Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №640/6524/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/6524/22 Суддя (судді) першої інстанції: К.О. Пляшкова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – відповідач 2), з урахуванням заяви про зміну підстав позову, поданої до Луганського окружного адміністративного суду 28 лютого 2025 року, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16 вересня 2021 року № 025050003230 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, час його роботи на посаді гранувальника алмазів у діаманти у Вінницькому заводі «Кристал» з 01.04.1988 по 19.01.1995; в Акціонерному товаристві закритого типу «Руіз» з 30.01.1995 по 31.12.1996; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Елдіам» з 01.01.1997 по 31.12.2000; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шарон» з 01.01.2001 по 12.03.2001; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шарон» з 31.07.2001 по 22.08.2002;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком з 09 вересня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 55 річного віку відповідно до частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Відповідно до записів у трудовій книжці позивача загальний стаж його роботи становить понад 32 роки, при необхідному - 28 років 6 місяців. Пільговий стаж роботи позивача становить 12 років 11 місяців 20 днів. Проте, всупереч приписам чинного законодавства відповідачем зараховано пільговий стаж позивача лише в обсязі 3 роки 9 місяців, що не відповідає дійсності та порушує право позивача на пенсійне забезпечення, передбачене законом. Посада гранувальника алмазів у діаманти, за якою працював позивач протягом спірного періоду, передбачена Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, яка була чинною на час роботи позивача на зазначеній посаді. відповідно до пункту 1 Постанови № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до статей 1 та 6 Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Призначення пенсії здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових підставах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої держави, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі статті 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (набрав чинності 15.12.2022 року) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (в редакції Закону України від 16.07.2024 року №3863-ІХ) установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються і вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).

Положеннями пункту 22 Порядку №399 установлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року прийнято до провадження справу №640/6524/22; розгляд справи розпочато спочатку і вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Відповідач 1, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача 1 мотивована тим, що з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для задоволення щодо нього будь-яких позовних вимог.

Відповідач 2, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача 2 мотивована тим, що позивачем не були надані довідки, підтверджуючи пільговий характер роботи, тому вищевказані періоди не можливо зарахувати до пільгового стажу роботи.

Позивач заперечує проти апеляційних скарг у повному обсязі, з підстав зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та зазначає, що у нього право на пенсію за віком на пільгових умовах виникло 09 червня 2021 року (з моменту досягнення 55 річного віку), оскільки станом на цей момент він мав страховий стаж необхідної тривалості (понад 30 років) та спеціальний стаж (понад 12 років 6 місяців), а відповідачі відмовили у призначенні пенсії. Зазначає, що судом першої інстанції законно встановлено, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою від 09 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

Згідно із розпискою-повідомленням позивачем разом із заявою про призначення пенсії подано: паспорт, картку платника податків, трудову книжку від 03.08.1983 серії НОМЕР_1 , військовий квиток серії НОМЕР_2 , довідку про період служби в армії від 08.06.2021 № 178, диплом від 12.06.1984 серії НОМЕР_3 , довідки від 02.07.2021 № № 75, 98, 99, від 05.07.2021 № 10/87, від 19.07.2021 № 10/100, від 08.06.2021 № 04.02-19/57-21.

За принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії визначено структурний підрозділ Пенсійного фонду України - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За наслідками розгляду заяви позивача та наданих ним документів Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 16.09.2021 року № 025050003230, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Так, у рішенні вказано, що відповідно до положень частини другої статті 114 Закону № 1058-IV пенсійний вік становить 55 років, необхідний страховий стаж становить – 28 років 6 місяців, необхідний пільговий стаж становить 12 років 6 місяців. Вік заявника 55 років. За результатами розгляду наданих заявником документів встановлено, що його страховий стаж становить 32 роки 4 дні, пільговий стаж становить 3 роки 9 місяців, стаж зараховано в повному обсязі згідно з наданими до заяви документами та даними персоніфікованого обліку.

