Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №620/7530/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/7530/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марія ДУБІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Терези Ю.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ладанської селищної ради на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі за позовом Ладанської селищної ради до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Прилуцьке управління Державної казначейської служби України Чернігівської області, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП № НОМЕР_1 від 23.05.2025 головного державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івашка С.В.;

- визнати протиправними дії Головного державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івашка С.В. щодо стягнення з Ладанської селищної ради 32000,00 грн виконавчого збору по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_1;

- стягнути з депозитного рахунку ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції кошти в розмірі 32000,00 грн стягнутого виконавчого збору на розрахунковий рахунок Ладанської селищної ради: UA248201720344250027000036051, відкритий в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався 30.06.2025 внаслідок стягнення спірного виконавчого збору шляхом безспірного списання з розрахункового рахунку.

Прилуцьке УДКС України Чернігівської області подало пояснення на апеляційну скаргу, в яких вказало, що його дії по безспірному списанню коштів з рахунку позивача було здійснено у відповідності до положень Порядку №845.

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подавали. Будь-які їх письмові пояснення матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні та введення в Україні воєнного стану, керуючись приписами ст.ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позивачем не наведено доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Часиною 3 наведеної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, відповідно до п.1 ч.2 якої позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

В мотивувальній частині ухвали зазначено, що предметом позову є оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 23.05.2025 № НОМЕР_1, однак з відповідним позовом Ладанська селищна рада звернулась лише 03.07.2025, що свідчить про порушення 10-денного строку звернення до суду, встановленого КАС України, при цьому не подала до суду клопотання про поновлення пропущеного строку.

Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача 08.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

На виконання вимог вказаної ухвали, 17.07.2025 до суду першої інстанції надійшло клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, оскільки фактично його майнові права були порушені з моменту коли він дізнався/ознайомився із повідомленням про безспірне списання коштів (виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн, а тому він не міг реалізувати своє право на захист в суді.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.

Спеціальною нормою, якою встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, а саме положеннями п.1 ч.2 ст.287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів звертає увагу, що норми процесуального законодавства пов`язують початок перебігу строку на звернення до суду із подією щодо обізнаності позивача з фактом порушення його прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Процесуальними нормами закріплено обов`язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд повертає таку позовну заяву, або залишає її без розгляду (у випадку встановлення факту пропуску строку звернення до суду після відкриття провадження), не розглядаючи справу по суті позовних вимог.

Однак, до встановлення судом моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, відсутні підстави для застосування процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що позивач самостійно визнає факт отримання ним 30.05.2025 копії постанови про стягнення виконавчого збору ВП № НОМЕР_1 від 23.05.2025, однак в межах встановленого законодавством 10-денного строку вказана постанова не була оскаржена позивачем, а наведені ним обставини щодо пропуску такого строку не можуть бути визнані поважними.

В той же час, вказана постанова державного виконавця не є єдиним предметом судового оскарження в рамках даної справи.

Також позивач у своїй позовній заяві просив визнати протиправними дії щодо стягнення з Ладанської селищної ради 32000,00 грн виконавчого збору по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_1 і стягнути з депозитного рахунку відповідача кошти в розмірі 32000,00 грн стягнутого виконавчого збору.

В силу ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та стягнення з нього коштів можуть бути окремими позовними вимогами, щодо яких також слід дослідити дотримання строку звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, саме 30.06.2025 відбулось списання коштів в сумі 32000,00 грн стягнутого виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 з рахунку позивача, про що останнього повідомлено листом Прилуцього УДКС України Чернігівської області від 30.06.2025 №02-46-06/910.

Таким чином, звертаючись 03.07.2025 до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо стягнення з Ладанської селищної ради 32000,00 грн виконавчого збору по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_1 та про стягнення з депозитного рахунку відповідача коштів в розмірі 32000,00 грн виконавчого збору, позивачем дотримано визначений 10-денний строк звернення до суду, внаслідок чого висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення вказаних позовних вимог є необґрунтованим.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог, що свідчить про передчасність висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви у відповідній частині.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню в частині з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.243,308, 311, 315, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Ладанської селищної ради - задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івашка Сергія Вікторовича щодо стягнення з Ладанської селищної ради 32000,00 грн виконавчого збору по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_1 та про стягнення з депозитного рахунку Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції кошти в розмірі 32000,00 грн (тридцять дві тисячі гривень 00 копійок) стягнутого виконавчого збору на розрахунковий рахунок Ладанської селищної ради - скасувати.

В цій частині справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови виготовлено 21 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

Ю.О.Тереза