Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №640/38115/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/38115/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дмитрієв В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Аліменка В.О.

Парінова А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 2), - у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.09.2021 про відмову у призначенні житлової субсидії на житлово-комунальні послуги;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення позивачу субсидії на опалювальний сезон.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач отримувала субсидію на житлово-комунальні послуги починаючи з 2015 по квітень 2021 року, жодних змін щодо складу членів домогосподарства або збільшення доходу членів домогосподарства до яких входить позивач та її син з 2014 року дотепер не відбулося, єдиним джерелом доходу є пенсія позивача, син є безробітним. Проте, у призначенні субсидії на опалювальний сезон було відмовлено з підстав "сума покупки перевищує 50 тисяч гривень". Позивач вказала, що її дочка та онук зареєстровані разом з нею, проте з 2014 року проживають разом з чоловіком (зятем) за іншою адресою, що підтверджується відповідним актом, отже є членом іншої сім`ї. Зять позивача, який придбав автомобіль, вартість якого перевищує 50 тисяч гривень, не є членом її сім`ї, оскільки не проживає та ніколи не проживав за адресою позивача, має інше місце реєстрації та проживає разом зі своєю сім`єю - дочкою та онуком позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі статті 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (набрав чинності 15.12.2022 року) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (в редакції Закону України від 16.07.2024 року №3863-ІХ) установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються і вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).

Положеннями пункту 22 Порядку №399 установлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року прийнято до провадження справу №640/38115/21; розгляд справи розпочато спочатку і вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Відповідач 2, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з витягом з Реєстру рухомого майна ОСОБА_2 - член сім`ї особи зі складу домогосподарства ОСОБА_1 , чоловік її доньки, який за даною адресою не зареєстрований, 04.09.2021 придбав автомобіль SEAT LEON, 2008 року випуску, про що ОСОБА_1 не зазначила в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії. Вказав, що оскільки позивач в декларації про доходи та витрати осіб, які звернулися за призначенням житловою субсидії від 06.09.2021, яку вона заповнювала власноруч, подала неповну інформацію про майновий стан членів сім`ї осіб із складу домогосподарства в призначенні субсидії їй було відмовлено. У задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року. На підставі частини 2 статті 311 КАС України ухвалою від 08 жовтня 2025 року продовжено строк розгляду на розумний та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Позивач заперечує проти апеляційної скарги відповідача 2 у повному обсязі та зазначає, що судом першої інстанції рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, з 05 серпня 1986 року зареєстрована за адресою: : АДРЕСА_1 , про що свідчить копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

З наданої відповідачем копії справи про призначення субсидії на житлово-комунальні послуги вбачається, що 06 вересня 2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення субсидії. Вказаній заяві присвоєно №35835.

До заяви про призначення субсидії було додано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії. Так, у пункті 3 декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії "Дані про осіб, які входять до складу домогосподарства, і їхнє зареєстроване місце проживання у житловому приміщенні/будинку", зазначено: 1) ОСОБА_1 (заявника); 2) ОСОБА_3 1987 р.н. - дочку, яка зареєстрована за цією адресою; 3) ОСОБА_4 2012 р.н.- онука, який зареєстрований за цією адресою. При цьому, в колонці "Примітки" зазначено, що особи 2 та 3 не проживають за зареєстрованою адресою з 2014 року.

У розділі ІІ декларації вказуються дані про членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання).

Так, у розділі ІІ декларації зазначено: 1) ОСОБА_1 (заявника); 2) ОСОБА_3 1980 р.н. (сина); 3) ОСОБА_5 1986 року народження.

У розділі III декларації Позивач зазначила себе та вид доходу у вигляді пенсії.

На підтвердження факту не проживання дочки Позивача за зареєстрованою адресою, Позивачем було надано Відповідачу-1 Акт від 03.09.2021 сусідів на предмет не проживання в ній ОСОБА_3 , засвідчений начальником ЖЕД 102 - Суддею І.І.

ОСОБА_2 , є чоловіком доньки позивача, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає разом зі своєю сім`єю - дочкою та онуком Позивача.

Вказане підтверджується актом від 15.12.2021, квитанціями про сплату комунальних послуг.

Разом з тим, згідно з витягом з Реєстру рухомого майна ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) зять позивача, який не зареєстрований разом з позивачем за однією адресою, 04.09.2021 придбав автомобіль SEAT LEON, 2008 року випуску. Вартість автомобіля вказаний витяг не містить.

Повідомленням від 10 вересня 2021 року доведено до відома ОСОБА_1 про не призначення житлової субсидії з 1 травня 2021 року згідно рішення СПСЗН від 10.09.2021 - "сума покупки перевищує 50 тисяч грн".