Згідно з розрахунком стажу позивача форми РС-право за заявою від 09.09.2021 року страховий стаж позивача складає 32 роки 4 дні. До пільгового страхового стажу за Списком № 2 зарахований період роботи з 01.04.1988 по 31.12.1991 3 роки 9 місяців.

Також з розрахунку трудового стажу судом встановлено, що спірний період роботи позивача з 01.01.1992 по 19.01.1995; з 30.01.1995 по 31.12.1996; з 01.01.1997 по 31.12.2000; з 01.01.2001 по 12.03.2001; з 31.07.2001 по 22.08.2002 зарахований до загального страхового стажу позивача, до пільгового страхового стажу за Списком № 2 не зарахований.

Підстави для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до пільгового страхового стажу позивача за Списком № 2 у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16 вересня 2021 року № 025050003230 відсутні.

Трудова книжка позивача від 03.08.1983 серії НОМЕР_4 наявні такі записи про спірні періоди роботи ОСОБА_1 :

з 01.04.1987 по 19.01.1995 - працював гранувальником алмазів в діаманти в Вінницькому заводі «Кристал» (записи № 10 від 01.04.1987 (наказ від 31.03.1988 № 250-к) – № 13 від 19.01.1995 (наказ від 17.01.1995 № 24к));

з 30.01.1995 по 31.12.1996 - працював гранувальником алмазів в діаманти в ЗАТ «Руиз Даймондс Лимитед» (записи № 14 від 30.01.1995 (наказ від 30.01.1995 № 24-к) - № 15 від 31.12.1996 (наказ від 31.12.1996 № 178));

з 01.01.1997 по 31.12.2000 - працював гранувальником алмазів в діаманти в ТОВ «Елдиам» (записи № 16 від 01.01.1997 (наказ від 05.01.1997 № 7-к) - № 17 від 31.12.2000 (наказ від 29.12.2000 № 168-к));

з 01.01.2001 по 12.03.2001 та з 31.07.2001 по 22.08.2002 - працював гранувальником алмазів в діаманти в ТОВ «Шарон» (записи № 18 від 01.01.2001 (наказ від 29.12.2000 № 137-к) - № 19 від 12.03.2001 (наказ від 12.03.2001 № 21-к); № 20 від 31.07.2001 (наказ від 31.07.2001 № 51-к) - № 21 від 22.08.2002 (наказ від 22.08.2002 № 138-к)).

Наданими разом із заявою про призначення пенсії та в матеріали справи довідками від 02.07.2021 № № 75, 98, 99, від 05.07.2021 № 10/87, від 19.07.2021 № 10/100 підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 01.04.1987 по 19.01.1995 працював гранувальником алмазів в діаманти в Вінницькому заводі «Кристал». Також підтверджено, що позивач працював повний робочий день і виконував роботи по огранюванню алмазів у діаманти в виробництві «оброблення металів» без використання робототехніки за професією «гранувальник алмазів у діаманти», що передбачена Списком № 2 розділ ХV, пункт 10 а, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 12.04.1990 № 365 (доповнюється до списку № 2 розділ ХV, підрозділ 10 пункт «а», затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 «Металообробка»). За період роботи з 01.04.1987 по 19.01.1995 пільговий стаж складає 4 роки 8 місяців 28 днів.

Також у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 120/2266/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУПФУ у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії зазначено, що ОСОБА_1 10 листопада 2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення від 16.11.2023 року № 025050003230, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, оскільки на момент звернення у позивача відсутнє право на пенсію за віком на пільгових умовах. Із наведеного рішення слідує, що до страхового стажу не враховано згідно з трудовою книжкою НОМЕР_4 періоди роботи в Російській Федерації з 30.01.1995 по 31.12.1996, з 01.01.1997 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 12.03.2001, з 31.07.2001 по 22.08.2002, у зв`язку з припиненням з 01.01.2023 РФ участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Крім того зазначено, що стаж на роботах із шкідливими умовами праці за Списком № 2 відсутній, оскільки довідка від 05.07.2021 № 10/87 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній, видана ВАТ «Вінницький завод «Кристал», містить підпис начальника загального відділу, а не керівника кадрової служби, що передбачено формою довідки згідно з додатком 5 Постанови № 637. У довідці пільговий період роботи зазначено двома періодами, які перетинаються: з 01.04.1988 по 31.12.1991 та з 01.04.1987 по 31.12.1991. Також, до розгляду не прийняті довідки від 04.10.2021 № 651/к, від 07.10.2021 № 652/к, видані АТ «Московський ювелірний завод» за період роботи з 30.01.1995 по 31.12.1996, оскільки вони стосуються періодів роботи на підприємстві РФ після 01.01.1992.

Суд не погодився з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії, оскільки, на переконання суду, доводи пенсійного органу є неприйнятними, адже у силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. Тож, припинення участі РФ в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж нею набутий до ухвалення відповідних рішень. Крім того, суд зазначив, що надані позивачем документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією РФ припинено співробітництво з країною-агресором. Право позивача на призначення пенсії не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди. А тому, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.

Суд також зазначив, що хоча і РФ припинила участь у вказаній Угоді, натомість у спірні періоди роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому суд зазначив, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Стосовно не зарахування до пільгового стажу, що дає право на дострокове призначення пенсії періоду роботи у ВАТ «Вінницький завод «Кристал», оскільки довідка від 05.07.2021 № 10/87 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній, містить підпис начальника загального відділу, а не керівника кадрової служби, то суд зазначив, що вказана довідка містить підпис керівника, в.о. головного бухгалтера та скріплена печаткою підприємства, а тому відомості зазначені у ній у суду не викликають сумнівів. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 11 березня 2024 року у справі № 500/2422/23, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. У свою чергу, суд зазначив, що записи про спірний період роботи позивача здійснені в трудовій книжці з дотриманням правил її заповнення та містять всі необхідні відомості, зокрема дати початку та закінчення та реквізити наказів, які слугували підставою для внесення відповідних записів, а тому не викликають сумнівів.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16 листопада 2023 року № 025050003230 про відмову у призначенні пенсії є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

При цьому, суд констатував, що на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії (10 листопада 2023 року) позивач досяг віку 57 років, його пільговий стаж роботи за Списком №2 становить більше 12 років 6 місяців, загальний страховий стаж складає більше 30 років, що, на переконання суду, є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 120/2266/24, яке набрало законної сили 02 вересня 2024 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16 листопада 2023 року № 025050003230. Зобов`язано ГУПФУ у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на дострокове призначення пенсії періоди роботи з 01.04.1988 по 19.01.1995, з 30.01.1995 по 31.12.1996, з 01.01.1997 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 12.03.2001, з 31.07.2001 по 22.08.2002 на посаді гранувальника алмазів в діаманти і призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 10.11.2023.

Отже, рішенням суду від 18 липня 2024 року по справі № 120/2266/24, яке набрало законної сили встановлено право позивача на зарахування до його пільгового стажу, що дає право на дострокове призначення пенсії, періодів роботи з 01.04.1988 по 19.01.1995, з 30.01.1995 по 31.12.1996, з 01.01.1997 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 12.03.2001, з 31.07.2001 по 22.08.2002 на посаді гранувальника алмазів в діаманти, а також право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дати звернення із заявою про призначення пенсії з 10 листопада 2023 року.

Дослідженням протоколу про призначення пенсії встановлено, що Гайсинським об`єднаним управлінням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішенням від 27 серпня 2024 року № 025050003230 на виконання рішення суду від 18 липня 2024 року у справі № 120/2266/24 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком з 10 листопада 2023 року у розмірі 7759,08 грн. Страховий стаж складає 34 роки 4 місяці 3 дні, у тому числі робота за Списком № 2 складає 13 років 11 місяців 25 днів.

