Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №320/35776/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/35776/23 суддя першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі № 320/35776/23 за позовом Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Аркон", про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" (далі – позивач, КП «Київбудреконструкція») звернулося з позовною заявою до Північного офісу Держаудитслужби (далі – відповідач, апелянт, Держаудитслужба,), у якій просило суд визнати протиправним та скасувати висновок від 11.04.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-02-21-011209-а.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позов задоволено повністю: оскаржуваний висновок визнано протиправним та скасовано, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуто судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив фактичну відсутність у складі тендерної пропозиції ТОВ "ІК "Аркон" чинної ліцензії на програмний продукт Digitals Professional, обмежившись водночас висновком про те, що зазначений недолік не є "критичною невідповідністю", оскільки учасник підтвердив ліцензійне право на використання інших програмних комплексів (Autodesk AutoCAD, АВК-5, "Будівельні Технології-Кошторис"), які, на думку суду, утворюють основний технологічний стек виконання робіт, тоді як Digitals Professional є лише допоміжним засобом обробки геодезичних даних.

Відсутність опису реєстратора (пошукового коду) суд визнав формальним недоліком (несуттєвою помилкою) в розумінні пункту 19 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (далі – Закон № 922-VIII), мотивувавши це публічною доступністю відомостей про учасника в державному реєстрі.

Оцінюючи обраний відповідачем спосіб усунення порушення, суд першої інстанції дійшов висновку про його невідповідність критерію пропорційності, зазначивши, що відповідачем не доведено заподіяння шкоди державному чи місцевому бюджету, отримання переможцем неправомірних переваг або унеможливлення виконання договору, а тому вимога про розірвання фактично виконуваного договору є надмірним втручанням у права сторін.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Північний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування скарги відповідач вказує, що суд першої інстанції, попри встановлений і визнаний ним самим факт ненадання переможцем торгів чинної ліцензії на заявлене програмне забезпечення, неправомірно визнав цей недолік несуттєвим та застосував критерій пропорційності без урахування усталеної практики Верховного Суду, а також неправильно розтлумачив підпункт 2 пункту 41 Особливостей № 1178 та пункт 19 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII, безпідставно поширивши поняття формальної (несуттєвої) помилки на випадки, коли тендерною документацією прямо вимагалося подання конкретного документа.

Апелянт також звертає увагу, що затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 710 від 15.04.2020 Перелік формальних помилок (далі – Наказ № 710) не відносить до формальних помилок відсутність документа, подання якого прямо передбачено тендерною документацією, а поширює таку кваліфікацію лише на випадки, коли замовник не вимагав подання відповідного документа.

Крім того, стверджуючи про пропорційність обраного способу усунення порушення Держадитслужба посилається на постанови Верховного Суду від 29.10.2021 у справі № 160/9990/20, від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20-а, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 09.02.2023 у справі № 520/6848/21, від 24.02.2024 у справі № 160/18075/22, від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21 та від 11.04.2024 у справі № 440/17864/21.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу із Київського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з вимогами апеляційної скарги, КП «Київбудреконструкція» у відзиві зазначила, що обов`язкова вимога пункту 1.2 Додатку 2 до тендерної документації щодо підтвердження чинними ліцензіями права використання програмного забезпечення поширюється виключно на програмні комплекси, необхідні для виконання графічної та кошторисної частин робіт (у тому числі кошторисів на проектні роботи), тоді як програмний комплекс Digitals Professional / Geodesy / Reports / Topotracer / XMLChecker призначений для автоматизації геодезичних робіт і виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт, унаслідок чого не охоплюється цією вимогою, а необхідні для графічної та кошторисної частин робіт програмні комплекси Autodesk AutoCAD LT (графічна частина), АВК-5 (кошторисно-ресурсна документація) та «Будівельні Технології-Кошторис» (кошториси на проектні роботи) підтверджені відповідними договорами та ліцензіями в повному обсязі. За умовами договору № 05/2023 від 12.01.2023 програмний комплекс Digitals придбано переможцем торгів, а не передано йому в користування за ліцензійним договором, у зв`язку з чим, на переконання позивача, отримання окремої ліцензії не вимагалося.

Крім того, наданий у складі тендерної пропозиції опис реєстратора від 20.01.2022 сформовано на підтвердження подання 20.01.2022 документів про зміну найменування, керівника та статуту товариства на виконання рішення його одноосібного учасника від 18.01.2022, а тому цей опис об`єктивно не міг містити нового найменування «Інжинірингова компанія «Аркон». При цьому зазначений в описі код доступу (349425033859) дає змогу отримати з реєстру актуальні відомості про товариство.

Також позивач зауважив, що чинне законодавство у сфері публічних закупівель та державного фінансового контролю не наділяє відповідача повноваженнями зобов`язувати замовника вчиняти дії щодо розірвання (припинення) вже укладеного та частково виконаного договору, а обраний відповідачем спосіб усунення порушення є непропорційним, оскільки предметом закупівлі є проектування об`єкта критичної інфраструктури – Бортницької станції аерації, розірвання договору щодо якого суперечить публічним інтересам територіальної громади, тоді як відповідачем не встановлено заподіяння шкоди бюджету, обмеження конкуренції чи неможливості виконання договору переможцем торгів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Аркон» також подало відзив, у якому проти задоволення апеляційної скарги заперечило з аналогічних підстав, додатково наголосивши на повному виконанні договору, укладеному за результатами публічної закупівлі, станом на момент апеляційного перегляду справи, прийнятті результатів робіт позивачем без зауважень та фактичному використанні розробленої проєктної документації для реалізації відповідного інфраструктурного об`єкта, що, на переконання третьої особи, унеможливлює задоволення апеляційної скарги без порушення принципу правової визначеності.

Ухвалою апеляційного суду від 10.08.2026 апеляційну скаргу Держаудитслужби призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

КП «Київбудреконструкція» 21.02.2023 в електронній системі закупівель "Prozorro" оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі ДК 021:2015:71320000-7 – Послуги з інженерного проектування (виконання проектно-вишукувальних робіт по об`єкту "Реконструкція дамб мулових полів № 1 та № 2 Бортницької станції аерації" (Коригування № 2)) з очікуваною вартістю 12 109 120,07 грн (закупівля № UA-2023-02-21-011209-а).

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Додатку 2 до тендерної документації учасник процедури закупівлі зобов`язаний надати довідку про наявність програмних комплексів (програмного забезпечення/програмної продукції), необхідних для виконання графічної та кошторисної частин робіт, у тому числі кошторисів на проектні роботи, та підтвердити чинними на дату подання пропозицій ліцензіями на право використання зазначеного в такій довідці програмного забезпечення.

Пунктом 1.2 Додатку 3 до тендерної документації на учасника покладено обов`язок подати установчий документ, чинний на дату подання пропозиції, а також опис реєстратора або довідку з відповідним пошуковим кодом результатів надання адміністративної послуги на офіційному вебпорталі Міністерства юстиції України.

У цій процедурі закупівлі тендерні пропозиції подано двома учасниками – ТОВ "Інжинірингова компанія "Аркон" із ціновою пропозицією 9 885 431,05 грн з ПДВ та ТОВ "ІК Фортіс" із ціновою пропозицією 11 462 000,00 грн з ПДВ.

Протоколом уповноваженої особи позивача № 7 від 01.03.2023 тендерну пропозицію ТОВ "ІК "Аркон" визнано такою, що відповідає кваліфікаційним критеріям і є найбільш економічно вигідною, у зв`язку з чим 01.03.2023 оприлюднено повідомлення про намір укласти договір, а 15.03.2023 між КП «Київбудреконструкція» та ТОВ "Інжинірингова компанія "Аркон" укладено договір про надання послуг № 1/23-КТ на суму 9 885 431,05 грн з ПДВ.

На підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби № 71 від 22.03.2023 розпочато моніторинг зазначеної процедури закупівлі, за результатами якого 11.04.2023 відповідачем складено та оприлюднено висновок, яким констатовано порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (далі – Особливості № 1178).

Це порушення, за висновком контролюючого органу, полягало в тому, що тендерна пропозиція переможця торгів не відповідала умовам тендерної документації Замовника, оскільки, по-перше, у складі пропозиції на підтвердження наявності заявленого учасником у довідці № 24/230223 від 23.02.2023 програмного комплексу Digitals Professional / Geodesy / Reports / Topotracer / XMLChecker надано лише відомості щодо договору про надання послуг № 05/2023 від 12.01.2023, укладеного з ТОВ "Аналітика", без подання чинної ліцензії чи іншого документа, що підтверджує право учасника на використання цього ліцензійного програмного забезпечення; а по-друге, у складі пропозиції відсутній опис реєстратора або довідка з пошуковим кодом результатів надання адміністративної послуги, а наданий учасником опис реєстратора юридичної особи ТОВ "Ательє М2" сформований 20.01.2022, тобто більш ніж за рік до кінцевого строку подання тендерних пропозицій (01.03.2023), і не відображає подальших реєстраційних дій щодо зміни найменування та керівника учасника.

Констатувавши викладене, відповідач зобов`язав КП «Київбудреконструкція» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись із висновком, позивач 13.04.2023 надіслав відповідачу заперечення, а згодом звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що виявлені недоліки мають виключно формальний (несуттєвий) характер, не вплинули на зміст тендерної пропозиції та спроможність переможця виконати договір, а вимога про припинення зобов`язань за вже укладеним і фактично виконуваним договором є непропорційним втручанням у майнові права господарюючих суб`єктів.

ТОВ «Інжинірингова компанія «Аркон`Товариство, вступивши у справу третьою особою, підтримало позицію позивача, додатково зазначивши, що програмний комплекс Digitals Professional придбано ним як товар за видатковою накладною, а тому подання окремої ліцензійної угоди не вимагалося, а відомості про учасника, попри відсутність пошукового коду, були публічно доступні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, третя особа наголосила на повному та належному виконанні договору, прийнятті результатів робіт без зауважень та проведенні розрахунків у повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-XII від 26.01.1993 (далі – Закон № 2939-XII), статтями 2, 5 якого до головних завдань органу державного фінансового контролю віднесено, серед іншого, контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, який здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом № 922-VIII, а статтею 10 цього Закону органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам об`єктів контролю обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі – це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у цій сфері.

Частиною 7 статті 8 Закону № 922-VIII встановлено, що у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі обов`язково зазначаються, серед іншого, опис виявленого порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель та зобов`язання щодо усунення такого порушення (порушень).

Статтею 5 Закону № 922-VIII закріплено принципи здійснення публічних закупівель, зокрема добросовісну конкуренцію серед учасників, максимальну економію, ефективність та пропорційність, недискримінацію учасників і рівне ставлення до них та об`єктивне й неупереджене визначення переможця процедури закупівлі.

Частиною 1 статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником. Вимоги до змісту тендерної документації встановлені частиною 2 цієї статті, якою, зокрема, у пункті 19 визначено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. При цьому формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на її зміст, а саме технічні помилки та описки.

За змістом абзацу першого частини 3 статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію в разі її невідповідності таким вимогам установлює підпункт 2 пункту 41 Особливостей № 1178 (у редакції, чинній на час проведення спірної процедури закупівлі), згідно з яким замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі невідповідності пропозиції учасника вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII.

Наказом № 710 затверджено вичерпний Перелік формальних помилок, пункт 5 якого відносить до формальних (несуттєвих) помилок відсутність у складі тендерної пропозиції документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, лише за умови, що замовник не вимагає подання такого документа в тендерній документації, а пункт 10 цього Переліку визнає формальною помилкою наявність у поданому учасником документі застарілої інформації про найменування юридичної особи у зв`язку з тим, що таке найменування було змінено після подання відповідного документа.

Статтями 203, 215, 216 та 220 Цивільного кодексу України врегульовано підстави недійсності (нікчемності) правочину та правові наслідки такої недійсності, зокрема обов`язок сторін повернути одна одній усе одержане на виконання нікчемного правочину (реституцію), а статтею 1108 цього Кодексу визначено правову природу ліцензії як документа, що надає право на використання об`єкта права інтелектуальної власності в передбачених ним межах.

Застосовуючи наведені норми права, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду щодо їх застосування, сформовані у постанові від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, згідно з якою спосіб усунення порушення шляхом розірвання (припинення) договору, укладеного з переможцем, тендерна пропозиція якого підлягала відхиленню, спрямований на приведення відносин сторін у стан, що існував би за умови дотримання замовником вимог закону, оскільки за такої умови договір взагалі не був би укладений. Відповідно, обраний контролюючим органом спосіб усунення порушення визнається таким, що відповідає критерію пропорційності, попри відсутність окремо доведеного факту заподіяння прямої майнової шкоди бюджету.

Ці висновки послідовно застосовуються Верховним Судом, зокрема у постановах від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20-а, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 09.02.2023 у справі № 520/6848/21, від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21, від 24.02.2024 у справі № 160/18075/22 та від 11.04.2024 у справі № 440/17864/21, у яких Верховний Суд незмінно виходить з того, що допущення замовником до участі в оцінці та визначення переможцем учасника, тендерна пропозиція якого не відповідала умовам тендерної документації, є самостійним і достатнім порушенням, яке підлягає усуненню шляхом припинення договірних відносин, установлених з порушенням процедури закупівлі, незалежно від стадії виконання такого договору на момент судового розгляду.

Одночасно Верховний Суд послідовно розмежовує поняття формальної (несуттєвої) помилки, визначене пунктом 19 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII, та невідповідність тендерної пропозиції встановленим замовником вимогам по суті. Формальними можуть вважатися лише ті вади оформлення тендерної пропозиції, що не стосуються її змісту, кваліфікаційних критеріїв учасника чи характеристик предмета закупівлі, а Перелік, затверджений Наказом № 710, прямо визначає відсутність у складі пропозиції документа як формальну помилку виключно за умови, що замовник не вимагав подання такого документа тендерною документацією.

Якщо ж подання конкретного документа – ліцензії, установчого документа, опису реєстратора тощо, прямо передбачено умовами закупівлі, його відсутність утворює самостійну підставу для відхилення пропозиції на підставі абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII і не може кваліфікуватися як формальна (несуттєва) помилка.

Крім того, у постановах від 05.03.2020 у справі № 640/467/19, від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19 та від 26.11.2020 у справі № 160/11367/19 Верховний Суд сформував вимоги до змісту зобов`язальної частини висновку як акта індивідуальної дії, вказавши, що вимога органу державного фінансового контролю повинна містити чіткий, конкретний і зрозумілий припис щодо способу усунення виявленого порушення, тоді як покладення на замовника обов`язку самостійно визначити такий спосіб не відповідає стандартам обґрунтованості акта індивідуальної дії.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуваний у цій справі висновок відповідача містить конкретизований спосіб усунення порушення – шляхом припинення зобов`язань за договором із застосуванням наслідків недійсності/нікчемності договору, що узгоджується з наведеними вимогами Верховного Суду.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи КП «Київбудреконструкція» про невідповідність оскаржуваного висновку вимогам Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020, за яким у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель висновок має містити посилання на структурну одиницю відповідного нормативно-правового акта, найменування суб`єкта нормотворення, дату його прийняття та реєстраційний індекс, а також заголовок акта.

Зі змісту оскаржуваного висновку від 11.04.2023 убачається, що він містить усі перелічені реквізити порушеного нормативно-правового акта – Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, із зазначенням порушеної структурної одиниці (підпункту 2 пункту 41), а також детальний опис виявлених невідповідностей тендерної пропозиції переможця торгів умовам тендерної документації, що відповідає вимогам розділу III зазначеного Порядку та не дає підстав для висновку про невідповідність висновку вимогам законодавства щодо змісту акта індивідуальної дії.

Застосовуючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, та сформовані Верховним Судом правові позиції щодо їх застосування до встановлених у цій справі обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими і доводи КП «Київбудреконструкція» про те, що обов`язкова вимога пункту 1.2 Додатку 2 до тендерної документації стосується виключно програмних комплексів, необхідних для виконання графічної та кошторисної частин робіт, і не поширюється на програмний комплекс Digitals Professional / Geodesy / Reports / Topotracer / XMLChecker як призначений для виконання геодезичних (вишукувальних), а не графічної чи кошторисної частин робіт.

Так, предметом закупівлі є виконання проєктно-вишукувальних робіт, невід`ємною і технологічно первинною складовою яких є геодезичні (вишукувальні) роботи. Саме на підставі результатів обробки польових геодезичних вимірювань, кадастрових планів і технічної документації, автоматизацію опрацювання яких забезпечує зазначений програмний комплекс, формуються вихідні дані для подальшої розробки графічної частини проєкту (топографічних планів, креслень) та визначення обсягів і вартості робіт для цілей кошторисної частини, у тому числі кошторисів на проектні роботи.

За таких обставин функціональне призначення заявленого учасником програмного комплексу об`єктивно пов`язане з формуванням графічної та кошторисної частин проєктної документації, що спростовує доводи позивача про повний вихід цього програмного забезпечення за межі предмета регулювання пункту 1.2 Додатку 2 до тендерної документації.

При цьому колегія суддів враховує, що учасник процедури закупівлі самостійно визначив перелік необхідного йому програмного забезпечення, включивши програмний комплекс Digitals Professional до довідки, складеної на виконання пункту 1.1 Додатку 2 до тендерної документації, та самостійно послався на конкретний договір як на підставу наявності права його використання. Тим самим учасник прийняв на себе передбачений абзацом другим пункту 1.2 Додатку 2 до тендерної документації обов`язок підтвердити чинними на дату подання пропозиції ліцензіями право використання зазначеного в такій довідці програмного забезпечення, і саме цей обов`язок, незалежно від вирішення питання про належність Digitals Professional до переліку програмного забезпечення, обов`язкового для графічної чи кошторисної частин, учасником виконано не було.

Посилання позивача та третьої особи на нібито товарний, а не ліцензійний характер набуття учасником права на використання програмного комплексу Digitals Professional не заслуговують уваги, позаяк у складі тендерної пропозиції, поданої 01.03.2023, міститься лише посилання на договір про надання послуг № 05/2023 від 12.01.2023, укладений з ТОВ «Аналітика», без жодного документа (ліцензії, ліцензійного сертифіката чи витягу з умов договору щодо порядку передачі прав), який на дату оцінки пропозиції давав би змогу замовнику встановити обсяг і підставу права використання цього програмного забезпечення. Лист ТОВ «Аналітика» № 075 від 12.04.2023, яким КП «Київбудреконструкція» обґрунтовує товарний характер набуття програмного продукту, складений уже після оприлюднення оскаржуваного висновку (11.04.2023) і не був частиною тендерної пропозиції, у зв`язку з чим не може розглядатися як доказ, що спростовує встановлений на момент оцінки пропозиції факт відсутності підтвердження права використання програмного забезпечення, оскільки відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації оцінюється станом на дату її подання, а не з урахуванням документів, отриманих учасником після виявлення порушення.

Крім того, зі змісту самого листа ТОВ «Аналітика» вбачається, що постачальник саме на підставі укладеного договору «надсилає ліцензійне програмне забезпечення у формі компакт-диска та ключа захисту до нього», що засвідчує ліцензійний, а не безумовно товарний характер відповідних правовідносин. Придбання примірника програмного забезпечення у складі послуги з його поставки та подальшого обслуговування саме по собі не є тотожним набуттю необмежених майнових прав інтелектуальної власності на його використання в розумінні статті 1108 Цивільного кодексу України і не звільняє учасника від обов`язку підтвердити на вимогу замовника чинність та обсяг наданого йому права використання.

З огляду на викладене колегія суддів робить висновок, що встановлена невідповідність стосується не форми документа, а здатності учасника підтвердити правомірність використання заявленого ним програмного забезпечення, а тому не може вважатися формальною (несуттєвою) помилкою в розумінні пункту 19 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII та пункту 5 Переліку, затвердженого Наказом № 710. Більше того, зазначений пункт Переліку прямо виключає можливість такої кваліфікації, якщо подання відповідного документа передбачено тендерною документацією, тоді як пунктом 1.2 Додатку 2 до тендерної документації безпосередньо встановлено обов`язок підтвердити ліцензійне право використання заявленого в довідці програмного забезпечення.

З приводу установленої під час моніторингу відсутності у складі тендерної пропозиції ТОВ «ІК «Аркон» чинного на дату подання пропозиції опису реєстратора або довідки з пошуковим кодом, які вимагалися пунктом 1.2 Додатку 3 до тендерної документації, колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, наданий у складі пропозиції опис реєстратора сформовано 20.01.2022 стосовно юридичної особи ТОВ «Ательє М2» – попереднього найменування учасника, тоді як кінцевий строк подання тендерних пропозицій спливав 01.03.2023, тобто більш ніж через рік після дати формування опису.

Позивач обґрунтовує подання саме цього документа тим, що він відображає факт подання 20.01.2022 документів про державну реєстрацію змін до відомостей про учасника, найменування, керівника та статуту, на виконання рішення одноосібного учасника товариства від 18.01.2022, у зв`язку з чим за своєю природою не міг містити нового найменування, і посилається на те, що зазначений в описі код доступу (349425033859) дає змогу отримати з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань актуальні відомості про товариство.

Колегія суддів погоджується з тим, що опис реєстратора за своєю правовою природою фіксує факт і дату подання документів для проведення конкретної реєстраційної дії та об`єктивно не може містити відомостей, що виникають лише в результаті виконання цієї дії.

Саме тому тендерна документація (пункт 1.2 Додатку 3) як альтернативу опису реєстратора передбачає подання довідки з пошуковим кодом результатів надання адміністративної послуги, тобто документа, призначенням якого є засвідчення чинного, актуального на дату подання пропозиції стану реєстраційної справи учасника, а не одного лише факту звернення за вчиненням реєстраційної дії в минулому.

Обираючи для підтвердження цієї вимоги тендерної документації опис, що фіксує подання документів про зміну найменування більш ніж за рік до кінцевого строку подання пропозицій, учасник процедури закупівлі подав документ, який об`єктивно не засвідчував чинного на дату оцінки пропозиції стану його реєстраційної справи, і не скористався передбаченою тендерною документацією альтернативою – довідкою з пошуковим кодом, яка й призначена для підтвердження такої актуальності.

Посилання позивача на можливість отримання за кодом доступу, зазначеним в описі, оновлених відомостей про товариство колегія суддів відхиляє, оскільки по-перше, матеріали справи не містять доказів того, що замовник під час розгляду тендерних пропозицій здійснював чи повинен був здійснювати таку перевірку за власною ініціативою (обов`язок подання належного, чинного на дату оцінки документа покладався умовами закупівлі на учасника, а не на замовника, який не зобов`язаний самостійно шукати й перевіряти відомості, не надані учасником у складі пропозиції в передбаченій тендерною документацією формі); а по-друге, саме на випадок необхідності перевірки актуального стану реєстраційної справи учасника тендерна документація передбачає подання довідки з пошуковим кодом як окремого, самостійного документа, і подання замість неї опису, який не відображає жодних відомостей про товариство після зміни найменування, не може прирівнюватися до виконання цієї вимоги лише в силу того, що застосований в описі технічний ідентифікатор теоретично дає змогу здійснити пошук.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання суду першої інстанції на публічну доступність відомостей про учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як на підставу для визнання цього недоліку формальним, оскільки публічність реєстру сама по собі не звільняє учасника процедури закупівлі від виконання прямої, чітко сформульованої вимоги тендерної документації щодо форми та строку актуальності відповідного документа.

Водночас колегія суддів визнає, що ситуація в цій справі істотно відрізняється від типового випадку, охопленого пунктом 10 Переліку, затвердженого Наказом № 710, – застарілості відомостей у документі внаслідок зміни найменування, що відбулася після його складення з причин, не пов`язаних із самим документом, оскільки опис у цій справі сформовано не як самостійний, раніше виданий документ, найменування в якому згодом застаріло, а саме в процесі й на посвідчення подання документів про таку зміну.