Вважаючи протиправним рішення про відмову в призначенні субсидії, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вартість вказаного автомобіля Витяг не містить. ОСОБА_2 не є членом домогосподарства позивача в розумінні вимог пункту 24 Положення №848, оскільки не зареєстрований у ньому та не проживає разом з позивачем, що підтверджується паспортними даними ОСОБА_2 та актом від 15.12.2021 та квитанціями про оплату комунальних послуг (за адресою: АДРЕСА_3 ). Також, згідно з актом від 03.09.2021, донька позивача, дружина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не проживає разом з позивачем за адресою АДРЕСА_4 . Отже, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 на момент виникнення спірних правовідносин не проживав, не був зареєстрований у вказаному домогосподарстві, у зв`язку з чим не може вважатися особою, яка входить до складу домогосподарства позивача та на яку розраховується житлова субсидія

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Положеннями пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189 визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Тобто, обов`язок щодо оплати наданих житлово - комунальних послуг у відповідності з Законом України «Про житлово - комунальні послуги» виникає саме у індивідуального споживача.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.

Так, умови призначення та порядок надання житлових субсидій визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 21 жовтня 1995 року №848 (далі - Положення №848). Суди застосовує Положення №848 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин між сторонами.

Відповідно до пункту 3 Положення №848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з пунктом 4 Положення №848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Пунктом 43 Положення №848 визначено, що для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (у разі наявності).

Згідно підпункту 4 пункту 14 Положення №848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 10 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень.

Відповідно до вимог пункту 24 Положення №848 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.

До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.

Відповідно до пункту 25 Положення №848 у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.

З аналізу вищезазначених норм права, можна дійти висновку, що при призначенні житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства.

Так, відповідач 2 в позовній заяві та в апеляційній скарзі зазначає, що рішення про відмову у призначенні позивачу житлової субсидії від 10.09.2021 прийнято у зв`язку з набуттям зятем позивача ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) права власності на транспортний засіб SEAT LEON, 2008 р.в., який придбаний 04.09.2021. Вартість вказаного автомобіля Витяг не містить.

Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що вартість вказаного автомобіля Витяг не містить. ОСОБА_2 не є членом домогосподарства позивача в розумінні вимог пункту 24 Положення №848, оскільки не зареєстрований у ньому та не проживає разом з позивачем, що підтверджується паспортними даними ОСОБА_2 та актом від 15.12.2021 та квитанціями про оплату комунальних послуг (за адресою: АДРЕСА_3 ).

Згідно з актом від 03.09.2021, донька позивача, дружина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не проживає разом з позивачем за адресою АДРЕСА_4 .

З аналізу матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 на момент виникнення спірних правовідносин не проживав, не був зареєстрований у вказаному домогосподарстві, у зв`язку з чим не може вважатися особою, яка входить до складу домогосподарства позивача та на яку розраховується житлова субсидія.

Отже, з системного аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини та з урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції про необґрунтованість висновку відповідача-1 щодо зазначення позивачем недостовірної інформації ( не зазначенням факту придбання його зятем у вересня 2021 року транспортного засобу, вартість якого перевищує 50 тис. грн), яка вплинула на встановлення права на житлову субсидію, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 не є членом сім`ї домогосподарства ОСОБА_1 і саме його зміна майнового стану не може впливати на зміну складу майнового стану домогосподарства позивача, тому відповідач-1 безпідставно прийняв рішення від 10.09.2021, яким позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії, чим порушив право останнього на відповідну соціальну допомогу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що рішення відповідача-2 про відмову у призначенні житлової субсидії протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, ураховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» (далі - Постанова № 1041), яка набрала чинності з 23.09.2022, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України щодо надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.

Згідно з пунктом 1 Постанови № 1041 визначено обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити координацію роботи районних державних адміністрацій (військових адміністрацій), органів місцевого самоврядування щодо передачі структурними підрозділами з питань соціального захисту населення органам Пенсійного фонду України згідно з актами приймання-передачі: пакетів документів щодо звернень за призначенням житлових субсидій та наданням пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, за якими не прийнято рішення станом на 30 листопада 2022 р., - до 1 січня 2023 р.; справ про одержувачів житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, накопичених за останні п`ять років (крім знищених внаслідок збройної агресії Російської Федерації), - до 1 квітня 2023 р. або протягом місяця після відновлення своєї роботи.

Згідно з пунктом 2 Постанови №1041 визначеному Пенсійному фонду України: забезпечити з 1 жовтня 2022 р. виплату та з 1 грудня 2022 р. призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; продовжити утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій; надати до 1 грудня 2022 р. доступ Національній соціальній сервісній службі та її територіальним органам до інформації про призначення та виплату житлових субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, які оброблюються в інформаційних системах, що адмініструються Пенсійним фондом України.

Тобто, вказаною Постановою №1041 запроваджено поетапну передачу функцій адміністрування житлових субсидій та пільг від органів соціального захисту населення до територіальних органів Пенсійного фонду України.

Так, обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, який компетентний відновити такі права, що відповідає принципу верховенства права, а отже, орган, який компетентний відновити права позивача у цій справі є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції з метою відновлення порушених прав позивача та уникнення в майбутньому нових позовних заяв, правомірно зобов`язав відповідача- 2 вчинити певні дії.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача-2 не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності і достатніх і необхідних правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.О. Аліменко

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 21вересня 2026р.)