Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №320/8412/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Дудін С.О., Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Справа № 320/8412/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Компанієць І.Д., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

Головного управління Пенсійного фонду України

в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення та

зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі – Позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі – Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Відповідач 2) в якому просила:

- визнати протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.01.2024 №262640006605 заступника начальника управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг - начальника відділу призначення пенсій ГУ ПФУ в Рівненській області Тараса Либака;

- скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.01.2024 №262640006605 заступника начальника управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг - начальника відділу призначення пенсій ГУ ПФУ в Рівненській області Тараса Либака;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві визнати копію трудової книжки НОМЕР_1 від 14.04.1982 ОСОБА_1 належним доказом наявності необхідного трудового стажу для призначення пенсії за віком.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.01.2024 №262640006605 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи, які вказані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 14.04.1982, та призначити їй пенсію за віком з 25.12.2023.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надання Позивачкою разом із заявою про призначення пенсії саме копії, а не оригіналу трудової книжки, як документу, що підтверджує її право на належне пенсійне забезпечення, зумовлено об`єктивними обставинами, які не залежать від її волі - тимчасовою окупацією деяких територій Донецької області.

При цьому, суд зазначив, що всі необхідні записи про періоди роботи Позивачци містяться у копії трудової книжки, яка була завірена спеціалістом відділом кадрів прокуратури Донецької області і в силу форс-мажорних обставин, що пов`язані агресією РФ проти України, право Позивачки на пенсійне забезпечення має бути захищено.

Також суд констатував, що Позивачка досягнула пенсійного віку (60 роки), необхідного для призначення пенсії за віком 24.12.2023, а із заявою про призначення пенсії звернулася 16.01.2024, а тому набула право на призначення пенсії за з 25.12.2023.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції також виходив з того, що у Відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки Відповідачем було протиправно відмовлено Позивачці у призначенні пенсії за віком.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, зазначаючи, що судом першої інстанції не враховано приписи ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, яким визначається право на отримання пенсії.

При цьому, Апелянт зазначає, що до страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 14.04.1982 року, оскільки було долучено скан-копії не оригіналів документів про стаж, що суперечить пункту 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 року №22-1 та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, яким визначено, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – без змін з наступних підстав.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який на сьогоднішній день подовжено.

Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України згідно паспорту серії НОМЕР_2 , виданий Будьонівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 02.06.1998.

Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою від 16.01.2024 про призначення пенсії за віком.

До вказаної заяви Позивачкою були долучені такі документи: паспорт громадянина України - ОСОБА_1 ; довідка Донецької обласної прокуратури від 21.06.2023 №07-726ВИХ-23; копія трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.04.1982; диплом серії НОМЕР_3 від 28.02.1983; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.09.2019 №3006-500085774 від 02.09.2019; витяг з Державного реєстру акті цивільного стан громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 11.01.2024 №00043071369.

Вказані документи були передані для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області, яким було прийнято рішення від 19.01.2024 №262640006605 про відмову у призначенні Позивачці пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу.

Так, у спірному рішенні Відповідач зазначив, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 14.04.1982, оскільки було долучено скан копії не оригіналів документів про стаж, що суперечить пункту 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Стаж зараховано з 01.05.2001 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5.

Страховий стаж Позивачки становить 20 років 11 місяців 17 днів.

Не погоджуючись з таким рішенням Відповідача, Позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі також Закон від 09.07.2003 № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV обумовлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 ( далі – Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Згідно з пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі – Постанова № 637) за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених вище правових норм надає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує наявний стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Разом з тим, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з матеріалів справи та не є спірним, до заяви про призначення пенсії було додано саме копію, завірену уповноваженою особою Донецької обласної прокуратури, а не оригінал трудової книжки. Неможливість подання оригіналу трудової книжки обумовлена її перебуванням на території, що тимчасово окупована РФ, що вбачається з довідки Донецької обласної прокуратури від 21.06.2023 №07-726ВИХ-23.

Так, у вказаній довідці Позивачці повідомлено про неможливість видачі їй оригіналу її трудової книжки, оскільки документ зберігається в адміністративній будівлі прокуратури Донецької області за адресою: вул. ім. Генерала Антонова, буд. 2, м. Донецьк, яку з травня 2014 року по теперішній час захоплено незаконними збройними формуваннями.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що ненадання Позивачкою разом із заявою про призначення пенсії оригіналу трудової книжки, як документу, що підтверджує її право на належне пенсійне забезпечення, зумовлено об`єктивними обставинами, які не залежали від її волі.

Водночас, всі необхідні записи містяться у копії трудової книжки, наданої Позивачкою.

Окрім того, як правильно акцентував увагу суд першої інстанції. В силу положень статті 64 Закону №1058 виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи, зокрема, мають право:

1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;

2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.

Отже, Відповідач мав право вчинити дії для перевірки відомостей про стаж Позивачки для його підтвердження або спростування, втім Відповідач не вчиняв дій, спрямовані на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж роботи.

В той же час пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Враховуючи вказане, суд вважає, що копія трудової книжки є належним та допустимим доказам підтвердження трудового стажу Позивачки.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в силу складних, форс-мажорних обставин, що викликані агресією РФ проти України право Позивачки на пенсійне забезпечення має бути захищено попри те, що до заяви про призначення пенсії була долучена саме копія трудової книжки, завірена уповноваженою особою Донецької обласної прокуратури. Відмова Відповідача у реалізації права позивача на призначення пенсії за віком з підстави відсутності оригіналу трудової книжки та, відповідно, неможливості отримати уточнюючі довідку не є пропорційною меті, якої намагався досягти Відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом Позивачки на соціальне забезпечення та завданням Відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що доводи Апелянта правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії” (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року – без змін.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 22 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: І.Д. Компанієць

Є.І. Мєзєнцев