Проте, це не спростовує висновку про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації, а лише підтверджує, що учасник, обізнаний про здійснювану ним зміну власного найменування, мав подати на підтвердження цієї вимоги саме чинну на дату подання пропозиції довідку з пошуковим кодом, а не опис, який об`єктивно не міг і не був призначений засвідчувати стан реєстраційної справи товариства після завершення відповідної реєстраційної дії.

Колегія суддів окремо наголошує, що кожна з установлених невідповідностей тендерної пропозиції ТОВ «ІК «Аркон» умовам тендерної документації – як щодо підтвердження права використання програмного комплексу Digitals Professional, так і щодо чинного опису реєстратора (довідки з пошуковим кодом), є самостійною та достатньою підставою для висновку про обов`язковість відхилення цієї пропозиції відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII і підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178, а отже, і самостійною підставою для висновку про наявність порушення, констатованого відповідачем, незалежно від оцінки іншої невідповідності.

З огляду на встановлені невідповідності тендерної пропозиції ТОВ "ІК "Аркон" умовам тендерної документації, колегія суддів доходить висновку, що відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII та підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 КП «Київбудреконструкція» імперативно було зобов`язане відхилити зазначену тендерну пропозицію, однак цього не зробило, визнавши учасника переможцем процедури закупівлі та уклавши з ним договір про надання послуг № 1/23-КТ від 15.03.2023.

За таких обставин висновок відповідача про наявність у діях позивача порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, наявними в матеріалах справи, та відповідає вимогам щодо законності, обґрунтованості й вмотивованості акта індивідуальної дії, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.

З приводу доводів КП «Київбудреконструкція» та третьої особи про непропорційність обраного відповідачем способу усунення виявленого порушення шляхом зобов`язання вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням наслідків недійсності/нікчемності договору, колегія суддів, враховуючи наведену усталену практику Верховного Суду, зазначає, що саме такий спосіб є єдино можливим правовим наслідком установленого порушення процедури закупівлі, оскільки він спрямований на приведення відносин сторін у стан, який існував би за умови дотримання імперативних вимог закону щодо відхилення пропозиції, яка не відповідає умовам тендерної документації.

Відсутність окремо доведеного факту прямої майнової шкоди державному чи місцевому бюджету, на яку посилаються позивач і третя особа, відповідно до згаданої правової позиції Верховного Суду не є визначальною умовою пропорційності такого заходу реагування, позаяк саме допущення до договірних відносин, що фінансуються за рахунок публічних коштів, суб`єкта, пропозиція якого підлягала відхиленню, підриває принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та об`єктивного визначення переможця, закріплені статтею 5 Закону № 922-VIII, що само по собі становить достатню підставу для застосування коригувального заходу.

Колегія суддів також враховує, що висновок відповідача містить конкретизовану, чітку й зрозумілу вимогу щодо способу усунення порушення, яка відповідає стандартам, сформованим Верховним Судом до змісту актів індивідуальної дії, а тому не може вважатися невизначеною чи такою, що покладає на позивача обов`язок самостійно визначати спосіб виконання вимог висновку.

Доводи КП «Київбудреконструкція» про відсутність у відповідача повноважень зобов`язувати замовника вчиняти дії щодо розірвання (припинення) договору колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі повноваження ґрунтуються на приписах статті 10 Закону № 2939-XII та частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII у їх системному зв`язку з висновками Верховного Суду, за якими спосіб усунення порушення шляхом припинення договірних зобов`язань є похідним від імперативного обов`язку замовника відхилити тендерну пропозицію, що не відповідає умовам тендерної документації, а не самостійним видом стягнення чи санкції, що потребувала б окремого спеціального законодавчого визначення поза межами загальних повноважень органу державного фінансового контролю, встановлених статтями 2 та 5 Закону № 2939-XII.

При цьому, посилання третьої особи на повне виконання договору № 1/23-КТ, прийняття результатів робіт без зауважень та використання розробленої проєктної документації для реалізації інфраструктурного об`єкта станом на дату апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, позаяк подальше виконання договору, укладеного з порушенням імперативних вимог законодавства про публічні закупівлі, не здатне ретроактивно усунути протиправність рішення про визначення переможцем учасника, пропозиція якого підлягала відхиленню, а стосується виключно майбутніх цивільно-правових наслідків застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину в розумінні статей 216, 220 Цивільного кодексу України, питання про обсяг та порядок реалізації яких вирішується сторонами договору або, за наявності спору, судом у порядку цивільного чи господарського судочинства і виходить за межі предмета цього адміністративного спору, обмеженого перевіркою законності висновку відповідача як акта індивідуальної дії.

