ліміту ПДВ) ТОВ «АВТОДІТИ» протиправно було позбавлено права користування сумами ПДВ на його електронному рахунку в СЕА ПДВ (лімітом ПДВ), і саме у зв`язку з незаконно накладеним арештом на ліміт ПДВ ТОВ «АВТОДІТИ» з незалежних від нього причин не змогло своєчасно у зазначені в п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки зареєструвати податкові накладні/реєстри коригування, виписані товариством у період з 01 по 15 жовтня 2019 р. включно.
Зазначені факти існування об`єктивних обставин, що унеможливили своєчасну реєстрацію податкових накладних, свідчать про відсутність вини ТОВ «АВТОДІТИ» в порушенні законодавчо встановлених термінів реєстрації відповідних податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН. Навпаки, зі свого боку товариством були виконані всі можливі дії для своєчасної реєстрації відповідних ПН/РК.
Загальні положення про відповідальність платника податків закріплені ст. 109 Податкового кодексу України, якою визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У відповідності до ч. І ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Згідно ч. І ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 1201 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини. При цьому, існування судового рішення про накладення арешту на електронний рахунок ПДВ позивача, внаслідок чого товариство не мало можливості зареєструвати накладні, свідчить про відсутність вини суб`єкта господарювання.
Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 15 травня 2018 року по справі № 810/3417/16, від 30 січня 2018 року по справі № 815/2745/17, від 30 січня 2018 року по справі № 816/390/17 та від 28 серпня 2018 року по справі № 806/1965/16.
Оскільки вина ТОВ «АВТОДІТИ» у несвоєчасній реєстрації накладних відсутня, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування до товариства юридичної відповідальності, а тому податкове повідомлення - рішення № 0276630409 від 13.03.2020 року є безпідставним та підлягає скасуванню в частині нарахування штрафу в розмірі 91 648,13 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/реєстрі в коригування, виписаних товариством у період з 01 по 15 жовтня 2019 року з граничним терміном реєстрації до 31 жовтня 2019 року включно.
Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua