Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №320/34493/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/34493/25 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 червня 2023 року №06/12127 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року;

- зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні з 01 лютого 2025 року перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01 лютого 2025 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 червня 2023 року №06/12127 та зобов`язано провести відповідний перерахунок і виплату.

Також визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні з 01 лютого 2025 року перерахунку та виплати щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713, та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити її перерахунок та виплату у розмірі 2000,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що після 01 березня 2018 року пенсія позивача була перерахована, а її розмір збільшився більше ніж на 2000,00 грн, що відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 виключає право позивача на подальше отримання встановленої цією постановою щомісячної доплати.

Апелянт також посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у зразковій справі №400/6254/24, відповідно до яких перерахунок пенсії у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що спричинило зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовця, є підставою для припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При призначенні пенсії її основний розмір було визначено виходячи з 74% відповідних сум грошового забезпечення.

ІНФОРМАЦІЯ_2 15 червня 2023 року видано довідку №06/12127 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №320/3828/24 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язано провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі зазначеної довідки, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-XII та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили, відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Разом із тим під час проведення такого перерахунку основний розмір пенсії позивача було визначено виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення замість 74%, установлених при призначенні пенсії, а виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713, не встановлено.

07 травня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій, зокрема, просив здійснити з 01 лютого 2025 року перерахунок та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу повідомлено про проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №320/3828/24.

Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо визначення основного розміру пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення та невиплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 13 Закону №2262-XII пенсії за вислугу років обчислюються у встановленому цією нормою відсотковому співвідношенні до відповідних сум грошового забезпечення.

Після призначення пенсії позивачу до частини другої статті 13 Закону №2262-XII вносилися зміни, якими максимальний розмір пенсії спочатку було зменшено до 80%, а надалі – до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Водночас питання перерахунку вже призначених пенсій врегульовано статтею 63 Закону №2262-XII.

Отже, призначення пенсії та її подальший перерахунок є різними за змістом і правовим механізмом процедурами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 дійшла висновку, що при перерахунку пенсії змінною величиною є розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення основного розміру пенсії, визначене при її призначенні відповідно до вислуги років, є незмінним. Зміни до статті 13 Закону №2262-XII щодо граничного розміру пенсії стосуються призначення нових пенсій, а не перерахунку вже призначених.

Оскільки пенсію ОСОБА_1 було призначено у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення, правових підстав для зменшення цього показника до 70% при проведенні подальшого перерахунку пенсії відповідач не мав.

Водночас рішення суду першої інстанції в цій частині апелянтом по суті не оспорюється, а тому з урахуванням меж апеляційного перегляду підстав для переоцінки відповідних висновків суду першої інстанції колегія суддів не встановила.

14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Пунктом 1 Постанови №713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону №2262-XII, крім військовослужбовців строкової служби, до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.

Відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 у разі, коли пенсія зазначеним особам переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення не досягала 2000,00 грн, доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22, аналізуючи мету прийняття Постанови №713, дійшов висновку, що перерахунком пенсії, який відповідно до абзацу третього пункту 1 цієї постанови виключає право на щомісячну доплату, є перерахунок, обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на підставі нормативно-правового акта компетентного органу.

Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії, право на який виникло до 01 березня 2018 року, не є таким перерахунком та сам по собі не виключає право особи на щомісячну доплату відповідно до Постанови №713.

Саме цей підхід покладено судом першої інстанції в основу висновку про наявність у ОСОБА_1 права на спірну доплату.

Колегія суддів враховує, що після формування наведеної правової позиції Верховний Суд розглянув як зразкову справу №400/6254/24.

Рішенням Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у справі №400/6254/24, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, сформульовано висновок про те, що перерахунок пенсії військовослужбовця у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців, є підставою для припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713.

Разом із тим зазначений правовий висновок не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у цій справі, оскільки фактичні обставини справ не є подібними.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №400/6254/24 спеціально розмежувала перерахунок пенсії, здійснений з метою відновлення раніше порушеного права на врахування належних складових грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, та перерахунок у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму на відповідний календарний рік.

У пунктах 87– 90 постанови від 13 березня 2025 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справі №420/2473/22 перерахунок здійснювався на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року, виданої у зв`язку зі скасуванням положень Постанови №103 та Порядку №45, якими було звужено перелік складових грошового забезпечення, що враховувалися при обчисленні пенсії. Такий перерахунок мав на меті усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якого виникло до 01 березня 2018 року.

Натомість у зразковій справі №400/6254/24 перерахунок був проведений у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців. Саме цю обставину Велика Палата визнала визначальною для припинення виплати доплати за Постановою №713.

У справі, що переглядається, таких обставин не встановлено.

Перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №320/3828/24 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 червня 2023 року №06/12127 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення.

Отже, сам по собі факт того, що такий перерахунок було здійснено після 01 березня 2018 року та на виконання судового рішення, не дає підстав ототожнювати його з перерахунком, який був предметом розгляду у зразковій справі №400/6254/24.

Визначальним є не дата фактичного проведення перерахунку та не факт його здійснення на виконання судового рішення, а правова і фактична підстава такого перерахунку.

У цьому випадку перерахунок був спрямований на відновлення порушеного права позивача на обчислення пенсії з урахуванням належних складових грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, а не обумовлений подальшим зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік.

Тому правовідносини у цій справі за своїм змістом відповідають правовідносинам, щодо яких сформовано правовий висновок Верховного Суду у справі №420/2473/22, а не обставинам зразкової справи №400/6254/24.

Більше того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року не відступила від правового висновку у справі №420/2473/22, а визнала його нерелевантним саме до іншої категорії перерахунків – пов`язаних зі зростанням прожиткового мінімуму.

Таким чином, посилання апелянта на висновки у справі №400/6254/24 не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про збереження за позивачем права на щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.

При цьому довід апелянта про те, що внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії позивача збільшився більш ніж на 2000,00 грн, не має самостійного правового значення, оскільки правило щодо величини збільшення пенсії застосовується у взаємозв`язку з характером перерахунку, передбаченого абзацом третім пункту 1 Постанови №713.

Оскільки проведений позивачу перерахунок у спірних правовідносинах не є тим перерахунком, який відповідно до зазначеної норми виключає виплату доплати, розмір фактичного збільшення пенсії внаслідок виконання судового рішення не змінює цього висновку.

За таких обставин колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що припинення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянтом не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про те, що перерахунок пенсії позивача на виконання рішення у справі №320/3828/24 був обумовлений саме зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік або іншим нормативним підвищенням грошового забезпечення, яке за своїм характером відповідало б перерахунку, дослідженому Верховним Судом у зразковій справі №400/6254/24.

Натомість матеріали справи свідчать про проведення перерахунку на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному ототожненні різних за правовою природою підстав перерахунку пенсії та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів також враховує, що окремі неточності у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції щодо реквізитів інших судових справ та персональних даних, які очевидно мають технічний характер, не вплинули на правильність встановлення обставин саме цієї справи, визначення характеру спірних правовідносин та кінцевий висновок суду щодо наявності у ОСОБА_1 права на заявлені ним виплати.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції по суті правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги правильності зазначених висновків не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, —

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві — залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року — залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Т.Р. Вівдиченко