Колегія суддів зауважує, що виконання спірного договору здійснювалося сторонами вже після оприлюднення оскаржуваного висновку та отримання ними відповідних заперечень, тобто в умовах обізнаності про наявність спору щодо законності підстав укладення договору, а тому таке подальше виконання не може розглядатися як обставина, що породжує у позивача чи третьої особи легітимні очікування щодо збереження договору в незмінному вигляді.

Не приймає до уваги колегія суддів і доводи КП «Київбудреконструкція» про те, що об`єкт закупівлі (реконструкція дамб мулових полів № 1 та № 2 Бортницької станції аерації) має статус об`єкта критичної інфраструктури, а тому застосування наслідків недійсності (нікчемності) договору суперечить публічним інтересам територіальної громади міста Києва та суміжних громад.

Чинне законодавство у сфері публічних закупівель не передбачає винятків із загального порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі, зокрема шляхом припинення договірних відносин, установлених з порушенням вимог тендерної документації, залежно від належності об`єкта закупівлі до критичної інфраструктури. Навпаки, суспільна значущість таких об`єктів і фінансування робіт за рахунок бюджетних коштів лише підвищують значення суворого дотримання встановленої законом процедури визначення виконавця робіт, який відповідає кваліфікаційним вимогам замовника.

Питання про наслідки застосування недійсності (нікчемності) договору, включно з порядком і обсягом реституції та подальшими діями щодо забезпечення виконання відповідних робіт, має цивільно-правовий характер, вирішення якого виходить за межі предмета цього спору й не може підміняти собою висновок про законність оскаржуваного акта індивідуальної дії.

Колегія суддів окремо звертає увагу, що тривалість виконання договору № 1/23-КТ станом на час апеляційного перегляду справи є наслідком тривалості судового розгляду цього спору, а не зволікання контролюючого органу з проведенням моніторингу. Моніторинг процедури закупівлі розпочато наказом № 71 від 22.03.2023, тобто через сім днів після укладення договору (15.03.2023), а висновок за його результатами складено та оприлюднено вже 11.04.2023, тобто задовго до того, як договір міг вважатися фактично виконаним в обсязі, здатному породити для позивача чи третьої особи обґрунтовані очікування щодо його безумовного збереження.

За таких обставин ситуація у справі що розглядається суттєво відрізняється від випадків, коли перевірка додержання процедури закупівлі проводиться контролюючим органом із запізненням, зокрема на завершальній стадії чи вже після повного виконання договору, коли захід реагування у вигляді розірвання договору здатний непропорційно нівелювати досягнутий господарський результат і щодо яких судова практика орієнтується на посилений захист прав добросовісного виконавця договору.

Оскільки в цій справі контролюючий орган діяв невідкладно та виявив порушення ще до того, як договір міг вважатися виконаним, подальша тривалість судового провадження, зумовлена об`єктивними причинами розгляду справи судами, не може змінювати правову оцінку допущеного замовником порушення процедури закупівлі або покладати на відповідача негативні наслідки збільшення строку судового розгляду, тривалість якого від нього не залежала.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, встановивши фактичну відсутність у складі тендерної пропозиції переможця торгів чинної ліцензії на заявлене програмне забезпечення та актуального опису реєстратора, дійшов помилкового правового висновку про формальний (несуттєвий) характер зазначених невідповідностей та про непропорційність обраного відповідачем способу усунення порушення, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, а саме: пункту 19 та абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 і частини 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, у зв`язку з чим апеляційна скарга Держаудитслужби підлягає задоволенню, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 – скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі № 320/35776/23 за позовом Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Аркон", про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі – задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі № 320/35776/23 – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Аркон", про визнання протиправним та скасування висновку від 11.04.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-02-21-011209-а – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова