Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №640/7725/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Стойка В.В., Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Справа № 640/7725/22

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЄВРО СМАРТ ПАУЕР»

до Головного управління ДПС в м. Києві

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (далі – Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в м. Києві (далі – Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 15.06.2021 № 0503750902, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 160 000,00 грн, за порушення н.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України;

- від 14.02.2022 № 0070550902, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 20 000,00 грн., за порушення п.п. 230.1.2 п. 230 1 ст. 230 ПК України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом встановлено факт несвоєчасної реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

При цьому, судом установлено, що загальна сума штрафних фінансових санкцій у відповідності до приписів п. 128-1.1. ст.128-1 Податкового кодексу України повинна дорівнювати 180 000 грн.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, зазначаючи, що на дату перевірки, яка тривала з 25.05.2021 по 03.06.2021, витратоміри-лічильники та рівноміри-лічильники були встановлені, повірені та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Разом з тим Апелянт акцентує увагу суду на тому, що відповідальності за недотримання вказаного строку (не пізніше 1 січня 2020 року), тобто за несвоєчасне обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами лічильниками та їх реєстрацію в відповідному Єдиному державному реєстрі, нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Також Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: неврахування та ненадання оцінки додатковим поясненням Позивача та мотивів їх відхилення, а також ненадання оцінки наданих ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» доказів, зокрема: довідкам про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (основній та коригуючій), без обґрунтування чому ці докази не враховано.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Також Апелянт просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 30.09.2025 - призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, зазначаючи доводи, аналогічні тим, що були викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі наказу від 24.05.2021 № 986-П проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗК що розташована за адресою: Гетьманцева, буд. 2А, с. Себине, Новоодеський район, Миколаївська область та належить ТОВ «Євро Смарт Пауер» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів за період з 10.07.2021 по 03.06.2021, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, якою встановлено порушення п. 12 ст. З Закону України від 6 липня 1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), п.п. 230,1.2, п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України (акт перевірки від 09.07.2021 № 13880/15/53/РРО/42547705).

За результатами проведеної фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Миколаївській області складено акт від 04.06.2021 № 3943/14-29-09-02-11/42547705, яким встановлено , що ТОВ «ЄВРО ЄМАРТ ПАУЕР» порушено:

- п. 12 ст. З Закону № 265, а саме: встановлено факт наявності в реалізації та на зберіганні товарів не облікованих у встановленому порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 8 204,44 гривень.

- п.п.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме: на реєстрації ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» у періоді з 16.07.2020 по 20.08.2020 в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) розташованих на акцизному складі (уніфікований номер № 1014983) рівнемірів лічильників у кількості 5 шт., відповідно: кількості введених в експлуатацію резервуарів пального та витратомірів-лічильників на місці відпуску пального паливом у кількості 4 шт., чим порушено н.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Г1К України,

- п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме: не подання як розпорядником акцизного складу (уніфікований номер 1014983) за період 16.07.2020 по 20.08.2020 до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику щоденні дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі.

До Головного управління ДПС у м. Києві надійшов лист Головного управління ДПС у Миколаївській області від 07.06.2021 року № 1189/7/14-29-09-02-06 (вх. Головне управління ДПС у м. Києві від 08.06.2021 № 1178/7) яким надано матеріали фактичної перевірки ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» та розрахунки фінансових санкцій для подальшого прийняття податкових повідомлень-рішень, за місцем обліку підприємства, відповідно до діючого законодавства.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення:

- № 0503750902 від 15.06.2021, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 160 000,00 грн, за порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України;

-№ 0503760902 від 15.06.2021, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 16 408,88 грн. (8 204,44 грн. х 200%), за порушення п. 12 ст. З Закону № 265;

- № 0503770902 від 15.06.2021, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 36 000,00 грн., за порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

10 вересня 2021 року позивачем були оскаржені зазначені податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби.

За результатами розгляду скарги рішенням Державної податкової служби від 09.02.2022 року були скасовані податкові повідомлення рішення від 15.06.2021 № 0503760902 та № 0503770902.

Також було прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0070550902 від 14.02.2022, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 20 000,00 грн., за порушення п.п. 230.1.2 п. 230 1 ст. 230 ПК України.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України регламентовано, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно з пунктом 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Статтею 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

За визначенням підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Відповідно до статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Таким чином, порядок збирання та використання податкової інформації врегульовано ПК України, а в частині, яка ним не врегульована - іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

У п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України закріплено, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Висновки суду апеляційної інстанції.

З аналізу вищенаведених законодавчих норм убачається, що імперативні вимоги щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» 21.08.2020 здійснило реєстрацію витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників рівня пального на акцизних складах, що встановлено в самому акті перевірки.

Тобто, фактично на дату перевірки, яка тривала з 25.05.2021 по 03.06.2021, витратоміри-лічильники та рівноміри-лічильники були встановлені, повірені та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, доказів іншого Акт перевірки не містить і не заперечується Відповідачем.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що складом правопорушення, визначеного пунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

При цьому, ані зазначена норма, ані інші положення Податкового кодексу України, як вже було зазначено вище, не передбачають відповідальності за порушення строку обладнання або реєстрації зазначених рівнемірів та витратомірів.

Верховним Судом у постанові від 19.01.2023 по справі №580/9246/21 сформовано правову позицію, що застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми. Порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами- лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (передбачених підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України), якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 1281.1 статті 1281 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі № 640/5202/22.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає безпідставними висновки контролюючого органу щодо порушення Позивачем вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України, з якими погодився суд першої інстанції.

Отже, прийняті Відповідачем податкові повідомлення-рішення від 15.06.2021 № 0503750902, від 14.02.2022 № 0070550902 є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» підлягає задоволенню, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року – скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

21. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6 ст. 139 КАС України).

Отже, судові витрати підлягають розподілу.

Щодо судового збору

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір“ встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 180000,00 грн.

Отже, судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в цій справі складає 2700,00 (180000,00х1,5%) грн, а розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить: 2700,00х150%х0,8 = 3240,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4962,00 (2481*2) грн згідно платіжних доручень від 19.05.2022 № 8571, № 8572. Отже, судовий збір сплачено ним у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а відтак на користь за рахунок Відповідача підлягає стягненню сума судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2700, 00 грн. Кошти у розмірі 2262 (4962-2700) підлягають поверненню у встановленому законом порядку.

За подання апеляційної скарги Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3240,00 грн.

Відтак, на користь ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 5940, 00 (2700,00+3240,00 грн) грн.

Щодо витрат на правничу допомогу

У апеляційній скарзі ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» також просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

До апеляційної скарги додано копію договору № 10/01/22 про надання правничої допомоги від 10.01.2022 та додаткової угоди № 1 від 20.01.2022 до договору № 10/01/22 про надання правничої допомоги від 10.01.2022. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги наразі не надано.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що у тексті заяви (зазначеній у скарзі на ст. 10) Апелянт зазначає, що заздалегідь всі витрати на правничу допомогу спрогнозувати неможливо, остаточний розрахунок між сторонами буде проведено по факту надання послуг, передбачених Договором та додатковою угодою до нього, на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг та рахунку і ці затрати теж будуть подані до стягнення як витрати на правову допомогу, про що Позивач зробив відповідну заяву відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, судові витрати Позивача на правничу допомогу, отриману ним у суді першої та апеляційної інстанції, наразі не розподіляються. Водночас, суд роз`яснює, що у разі, якщо Позивачем не будуть подані докази, які підтверджують розмір понесених ним витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, заява про стягнення витрат на правничу допомогу залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» - задовольнити повністю.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року – скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.06.2021 № 0503750902 та від 14.02.2022 № 0070550902.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» (адреса: м. Київ, проспект Соборності, буд. 15, каб. 219, 02160, ЄДРПОУ 42547705) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 5940, 00 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок гривень нуль копійок) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116, ЄДРПОУ44116011).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 22 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев