Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №580/5372/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №580/5372/25

Суддя: Вівдиченко Тетяна Романівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/5372/25 Головуючий у 1 інстанції: Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (Філія ГСЦ МВС) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (Філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (Філія ГСЦ МВС), в якому просив:

- визнання протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови внести зміни в довідки про розмір грошового забезпечення №33/44/1-Б-3930-1637 від 23.04.2024 станом на 01.01. 2022, в довідку №33/44/1-Б-3931-1637 від 23.04.2024 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01. 2022 із включенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (65,5% посадового окладу), станом на 01.01. 2023 із включенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (133,3%% посадового окладу),в яких вказати надбавки за особливості проходження служби у середньому розмірі, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених статтями 7 Закону України про Державний бюджет України відповідно на 2022 рік та 2023 рік для перерахунку пенсії з 01.02.2022 та 01.02.2023.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови внести зміни в довідки № 33/44/1-Б-3930-1637 та №33/44/1-Б-3930-1637 від 23 квітня 2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.02.2023 року для перерахунку його пенсії з 01.01.2022 та з 01.02.2023 року відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії.

Зобов`язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати на ім`я ОСОБА_1 та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01 січня 2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 із включенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема, про надбавку за особливості проходження служби та про щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2022 та за січень 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки він звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку йому основного розміру пенсії з 01 лютого 2022 року та з 01.02.2023. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (Філія ГСЦ МВС) звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, а визначає лише їх мінімальні та граничні розміри. При цьому, апелянт вказує, що премія та надбавка за особливості проходження служби мають індивідуальний характер, їх розміри залежать від результатів служби конкретного працівника, складності, важливості, інтенсивності та умов служби, а тому не можуть бути поширені на осіб, які перебували на відповідних посадах у попередні роки. Апелянт зазначає, що розпорядження керівників, якими встановлюються відповідні надбавки та розміри премії, є внутрішніми документами тимчасового характеру, не містять нормативно-правових приписів та не породжують правових підстав для перерахунку пенсії. Також, апелянт вважає, що збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення за посадою, яку займав позивач на час звільнення зі служби, не є тотожним підвищенню грошового забезпечення в цілому та не може розглядатися як самостійна підстава для перерахунку пенсії. З огляду на викладене, апелянт стверджує, що підстави для зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, фактично виплачених діючим працівникам за відповідною посадою, відсутні.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 580/1104/24 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) 23 квітня 2024 року складено на ім`я ОСОБА_1 довідку № 33/44/1-Б-3930-1637 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача за відповідною посадою становив: посадовий оклад – 7 740,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням «полковник» – 1 980,00 грн, надбавка за вислугу років 50 % – 4 860,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 1 % – 145,80 грн, премія 10 % – 774,00 грн, усього – 15 499,80 грн.

Також, Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) 23 квітня 2024 року складено довідку № 33/44/1-Б-3931-1637 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року за посадою «викладач ЧІПБ імені Г.Чорнобиля МВС України», відповідно до якої розмір грошового забезпечення становив: посадовий оклад – 8 370,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням «полковник» – 2 150,00 грн, надбавка за вислугу років 50 % – 5 260,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 1 % – 157,80 грн, премія 10 % – 837,00 грн, усього – 16 774,80 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо зазначення у довідці від 23 квітня 2024 року № 33/44/1-Б-3930-1637 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та у довідці від 23 квітня 2024 року № 33/44/1-Б-3931-1637 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року надбавки за особливості проходження служби у розмірі 1 % та премії у розмірі 10 %, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі – Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 3 Порядку № 45, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 45, у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема: інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704) врегульовано питання грошового забезпечення відповідних категорій осіб.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 704, виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Постанови № 704, керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою.

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 передбачено здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

На виконання пункту 3 Постанови № 704, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 936/32388, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі – Інструкція № 623).

Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції № 623, особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 розділу V Інструкції № 623 встановлено, що особам рядового і начальницького складу залежно від складності, важливості, інтенсивності та умов служби розмір надбавки за особливості проходження служби, установлений відповідно до пункту 1 цього розділу, може збільшуватися до 100 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років. Перелік посад, за якими встановлюється надбавка за особливості проходження служби понад розмір, установлений відповідно до пункту 1 цього розділу, затверджується наказом ДСНС у межах фонду грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 розділу V Інструкції № 623, розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) на початку року із зазначенням конкретного розміру кожній особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту залежно від складності, важливості, інтенсивності та умов служби з урахуванням асигнувань на грошове забезпечення на відповідний рік.

Відповідно до пункту 1 розділу XVI Інструкції № 623, керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 580/1104/24 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) складено довідки від 23 квітня 2024 року № 33/44/1-Б-3930-1637 та № 33/44/1-Б-3931-1637 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно.

У зазначених довідках до складу грошового забезпечення позивача включено, зокрема, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 1 відсотка та премію у розмірі 10 відсотків.

Таким чином, предметом спору у цій справі є правомірність визначення Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) у довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року надбавки за особливості проходження служби та премії саме у зазначених розмірах.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що право ОСОБА_1 на отримання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року вже було предметом судового розгляду та встановлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 580/1104/24, на виконання якого відповідачем і складено спірні довідки.

Отже, у межах цієї справи не підлягає повторному вирішенню питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на проведення відповідного перерахунку пенсії та, відповідно, на підготовку довідок про розмір грошового забезпечення станом на зазначені дати.

У межах даної справи підлягає вирішенню питання щодо правильності визначення Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, зазначених у довідках від 23 квітня 2024 року № 33/44/1-Б-3930-1637 та № 33/44/1-Б-3931-1637.

Вирішуючи питання щодо належного визначення складових грошового забезпечення у відповідних довідках, колегія суддів виходить з того, що положення статей 43 та 63 Закону № 2262-XII передбачають урахування при обчисленні та перерахунку пенсії не лише посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням і процентної надбавки за вислугу років, а й щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Механізм визначення таких складових для цілей перерахунку пенсії конкретизовано Порядком № 45, положеннями якого передбачено врахування щомісячних надбавок, доплат, підвищень та щомісячної премії у середніх розмірах, фактично виплачених за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Отже, при складанні довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії визначальним є не мінімальний чи граничний розмір відповідної виплати, установлений нормативно-правовими актами, а середній розмір такої виплати, який фактично виплачувався за відповідною посадою у належному розрахунковому періоді.

Водночас, положення Постанови № 704 та Інструкції № 623 регулюють порядок установлення та виплати надбавки за особливості проходження служби і премії особам рядового та начальницького складу, які проходять службу.

Так, нормативним регулюванням передбачено можливість установлення надбавки за особливості проходження служби у визначених межах залежно від складності, важливості, інтенсивності та умов служби, а її конкретний розмір установлюється наказом керівника відповідного органу управління (підрозділу). Преміювання, у свою чергу, здійснюється відповідно до особистого внеску особи у загальний результат служби в межах установленого фонду преміювання.

Разом з тим, наведені положення не встановлюють надбавку за особливості проходження служби у розмірі 1 відсотка та премію у розмірі 10 відсотків як фіксовані величини, що підлягають безумовному зазначенню у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

При визначенні розміру зазначених складових у такій довідці підлягають застосуванню спеціальні положення Порядку № 45, якими передбачено врахування відповідних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у середніх розмірах, фактично виплачених за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою.

Колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 380/19324/23, відповідно до якого у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щодо зазначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії належить указувати їх середній розмір, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення у відповідних довідках для перерахунку пенсії премії у середньому розмірі, фактично виплаченому за відповідною посадою, Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що накази та інші розпорядчі документи, якими встановлюються розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, є внутрішніми документами тимчасового характеру, не містять нормативно-правових приписів та не можуть бути підставою для перерахунку пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 380/19324/23 зазначила, що спір у справі № 592/5164/16-а стосувався того, чи є накази Міністра оборони України про встановлення премії підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII. Натомість, у справі № 380/19324/23 спірні правовідносини стосувалися правильності зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, які відповідно до абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45 мають зазначатися у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою.

Аналогічні за змістом правовідносини мають місце й у цій справі, оскільки право ОСОБА_1 на отримання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року вже встановлено судовим рішенням, а спір стосується виключно правильності визначення у таких довідках розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії.

Таким чином, посилання апелянта на відсутність у внутрішніх розпорядчих документах ознак нормативно-правового акта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що Постанова № 704 не встановлює конкретного відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, а їх розмір залежить від індивідуальних результатів служби, наявного фонду грошового забезпечення та відповідних управлінських рішень.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 380/19324/23, доводи про відсутність у Постанові № 704 імперативної вказівки на обов`язковий мінімальний відсоток надбавки та премії не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки визначальним є дотримання вимог абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45, який передбачає зазначення відповідних надбавок та премій у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої особу було звільнено на пенсію.

Отже, сама по собі відсутність у Постанові № 704 фіксованого розміру надбавки за особливості проходження служби та премії не свідчить про правомірність визначення їх у довідках ОСОБА_1 у розмірах 1 відсотка та 10 відсотків відповідно.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи містять відомості Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України щодо розмірів відповідних складових грошового забезпечення за посадою, яку обіймав ОСОБА_1 .

Згідно з наданою інформацією, надбавка за особливості проходження служби становила 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, а середній розмір премії за відповідною посадою станом на 01 січня 2022 року становив 65,5 відсотка посадового окладу, станом на 01 січня 2023 року – 133,3 відсотка посадового окладу.

Беручи до уваги викладене, визначення відповідачем у спірних довідках надбавки за особливості проходження служби у розмірі 1 відсотка та премії у розмірі 10 відсотків не відповідає середнім розмірам зазначених виплат, які фактично виплачувалися за відповідною посадою у періоди, з якими пов`язується виникнення права на перерахунок пенсії.

При цьому, колегія суддів враховує, що суд першої інстанції не визначав самостійно конкретних відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, які підлягають включенню до довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , а зобов`язав відповідача визначити такі складові у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою.

За такого правового регулювання, доводи апелянта про індивідуальний характер надбавки за особливості проходження служби та премії, залежність їх розміру від складності, важливості, інтенсивності та умов служби, особистого внеску особи у результати служби, а також від обсягу асигнувань на грошове забезпечення не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зазначені обставини характеризують порядок установлення та виплати відповідних складових грошового забезпечення особам, які проходять службу, однак не змінюють установленого пунктом 5 Порядку № 45 механізму визначення їх розміру для цілей складання довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, встановлені для осіб, які проходять службу, не можуть бути враховані стосовно особи, звільненої зі служби у попередні роки.

Положення абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45 безпосередньо пов`язують визначення відповідних складових грошового забезпечення саме із середніми розмірами, фактично виплаченими за відповідною посадою у державному органі, з якого особу звільнено на пенсію, а не з індивідуальними виплатами, які така особа отримувала на момент проходження служби.

У зв`язку із цим, необґрунтованими є посилання апелянта на те, що зміна розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням унаслідок застосування іншої розрахункової величини не зумовлює права позивача на застосування відсоткових розмірів надбавки та премії, встановлених для діючих осіб рядового і начальницького складу.

Право ОСОБА_1 на отримання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року вже встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому, у цій справі підлягає вирішенню виключно питання щодо правильності визначення складових грошового забезпечення у таких довідках. При цьому, порядок визначення надбавки за особливості проходження служби та премії для відповідних цілей встановлений пунктом 5 Порядку № 45.

Отже, визначення відповідачем у довідках від 23 квітня 2024 року № 33/44/1-Б-3930-1637 та № 33/44/1-Б-3931-1637 надбавки за особливості проходження служби у розмірі 1 відсотка та премії у розмірі 10 відсотків без урахування їх середніх розмірів, фактично виплачених за відповідною посадою у належному розрахунковому періоді, не відповідає вимогам Порядку № 45.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) щодо визначення у спірних довідках зазначених складових грошового забезпечення у розмірах 1 відсотка та 10 відсотків відповідно та наявність підстав для зобов`язання відповідача визначити їх у середніх розмірах, фактично виплачених за відповідною посадою.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (Філія ГСЦ МВС) залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua