Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №320/13020/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30, тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Басай О.В.,

Суддя-доповідач: Епель О.В.,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Справа № 320/13020/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Компанієць І.Д., Мєзєнцев Є.І.,

за участю секретаря Снитко А.А.,

представниці Відповідача Федорової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві

до Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву"

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог щодо Фонд державного майна України

предмета спору, на стороні

відповідача.

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Позивач ) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (далі - Відповідач, Товариство) в якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача у розмірі 12 014 900,48 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначав, що вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення грошових коштів не призвели до погашення податкового боргу, а тому, відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України, виникли підстави для отримання судового дозволу на погашення заборгованості за рахунок заставленого майна.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у Відповідача існує заборгованість з податку на додану вартість, земельного податку та податку на нерухоме майно, що відображено у розрахунку боргу та картках особових рахунків платника.

Також суд зазначив, що податкові вимоги Відповідачем не виконані і його нерухоме майно перебуває у податковій заставі. При цьому, вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення коштів не призвели до погашення податкового боргу, оскільки платіжні інструкції на примусове стягнення коштів повернуті банками без виконання через відсутність коштів на рахунках боржника.

3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, зазначаючи, що станом на момент звернення до суд з цим позовом сума заборгованості не була узгоджена.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, Апелянт зазначав, що заявлена до стягнення сума заборгованості платника податків не узгоджена у встановленому законодавством порядку. Зокрема, Товариство покликається на наявність зупиненого провадження у справі № 826/13207/17 про стягнення податкового боргу, оскільки Товариством оскаржуються податкові повідомлення-рішення на підставі яких був сформований податковий борг, а також наявність відкритого провадження у справі № 640/679/20.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просив залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, зазначаючи, що на рахунках Позивача у банках недостатньо коштів для погашення податкового боргу, а тому у контролюючого органу виникло право на звернення до суду з цим позовом про погашення податкового боргу за рахунок майна платника, яке перебуває у податковій заставі.

Також у відзиві Позивач наполягає на тому, що заборгованість Позивача є узгодженою.

Апелянтом подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу у якому він наполягає на недоведеності узгодження податкового боргу, а також зазначає, що Товариство регулярно здійснює перерахування коштів на електронний рахунок платника ПДВ, тобто виконує обов`язок зі сплати податків.

Також Апелянт акцентує увагу суду на тому, що Позивачем не направлялися до банківських установ нові інкасові доручення та не перевірялися обставини щодо можливості погашення податкового боргу за рахунок дебіторських заборгованостей Товариства.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, а рішення суду першої інстанції - залишено без змін.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що Позивач здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Також суд взяв до уваги, що матеріали справи не містять доказів оскарження Відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу чи акту опису майна у податкову заставу.

6. Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2026 року касаційну скаргу Відповідача було задоволено, постанову апеляційного суду від 30 липня 2025 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалюючи таку постанову, касаційний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не дослідив, чи відображені суми податкового боргу в інтегрованій картці платника як узгоджені, не встановив правову природу таких нарахувань, а також не перевірив, чи відповідає їх облік вимогам нормативного регулювання ведення оперативного обліку податків з урахуванням тих доводів, що наводив Відповідач під час судового розгляду.

7. Після надходження справи до суду апеляційної інстанції, Відповідачем подано доповнення до апеляційної скарги. Втім, зазначені доповнення колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони подані поза межами строку, встановленого частиною першою статті 303 КАС України.

8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 до участі у цій справі клопотання Апелянта про залучення третьої особи - задоволено. Залучено Фонд державного майна України до участі у справі № 320/13020/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Цією ж ухвалою у Головного управління ДПС у м. Києві додаткові письмові пояснення та докази щодо:

- підстав формування податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" у розмірі 12 014 900,48 грн;

- усіх складових суми заборгованості Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" у розмірі 12 014 900,48 грн, а також періоду та процедури узгодження усіх сум податкового боргу.

9. На виконання зазначеної ухвали суду Позивачем подано до суду додаткові письмові пояснення у яких він надав детальний розрахунок суми заборгованості та узгодженості податкового боргу.

10. 21.06.2026 від Апелянта надійшли письмові заперечення на додаткові пояснення Головного управління ДПС у м. Києві, у яких він зазначає, що зазначені контролюючим органом у Додаткових письмових поясненнях розрахунки не узгоджуються між собою. Окрім того, надає додаткові пояснення та заперечення у контексті доводів, викладених у клопотанні про доповнення апеляційної скарги.

11. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 клопотання Апелянта про відкладення судового засідання та продовження строку розгляду справи було задоволено. Цією ж ухвалою у Головного управління ДПС у м. Києві було витребувано додаткові письмові пояснення та докази щодо:

- предмету спору у справі № 320/48645/24 у контексті суми заборгованості Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" згідно податкових декларацій на додану вартість за період червень 2020 року - листопад 2020 року;

- чи вживалися Головним управлінням ДПС у м. Києві заходи щодо встановлення дебіторської заборгованості Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" та переведення права вимоги дебіторської заборгованості у відповідності до приписів п. 87.5 ст. 87 Податкового кодексу України;

- наявності/відсутності відкритого у Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" рахунку в АТ «МЕГАБАНК» та направлення Головним управлінням ДПС у м. Києві платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) коштів у разі наявності рахунку;

- різниці між заявленою сумою боргу за кодом бюджетної класифікації 14060100 (у розмірі 7376202,70 грн) та детальним розрахунком такої суми, здійсненим контролюючим органом у додаткових письмових поясненнях від 09.06.2026.

12. 01.07.2026 від Апелянта надійшли додаткові письмові пояснення у яких він надає власні пояснення щодо зазначених вище питань.

13. 06.07.2026 від Апелянта надійшли додаткові письмові пояснення у яких він зокрема зазначає, що контролюючий орган протягом усього часу до та після звернення до суду фактично здійснював погашення податкового боргу за рахунок коштів АТ «КИЇВЗНДІЕП». Також зазначає, що у цій справі контролюючий орган не надав суду актуального розрахунку податкового боргу, не підтвердив виконання вимог статті 95 Податкового кодексу України щодо його актуальної структури після численних стягнень коштів та не довів неможливість подальшого погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків, а тому адміністративний позов є передчасним.

14. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2026 клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для надання пояснень та доказів щодо питань, зазначених в ухвалі суду та відкладення судового засідання - задоволено. Продовжено Позивачу строк для подання витребуваних судом доказів до 13.07.2026.

15. 16.07.2026 апеляційним судом зареєстровано письмові заперечення Апелянта від 20.06.2026 у яких він зазначає доводи, які вже були викладені ним раніше. Окрім того, додатково зазначає, що станом на 30.03.2023 податкове зобов`язання за декларацією № 9054407131 від 20 березня 2023 року ще не набуло статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 ПК України та не могло враховуватись контролюючим органом при визначенні розміру податкового боргу платника саме станом на 30.03.2023 рік.

16. 16.07.2026 апеляційним судом зареєстровано додаткові письмові пояснення Позивача від 13.07.2026 щодо предмету спору у справі № 320/48645/24 (оскарження ППР) у контексті суми заборгованості Апелянта.

Також Позивач зазначає, що пункт 87.5 статті 87 Кодексу визначає одне з джерел погашення податкового боргу, а не обов`язковий попередній етап процедури погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Додатково Позивач повідомив, що рахунки АТ «КИЇВЗНДІЕП» (код згідно з ЄДРПОУ 01422826) в АТ «МЕГАБАНК» були закриті 07.11.2022. Таким чином, зазначені рахунки були закриті більш ніж за п`ять місяців до звернення контролюючого органу до суду із матеріалами справи про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

17. 16.07.2026 від Третьої особи - Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення у яких він зазначає, що підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги, а також доповнення до апеляційної скарги, подані Апелянтом у справі.

18. 13.08.2026 від Позивача надійшли заперечення (на відповідь на відзив на апеляційну скаргу), зокрема щодо тверджень Третьої особи про можливий вплив погашення податкового боргу за рахунок майна на процедуру приватизації.

Окрім того, на переконання контролюючого органу, наявність відкритих судових проваджень у справах № 640/679/20, № 826/13207/17 не зупиняє чинність та узгодженість первинних податкових зобов`язань, зафіксованих у деклараціях підприємства або у прийнятих актах контролюючого органу. А оскаржуване у справі № 320/48645/24 податкове повідомлення-рішення від 2024 року не входить до складу стягуваної суми 12 014 900,48 гривень.

Також Позивач конкретизував, що станом на 13.08.2026, відповідно до ІКС «Податковий блок», за АТ «КИЇВЗНДІЕП» обліковується заборгованість у сумі 2 955 869,88 грн, за платежем - податок на додану вартість.

Крім того, контролюючий орган звертає увагу на те, що рахунки Відповідача в АТ «МЕГАБАНК» були офіційно закриті ще 7 листопада 2022 року, а тому інструкції на примусове списання (стягнення) коштів з рахунків АТ «КИЇВЗНДІЕП» (код згідно з ЄДРПОУ 01422826) в АТ «МЕГАБАНК» до матеріалів справи не надавалися.

Також Позивач зазначає, що пункт 87.5 статті 87 Кодексу визначає одне з джерел погашення податкового боргу, а не обов`язковий попередній етап процедури погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

19. У судовому засіданні представниця Апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Наполягала на тому, що податковий борг є неузгодженим і станом на теперішній час є значно меншим. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

20. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

21. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

22. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку податкового боргу, до даного до позовної заяви, за Товариством обліковується податкова заборгованість у загальному розмірі 12 014 900,48 грн, а саме:

- за кодом платежу 14060100 (податок на додану вартість) 7 376 202,70 грн, з яких недоїмка становить 7 017 925,10 грн, пеня 358 277,60 грн;

- за кодом платежу 18010500 (земельний податок, Дніпровський район м. Києва) 978 386,80 грн, з яких недоїмка становить 789 872,75 грн, пеня 188 514,05 грн;

- за кодом платежу 18010500 (земельний податок, Печерський район м. Києва) 2 561 763,02 грн, з яких недоїмка становить 2 477 114,58 грн, пеня 84 648,44 грн;

- за кодом платежу 18010400 (податок на нерухоме майно) 1 098 547,96 грн, з яких недоїмка становить 1 055 420,63 грн, пеня 43 127,33 грн.

Зазначені податкові зобов`язання не сплачені.

Контролюючим органом сформовано та направлено платнику податкові вимоги від 4 лютого 2010 року № 1/995 та від 23 квітня 2010 року № 2/4437, які вручено засобами поштового зв`язку.

З метою забезпечення виконання податкового обов`язку прийнято рішення від 25 червня 2010 року № 646/4 про опис майна у податкову заставу.

На підставі цього рішення складено акти опису майна від 23 січня 2020 року № 1/26-15-10-04-34 та від 29 вересня 2022 року № 14/26-15-13-05-18. Відповідні обтяження зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Контролюючим органом також вживалися заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника у банках на підставі рішення від 8 грудня 2022 року № 20/26-15-13-05-37.

До банківських установ направлено платіжні інструкції на примусове списання коштів з усіх відкритих рахунків платника, які повернуті без виконання з відміткою «відсутні кошти», а саме:

-АБ «Укргазбанк» платіжні інструкції від 17 лютого 2023 року № 1333/26-15-13-05-39, від 24 лютого 2023 року № 2034/26-15-13-05-39 та № 2035/26-15-13-05-39;

-АТ КБ «Приватбанк» платіжна інструкція від 27 січня 2023 року № 813/26-15-13-05-39;

- АТ «Укрексімбанк» платіжні інструкції від 17 лютого 2023 року № 1332/26-15-13-05-39, № 1330/26-15-13-05-39, № 1331/26-15-13-05-39 та від 24 лютого 2023 року № 2052/26-15-13-05-39.

23. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як вбачається з наданого контролюючим органом детального розрахунку податкового боргу станом на 13.08.2026 за АТ «КИЇВЗНДІЕП» обліковується заборгованість у сумі 2 955 869,88 грн з податку на додану вартість.

Зазначена сума податкового боргу сформована за період з 2021 по 2023 роки:

- на підставі декларацій з податку на додану вартість у розмірі 2876706,75 грн.

- пені на суму грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкових перевірок у податковому повідомленні-рішенні № 0208242411 від 19.11.2019, у податковому повідомленні-рішенні № 0002931207 від 08.06.2016 та у податковому повідомленні-рішенні № 0388630409 від 11.12.2019 у загальному розмірі 13982 грн;

- донарахованих штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення № 30480416 від 20.01.2022 у розмір 65151,13 грн.

24. Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За змістом пп. 14.1.155, п. 88.1 ст. 88 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі (пункт 89.6 статті 89 ПК України).

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1244.

Так, відповідно до пункту 95.1 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу.

25. Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії суддів стверджувати, що обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом у цій справі є :

1) наявність у платника податків боргу зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів;

2) сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

3) відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

4) наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Саме сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. І саме зазначені обставини входять до предмета доказування й у цій справі.

Аналогічний за змістом висновок наведено у постановах Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 160/13436/22, від 28 січня 2020 року у справі № 520/3516/19.

Щодо виникнення першої умови (наявність у платника податків боргу зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів).

Проаналізувавши доводи учасників справи з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.04.2026 у цій справі, колегія суддів зазначає, що станом на 13.08.2026 розмір податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" зменшився з 12 014 900,48 грн і становить 2 955 869,88 грн за платежем «податок на додану вартість».

Зазначена сума боргу сформована з грошових зобов`язань на підставі декларацій з податку на додану вартість у розмірі 2876706,75 грн, пені на суму грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях № 0208242411 від 19.11.2019, № 0002931207 від 08.06.2016 № 0388630409 від 11.12.2019 у загальному розмірі 13982 грн, а також донарахованих штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення № 30480416 від 20.01.2022 у розмірі 65151,13 грн.

Щодо виникнення другої умови (узгодженість заборгованості) щодо кожної складової боргу окремо.

Так, на переконання Апелянта, борг є неузгодженим та недоведеним в тому розмірі 12 014 900,48 грн, в якому його заявлено Позивачем до стягнення за рахунок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а відтак є передчасним. При цьому Товариство посилається на відсутність судових рішень, які набрали законної сили, про стягнення такого боргу у справах № 640/679/20, № 826/13207/17, та зупинення провадження у справі № 826/13207/17 у зв`язку з оскарженням відповідних податкових повідомлень-рішень.

У контексті вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що провадження у справі № 826/13207/17 зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 до набрання законної сили судовими рішеннями у адміністративних справах №826/13017/16, №640/8220/19, №640/8206/19.

Предметом спору у справі № 826/13017/16 є правомірність/протиправність податкового повідомлення-рішення від 08.06.2016 року №0002931207. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2017, яка набрала законної сили 17.12.2019, у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення було відмовлено.

Отже, сума заборгованості згідно ППР від 08.06.2016 року №0002931207 є узгодженою в силу приписів п. 56.18 ст. 56 ПК України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що нараховані за цим податковим повідомлення-рішенням штрафні санкції за порушенням граничних строків сплати сум грошових зобов`язань не увійшли до структури боргу, про стягнення якого просить Позивач у справі № 826/13017/16.

Натомість, як вбачається з детального розрахунку податкового боргу станом на 13.08.2026, до податкового боргу включено пеню у загальному розмірі 5847,79 грн, нараховану контролюючим органом на суму вже узгодженого, але вчасно не сплаченого Товариством податкового зобов`язання згідно ППР від 08.06.2016 року №0002931207.

Також до складу податкового боргу увійшла пеня, нарахована на суму грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях № 0208242411 від 19.11.2019 у загальному розмірі 8127,09 грн та № 0388630409 від 11.12.2019 у розмірі 37,12 грн.

Втім, у матеріалах справи відсутні належні і допустимі у розумінні ст.ст 73-74 КАС України докази, що ППР № 0208242411 від 19.11.2019 та № 0388630409 від 11.12.2019 перебувають на стадії адміністративного чи судового оскарження (є неузгодженими), або що Товариством вчасно сплачено заборгованість.

Отже, відсутні правові підстави стверджувати, що сума боргу у розмірі 13982 грн є неузгодженою.

Водночас, вирішення питання про правомірність/протиправність нарахування пені та інших складових податкового боргу не належить до предмету спору у цій справі, а тому доводи Апелянта в цій частині колегія суддів до уваги не приймає.

Окрім того, як зазначає Апелянт у додаткових письмових поясненнях, податковий борг, який складається зокрема з суми пені був стягнутий з Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі № 320/12856/23.

Щодо рішення суду у справі №640/8220/19, колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність/протиправність податкового повідомлення-рішення від 06.12.2016 №0022331305, яким до Відповідача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Втім, колегія суддів зазначає, що податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не входить до структури боргу станом на теперішній час.

Позаяк, контролюючий орган у письмових запереченнях від 13.08.2026, конкретизуючи розмір заборгованості, чітко вказав, що станом на 13.08.2026 АТ «КИЇВЗНДІЕП» обліковується заборгованість за платежем - податок на додану вартість.

Отже, розгляд справи №640/8220/19 не є підставою для висновку про неузгодженість податкового боргу.

Щодо рішення суду у справі № 640/8206/19, колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність/протиправність податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0094421209, яким до Відповідача застосовано штрафні санкції за затримку граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб.

Отже, розгляд справи №640/8206/19 також не є підставою для висновку про неузгодженість податкового боргу з підстав наведених вище.

Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність кінцевого рішення у справі № 826/13207/17 про стягнення податкового боргу, не свідчить про неузгодженість податкового боргу, оскільки такий борг не входить до структури боргу, про погашення якого просить Позивач у справі № 320/13020/23, як на тому помилково наполягає Апелянт.

Щодо відсутності кінцевого рішення у справі № № 640/679/20, колегія суддів зазначає наступне.

Так, предметом спору у цій справі є стягнення з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу - 7 229 661,13 грн. Тобто стягнення податкового боргу, який сформувався станом на 2020 рік (момент звернення до суду з позовною заявою у справі № 640/679/20). Натомість у справі № 320/13020/23 позов спрямований на погашення податкового боргу, який сформувався починаючи з 20.12.2021 (згідно оновленого детального розрахунку податкового боргу).

Отже, відсутність кінцевого рішення у справі № 640/679/20 також не дає підстав для висновку про неузгодженість податкового боргу у розмірі 2955869,88 грн.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що переважна частина заборгованості у розмірі 2876706,75 грн сформована на підставі самостійно задекларованих грошових зобов`язань у деклараціях з податку на додану вартість:

- податкова декларація № 9385147971 від 16 грудня 2021 року у розмірі 360 599,00 гривень (згідно нового розрахунку - 324433,75 грн),

- податкова декларація № 9422639642 від 20 січня 2022 року у розмірі 468 849,00 гривень,

- податкова декларація № 9033791572 від 17 лютого 2022 року у розмірі 328 618,00 гривень,

- податкова декларація № 9132545701 від 19 липня 2022 року у розмірі 446 306,00 гривень,

- податкова декларація № 9132546476 від 19 липня 2022 року у розмірі 42 327,00 гривень,

- податкова декларація № 9132547176 від 19 липня 2022 року у розмірі 197 046,00 гривень,

- податкова декларація № 9132549040 від 19 липня 2022 року у розмірі 202 188,00 гривень,

- податкова декларація № 9133994925 від 20 липня 2022 року у розмірі 15 179,00 гривень,

- податкова декларація № 9160976626 від 17 серпня 2022 року у розмірі 146 957,00 гривень,

- податкова декларація № 9186668953 від 19 вересня 2022 року у розмірі 118 149,00 гривень,

- податкова декларація № 9214308379 від 19 жовтня 2022 року у розмірі 145 314,00 гривень,

- податкова декларація № 9245029650 від 17 листопада 2022 року у розмірі 66 471,00 гривень,

- податкова декларація № 92757044260 від 22 грудня 2022 року у розмірі 143 037,00 гривень,

- податкова декларація № 9299307332 від 17 січня 2023 року у розмірі 86 875,00 гривень,

- податкова декларація № 9027922371 від 17 лютого 2023 року у розмірі 51 268,00 гривень,

- податкова декларація № 9054407131 від 20 березня 2023 року у розмірі 93 689,00 гривень

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, сума податкового боргу у розмірі 2876706,75 грн є узгодженою.

Посилання Апелянта на відкриття провадження у справі № 320/48645/24, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на наступне.

Так, предметом спору у справі № 320/48645/24 є правомірність/протиправність податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2024 року № 299800414, яким до Апелянта застосовані штрафні санкції у розмірі 226640,77 грн за порушення граничних строків сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість. Втім, апеляційний суд звертає увагу на те, що неузгоджене зобов`язання у розмірі 226640,77 грн згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення не увійшло до структури боргу ані станом на момент звернення до суду з позовом у цій справі, ані станом на 13.08.2026.

Окрім того, як вбачається з акту про результати камеральної перевірки № 23373/Ж5/26-15-04-14-03 від 21.03.2024 /т. 3 ст. 139-141/, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2024 року № 299800414, штрафні санкції були застосовані до Апелянта у зв`язку з порушенням строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість за період з листопада 2019 року по листопад 2020 року.

Натомість до складу податкового боргу у розмірі 2955869,88 грн входять несплачені зобов`язання з ПДВ за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року.

Отже, відсутні правові підстави стверджувати, що рішення суду у справі № 320/48645/24 породжує неузгодженість податкового боргу.

З цих же підстав колегія суддів вважає безпідставним посилання Апелянта на справи № 320/8579/25 та № 320/57931/25.

Аналізуючи доводи Апелянта про те, що Позивач безпідставно включив до складу податкового боргу станом на 30.03.2023 суму податкового зобов`язання, самостійно визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість №9054407131 від 20.03.2023, у розмірі 93 689,00 грн, оскільки 30.03.2023 є граничним днем сплати податкового зобов`язання, колегія суддів приймає до уваги, втім зазначає, що Позивач звернувся до суду з цим позовом 18.04.2023.

При цьому, Апелянтом не надано належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73-74 КАС України доказів, що податкове зобов`язання, самостійно визначене у податковій декларації з податку на додану вартість №9054407131 від 20.03.2023 було сплачена ним станом на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення суду або станом на теперішній час.

Ще однією складовою податкового боргу є сума грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення -рішення № 30480416 від 20.01.2022 у розмірі 65151,13 грн. Колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі № 320/12856/23 було стягнуто податковий борг, сформований зокрема й на підставі зазначеного ППР.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковий борг у розмірі 2955869,88 грн є узгодженим. Відтак, друга умова контролюючим органом також дотримана.

Щодо виникнення третьої умови (відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом вживались заходи з погашення податкового боргу ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків, відкритих у банківських установах на підставі рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 08.12.2022 № 20/26-15-13-05-37.

До банківських установ спрямовані платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів на всі відкриті у банківських установах рахунки ПАТ "КИЇВЗНДІЕП", які повернуті без виконання, оскільки на рахунках платника кошти відсутні, а саме:

- АБ "Укргазбанк" - платіжні інструкції від 17.02.2023 № 1333/26-15-13-05-39, від 24.02.2023 № 2034/26-15-13-05-39 та від 24.02.2023 № 2035/26-15-13-05-39;

- AT КБ "Приватбанк" - платіжна інструкція від 27.01.2023 № 813/26-15-13-05-39;

- AT "Укрексімбанк" - платіжні інструкції від 17.02.2023 № 1332/26-15-13-05-39, від 17.02.2023 № 1330/26-15-13-05-39, від 17.02.2023 № 1331/26-15-13-05-39 та від 24.02.2023 № 2052/26-15-13-05-39.

Посилання Апелянта на наявність відкритого рахунку в АТ «МЕГАБАНК» та ненадання Позивачем доказів неможливості застосування заходів щодо стягнення коштів із цього рахунку колегія суддів вважає безпідставним, оскільки згідно наданих контролюючим органом відомостей про банківські рахунки АТ «КИЇВЗНДІЕП», його рахунки в АТ «МЕГАБАНК» були закриті. Зокрема: рахунок № НОМЕР_1 був закритий 06.11.2019, рахунок № НОМЕР_2 був закритий 06.11.2019, рахунок № НОМЕР_3 був закритий 20.10.2017, рахунок № НОМЕР_4 був закритий 07.11.2022, рахунок № НОМЕР_5 був закритий 07.11.2022. Зворотного Апелянтом не доведено.

Більш того, судова колегія зазначає, що такі доводи не були підставою апеляційного оскарження.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що 02 червня 2022 року Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 261-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних».

На підставі вказаного рішення 02.06.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №383 «Про запровадження в AT «МЕГАБАНК» тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким в AT «МЕГАБАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора.

Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 21.07.2022 № 362-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію AT «МЕГАБАНК» на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 №506 «Про початок процедури ліквідації AT «МЕГАБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації AT «МЕГАБАНК» з 22.07.2022 року по 21.07.2025 року.

Отже, АТ «МЕГАБАНК» перебуває в стані припинення шляхом ліквідації, а тому доводи Апелянта про те, що контролюючий орган міг направити до банку платіжні документи про безспірне списання коштів з рахунку Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" є безпідставними, оскільки правовий режим діяльності банку, що ліквідується, регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Щодо доводів Апелянта про відсутність у рішенні №20/26-15-13-05-27 від 08.12.2022 відомостей про розмір податкового боргу та підстави його виникнення, відсутність доказів його вручення, колегія суддів вважає безпідставним та не приймає до уваги, оскільки правомірність/протиправність цього рішення не належить до предмету спору у цій справі, а тому безпідставними є доводи платника про те, що суд першої інстанції не надавав йому правову оцінку.

Відомостей щодо визнання протиправним та скасування рішення №20/26-15-13-05-27 від 08.12.2022 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, як і рішення від 25.06.2010 № 646/4 про опис майна у податкову заставу, Апелянтом також не надано.

Окрім того, вказані обставини не спростовують встановлених судом обставин щодо відсутності коштів на рахунках у банках.

Посилання Товариства на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 травня 2026 року у справі №440/10382/24 є безпідставним, оскільки зазначена справа не є подібною до справи № 320/13020/23 з огляду на різний предмет спору.

Більш того, зазначені обставини також не були підставами апеляційного оскарження. А доповнення до апеляційної скарги подані Апелянтом з пропуском строку, встановленого КАС України.

Щодо виникнення четвертої умови (наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі).

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що з метою опису майна у податкову заставу прийнято рішення від 25.06.2010 № 646/4 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого складено акти опису майна у податкову заставу, якими у податкову заставу описано нерухоме майно платника податків, зокрема:

- від 23.01.2020 № 1/26-15-10-04-34 (податкова застава зареєстрована у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 28.01.2020 (витяг від 28.01.2020 № 198017712) на будинок бази «ЛБК-3 Інженерно-лабораторного корпусу, літера «А»(інвентарний номер 3213) площею 1370,8 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, просп. Соборності, буд №15/17». Балансова вартість об`єкту становить 1100219,92 грн (акт опису вчучено Товариству 03.02.2020)//т.1 а.с. 103-105/;

- від 29.09.2022. № 14/26-15-13-05-18 (податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 30.09.2022 (витяг 30.09.2022 № 311357236) на базу відпочинку «Роднічок». Загальна площа 1104,6 кв.м., що розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., Новосілківська сільська рада, урочище «Плитила», буд. 8. Балансова вартість об`єкту становить 7010880,00 грн (акт опису вчучено Товариству 018.10.2022)//т.1 а.с. 106-108/.

Отже, у Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" наявне майно у податковій заставі.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом дотримано порядок та черговість вжиття заходів з метою погашення податкового боргу Відповідача, зокрема, направлення вимоги, вчинення дій щодо стягнення коштів з банківських рахунків платника податків, а саме направлення в банківські установи інкасових доручень, які повернуті без виконання зокрема у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку. Крім того, майно Підприємства було передано у податкову заставу, згідно зазначених вище актів опису.

Таким чином, контролюючим органом було вжито всіх заходів, які повинні передувати зверненню до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 440/14765/21.

Твердження Апелянта про те, що контролюючим органом не вживалися заходи щодо встановлення дебіторської заборгованості боржника колегія суддів до уваги не приймає, оскільки воно виходить за межі доводів апеляційної скарги. Водночас, доповнення до апеляційної скарги, як зазначалося колегією суддів раніше, подані Апелянтом з пропуском встановленого КАС України строку (вже після повернення апеляційної скарги на новий розгляд до ШААС).

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що підставою для продажу його майна, яке перебуває у податковій заставі у рахунок погашення податкового боргу платника податків є недостатність коштів, які перебувають у його власності.

Підсумовуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі. Однак, оскільки станом на теперішній час сума податкового боргу зменшилася на 9059031, 00 грн, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині надання дозволу на реалізацію майна в рахунок погашення зазначеної суми боргу.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" підлягає задоволенню частково, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року - скасуванню в частині.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 288, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року в частині задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у м. Києві до Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 9059031, 00 грн (дев`ять мільйонів п`ятдесят дев`ять тисяч тридцять одна гривня) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: І.Д. Компанієць

Є.І. Мєзєнцев