Отже, вказані вище обставини свідчать, що на час розгляду цієї адміністративної справи позивачу вже призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 10 листопада 2023 року (з дати повторного звернення із заявою про призначення пенсії) та зараховано до пільгового страхового стажу позивача спірні періоди роботи позивача у Вінницькому заводі «Кристал» з 01.04.1988 по 19.01.1995; в Акціонерному товаристві закритого типу «Руіз» з 30.01.1995 по 31.12.1996; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Елдіам» з 01.01.1997 по 31.12.2000; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шарон» з 01.01.2001 по 12.03.2001; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шарон» з 31.07.2001 по 22.08.2002 на посаді гранувальника алмазів в діаманти.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправним рішення відповідачів щодо не призначення позивачу пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, він звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Оскільки позивач на час звернення із заявою від 09 вересня 2021 року досяг віку 55 років, його страховий стаж становив 32 роки 4 дні (як вказано в оскаржуваному рішенні), а стаж роботи за Списком № 2 (з урахуванням спірних періодів роботи) складав більше 12 років 6 місяців, суд дійшов висновку, що позивач мав право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, а Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області безпідставно відмовило в її призначенні. Оскільки позивач після призначення йому пенсії перебуває на обліку та отримує пенсію від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, суд дійшов до висновку, що обов`язок здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача за судовим рішенням має бути покладений саме на відповідача 2.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №№1788-XII-XII (далі – Закон №№1788-XII-XII).

Відповідно до абзаців першого та третього частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до частини 2 статті 44 Закону № 1058-IV призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Згідно із частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Абзацами 1, 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637, положення наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (абзац перший пункту 3 Порядку №637).

Відповідно до абзаців 1, 7 пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 3 Порядку № 383 визначено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 24 червня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1, тут і надалі Порядок наведений в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.7 розділу І Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно із абзацом 4 пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) (абзац п`ятий пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105. Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно із пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач вперше звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою від 09 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності заяву позивача від 09 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах разом з доданими до неї документами розглянуто ГУПФУ в Донецькій області та прийнято рішення про відмову в призначення пенсії від 16 вересня 2021 року №025050003230.

Оскаржуване рішення мотивоване відсутністю у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Співставленням записів у трудовій книжці позивача та розрахунку стажу для визначення права за заявою від 09 серпня 2021 року встановлено, що до пільгового страхового стажу позивача за Списком № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховані періоди роботи позивача у Вінницькому заводі «Кристал» з 01.01.1992 по 19.01.1995; в Акціонерному товаристві закритого типу «Руіз» з 30.01.1995 по 31.12.1996; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Елдіам» з 01.01.1997 по 31.12.2000; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шарон» з 01.01.2001 по 12.03.2001; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шарон» з 31.07.2001 по 22.08.2002.

Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що оскаржуване рішення не містить жодних підстав для відмови у зарахуванні цього стажу до пільгового страхового стажу позивача за Списком № 2.

Вказана обставина свідчить, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16 вересня 2021 року № 025050003230 не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не може вважатися прийнятим обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Проте, спірний стаж позивача був у повній мірі підтверджений записами у трудовій книжці позивача, копію якої було надано разом із заявою про призначення пенсії.

В трудовій книжці позивача за спірний період вказані записи містять інформацію і про найменування підприємств, де працював позивач, і про його роботу, і періоди його зайнятості, і підстави для внесення таких записів, і про пільговий характер виконуваної позивачем роботи.

Достовірність внесених записів підтверджена підписами уповноважених осіб роботодавців, скріплених печатками цих підприємств.

Значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17, від 18 травня 2021 року в справі № 229/2330/17.

Колегія суддів вважає, що записами у трудовій книжці позивача підтверджено всю необхідну інформацію про період його зайнятості, умови і характер праці, і судом першої інстанції правомірно зазначено, що в такому випадку надання уточнюючих довідок не вимагається, а Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області безпідставно не врахований цей стаж при прийнятті рішення про призначення позивачу пенсії за заявою від 09 вересня 2021 року.

Щодо відсутності доказів проведення атестації робочих місць, за якими у вказаних періодах працював позивач, на відповідність умовам праці, колегія суддів зазначає.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 520/15025/16-а висловлено правову позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказано, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Тому відсутність доказів проведення атестації робочих місць після 21 серпня 1992 року не є підставою для відмови в зарахуванні вказаних періодів роботи позивача до страхового стажу за Списком № 2.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області безпідставно не зараховано до пільгового страхового стажу позивача за Списком №2 періоди його роботи з 01.01.1992 по 19.01.1995, з 30.01.1995 по 31.12.1996, з 01.01.1997 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 12.03.2001, з 31.07.2001 по 22.08.2002 на посаді гранувальника алмазів в діаманти.

Крім того, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 120/2266/24 встановлено про право позивача на зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 2.

Оскільки позивач на час звернення із заявою від 09 вересня 2021 року досяг віку 55 років, його страховий стаж становив 32 роки 4 дні (як вказано в оскаржуваному рішенні), а стаж роботи за Списком № 2 (з урахуванням спірних періодів роботи) складав більше 12 років 6 місяців, колегія суддів вважає, що позивач мав право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, а Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області безпідставно відмовило в її призначенні.

Колегія суддів вважає, і це є правильним, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16 вересня 2021 року № 025050003230 не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, тому є протиправним та підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції в даній частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового страхового стажу позивача за Списком № 2 періодів роботи позивача у Вінницькому заводі «Кристал» з 01.04.1988 по 19.01.1995; в Акціонерному товаристві закритого типу «Руіз» з 30.01.1995 по 31.12.1996; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Елдіам» з 01.01.1997 по 31.12.2000; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шарон» з 01.01.2001 по 12.03.2001; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шарон» з 31.07.2001 по 22.08.2002, то судом першої інстанції правомірно встановлено, що на час розгляду та вирішення даної справи спірний період роботи позивача вже зарахований до його пільгового стажу за Списком № 2 на виконання рішення суду від 18 липня 2024 року по справі № 120/2266/24. Тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для повторного зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати цей період роботи.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком з 09 вересня 2021 року, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що на час розгляду даної справи право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV позивачем вже реалізовано за заявою від 10 листопада 2023 року, поданою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Позивач вперше звернувся із заявою про призначення пенсії протягом трьох місяців з дня досягнення 55 років – пенсійного віку, після досягнення якого у позивача виникло право на призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 цього Закону мав право на її призначення з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 19 червня 2021 року.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на час розгляду та вирішення цієї справи негативним наслідком прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення від 16 вересня 2021 року № 025050003230 про відмову в призначенні пенсії є порушення права позивача на отримання пенсії в період з 19 червня 2021 року по 09 листопада 2023 року.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ефективним способом захисту порушеного права позивача, який у повній мірі сприятиме його відновленню, є зобов`язання органу, що призначає пенсію, здійснити перерахунок пенсії позивача, змінивши дату призначення пенсії з 10 листопада 2023 року на 19 червня 2021 року, та виплатити заборгованість по пенсії, яка утворилася в період з 19 червня 2021 року по 09 листопада 2023 року включно.

Визначаючи орган, на який має бути покладено такий обов`язок, суд керується положенням пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1, відповідно до якого електронна пенсійна справа передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи.

Оскільки позивач після призначення йому пенсії перебуває на обліку та отримує пенсію у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, колегія суддів вважає, що обов`язок здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача за судовим рішенням має бути покладений саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача 2, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області є неналежним відповідачем по справі в частині щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу, оскільки Гайсинським об`єднаним управлінням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішенням від 27 серпня 2024 року № 025050003230 на виконання рішення суду від 18 липня 2024 року у справі № 120/2266/24 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком з 10 листопада 2023 року у розмірі 7759,08 грн.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача 2 не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності і достатніх і необхідних правових підстав для задоволення частково позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянтів, викладені у скаргах, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 21 вересня 2026р.)