Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №620/2409/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Житняк Л.В.,

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Справа № 620/2409/25

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Компанієць І.Д., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі

за позовом Чернігівської окружної прокуратур

до Приватного акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс»

за участі третіх осіб, які Головне управління Державної служби з

не заявляють самостійних надзвичайних ситуацій України

вимог щодо предмета спору у Чернігівській області,

на стороні Відповідача

Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради,

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Чернігівська окружна прокуратура (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» (далі - Відповідач), треті особи - Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Приватного акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» у вигляді незабезпечення готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища) №95512 до використання за призначенням у відповідність до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Чексіл-Автосервіс» вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища) №95512 з метою використання її за призначенням у відповідність до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: зобов`язано Приватне акціонерне товариство «Чексіл-Автосервіс» вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища) №95512 з метою використання її за призначенням у відповідність до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 .

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що захисна споруда №95512 є важливою спорудою цивільного захисту, в якій при необхідності, а саме під час ракетних обстрілів, тощо можуть розміщуватися цивільні особи. А невжиття Відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття №95512 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері захисту життя людини в умовах воєнного стану.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду Відповідач подав апеляційну скаргу у якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов - залишити без розгляду, стверджуючи, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, який виконує лише субсидіарну роль.

Також Апелянт наполягає на відсутності в ГУ ДСНС у Чернігівській області повноважень на звернення до суду із позовом щодо зобов`язання балансоутримувача привести у відповідність захисну споруду цивільного захисту у стан готовності з метою використання її за призначенням. На переконання ПрАТ «Чексіл-Автосервіс», відсутність у ГУ ДСНС у Чернігівській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради повноважень на звернення до суду з цим позовом , відповідно, не надає таке право Чернігівській обласній прокуратурі.

Обґрунтовуючи свою позицію, Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постановах від 23.01.2025 у справі № 520/16197/23, від 06.02.2025 у справі № 160/14281/23, від 31.01.2024 у справі № 340/5950/21 та інших.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 30.09.2025 - призначено справу до судового розгляду.

5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – без змін з наступних підстав.

8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на балансі Приватного акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» (далі – ПрАТ «Чексіл-Автосервіс») перебуває захисна споруда цивільного захисту №95512 за адресою: вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, загальною площею 1298 м2, місткістю 1020 осіб.

30.10.2023 працівниками Чернігівського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради, Чернігівського РУ ГУНП в Чернігівській області у присутності голови правління ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» Рощинського О.В. складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №95512. Загальний висновок про стан захисної споруди станом на 30.10.2023 визначено як – обмежено готове.

Рекомендовано щодо приведення захисної споруди у готовність до використанням за призначенням:

- провести ремонтні роботи електромереж та електроосвітлення у сховищі;

- шляхи входів та виходів утримувати у чистоті; - провести ремонтні роботи та технічне обслуговування систем життєзабезпечення (каналізації, вентиляції, водопостачання);

- замінити ущільнюючу гуму на захисно-герметичних дверях;

- провести технічне обслуговування баків для питної води;

- забезпечити сховище первинними засобами пожежогасіння, робочим інструментом;

- забезпечити сховище вимірювальними приладами;

- документацію для сховища привести у належний стан відповідно до нормативних документів;

- загальний стан захисної споруди у відповідність до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 №579.

12.02.2024 працівниками Чернігівського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради, Чернігівського РУ ГУНП в Чернігівській області у присутності голови правління ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» Рощинського О.В. складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №95512. Загальний висновок про стан захисної споруди станом на 12.02.2024 визначено як – обмежено готове. Повторно рекомендовано здійснити відповідні заходи щодо приведення захисної споруди цивільного захисту №95512 у стан готовності.

25.04.2024 працівниками Чернігівського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради, Чернігівського РУ ГУНП в Чернігівській області у присутності голови правління ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» Рощинського О.В. складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №95512. Загальний висновок про стан захисної споруди станом на 25.04.2024 визначено як – обмежено готове. Повторно рекомендовано здійснити відповідні заходи щодо приведення захисної споруди цивільного захисту №95512 у стан готовності

01.08.2024 працівниками Чернігівського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради, Чернігівського РУ ГУНП в Чернігівській області у присутності голови правління ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» Рощинського О.В. складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №95512. Загальний висновок про стан захисної споруди станом на 01.08.2024 визначено як – обмежено готове. Повторно рекомендовано здійснити відповідні заходи щодо приведення захисної споруди цивільного захисту №95512 у стан готовності.

08.11.2024 працівниками Чернігівського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради, Чернігівського РУ ГУНП в Чернігівській області у присутності голови правління ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» Рощинського О.В. складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №95512. Загальний висновок про стан захисної споруди станом на 08.11.2024 визначено як – обмежено готове. Повторно рекомендовано здійснити відповідні заходи щодо приведення захисної споруди цивільного захисту №95512 у стан готовності.

Таким чином, ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» протягом тривалого часу не вжито належних заходів щодо приведення у відповідність до вимог законодавства захисної споруди цивільного захисту - сховища №95512 та до стану «готове» для використання за призначенням.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі – Кодекс), Законом України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII (далі – Закон № 1932-XII), Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядок), «Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі – Вимоги).

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Умови та особливості звернення до адміністративного суду прокурора визначені статтею 53 КАС України.

Так, частиною третьою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).

За правилами пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За умовами частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон України «Про прокуратуру») статтею 1 якого установлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абзаци 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзац 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту урегульовані Кодексом цивільного захисту України, яким, зокрема, також визначено і повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України ( у редакції, чинній на час спірних правовідносин) утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Частиною п`ятнадцятою статті 32 Кодексу цивільного захисту України установлено, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Законом № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Цим же Законом № 2228-IX Кодекс цивільного захисту України було доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до частини першої якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України).

З 29 жовтня 2022 року набрали чинності норми Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності», яким пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України після слів «адміністративного суду щодо» доповнено словами «допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо», а після слів «здоров`ю людей» - словами «з інших підстав, визначених законом».

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 ( далі - Положення № 1052 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Підпунктом 48 пункту 4 Положення № 1052 передбачено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов`язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (підпункт 48); застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки (підпункт 49).

Отже, не зважаючи на зміни у Кодексі цивільного захисту України (у редакції Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-IX), указані норми Положення №1052 не змінилися.

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє стверджувати, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають.

11. Балансоутримувач забезпечує не лише утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також забезпечує підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації.

12. Колегія суддів відзначає, що Чернігівська окружна прокуратура, звертаючись до суду з цим позовом, посилалася на те, що Відповідачем не забезпечено готовності до використання захисних споруд цивільного захисту, чим порушено інтереси держави, а чинне законодавство України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Чернігівській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами як позивача.

13. Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для апеляційного оскарження є виключно порушення судом норм процесуального права, як на тому наполягає Апелянт, з огляду на відсутність у прокуратури повноважень звертатися до суду з цим позовом.

14. Надаючи оцінку таким доводам апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що, процесуальний статус прокурора у справі дійсно залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах і, визначаючи правовий статус прокурора у судовому процесі для представництва інтересів держави, законодавець зобов`язав останнього навести належне обґрунтування щодо наявності/відсутності таких повноважень. Водночас суд, зокрема, повинен надати оцінку таким аргументам та, у випадку встановлення відсутності підстав для представництва, застосувати наслідки, передбачені або статтею 169 КАС України, або пунктом 1 частини першої статті 240 КАС України, у разі, якщо провадження у справі ще не було відкрите.

15. Як зазначає Чернігівська окружна прокуратура, а також акцентує увагу Апелянт у скарзі, чинне законодавство України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Чернігівській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради на звернення до суду із позовом про зобов`язання балансоутримувача привести у відповідність захисну споруду цивільного захисту у стан готовності з метою використання її за призначенням. Отже, ці обставини не є спірними, оскільки визнаються усіма учасниками цієї справи.

16. Подібне питання щодо повноважень прокурора звернутися до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі органу ДСНС вже також досліджувалося Верховним Судом, який у постанові від 23.01.2025 у справі № 520/16197/23 (на яку посилається й сам Апелянт) констатував, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про зобов`язання щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту у якості позивача.

17. Отже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність органу, який уповноважений звертатися до суду з позовом у цій справі про захист інтересів держави.

18. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

19. Повертаючись до обставин справи та враховуючи викладене вище, колегія суддів звертає увагу, що позивачем у цій справі є Чернігівська окружна прокуратура, як самостійний суб`єкт владних повноважень, а не в особі певного органу, який не наділений повноваженнями на звернення до суду. А тому, Позивач дотримався приписів частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

20. Відтак, судова колегія зазначає, що доводи Апелянта лише підтверджують дотримання судом першої інстанції норм процесуального права. Дії суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.01.2025 у справі № 520/16197/23, від 06.02.2025 у справі № 160/14281/23, на які посилається й сам Апелянт.

21. Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність порушеного інтересу держави, оскільки невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття №95512 до стану готовності суперечить її інтересам у сфері захисту життя людини в умовах воєнного стану.

22. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

23. Відтак, оскільки Апелянт посилається виключно на відсутність у Позивача адміністративної процесуальної дієздатності та не зазначає жодних доводів щодо помилковості рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для його скасування з огляду на усе вищевикладене.

24. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

25. Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року – без змін.

26. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» – залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 22 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: І.Д. Компанієць

Є.І. Мєзєнцев