Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №580/11732/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/11732/25 Суддя (судді) першої інстанції: Рідзель О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

суддя-доповідач Говорун О.В.,

судді: Попова О.Г., Чуприна О.В.

Секретар судового засідання Дімінська О.О.

Позивач - ОСОБА_1 .

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Жашківська міська рада.

Особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 .

Оскаржуване судове рішення - рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2026.

Повне рішення складено 23.04.2026.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 712098400:02:001:0604, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - на суму 543570,00 грн.

Рішенням суду першої інстанції від 13.04.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Спірна земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя, землі під господарськими будівлями і дворами). Також вказав, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації. При цьому, оскільки видача витягу про нормативну грошову оцінку є однією із завдань Держгеокадастру, а зазначена в оскаржуваному витязі нормативна грошова оцінка земельної ділянки є вірною, то відповідач діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи та досліджено докази.

Зокрема, апелянт зазначає, що 25.09.2025 ГУ Держгеокадастру у Черкаській області на адвокатський запит була надана технічна документації від 2008 року, яка затверджена вказаним рішенням. Під час розгляду справи в суді відповідачем була надана копія іншої Технічної документації від 2014, яка затверджена тим самим рішенням Литвинівської сільської ради. Тобто, існує ситуація, коли одним рішення органу місцевого самоврядування затверджено дві Технічні документації, але з різними вихідними даними. Із вказаної ситуації неможливо встановити на підставі якої саме Технічної документації була розроблена НГО земельної ділянки. Також апелянт вказав, що при формуванні оскаржуваного витягу органом геокадастру було застосовано сукупний коефіцієнт індексації для визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки становить 1,8972 (коефіцієнт індексації НГО за 2014 рік - 1,249 * 2015 рік - 1,433 * 2016 рік - 1,06). Разом з тим, застосування такого коефіцієнта є безпідставним, адже Технічна документація введена в дію з 2016, тому і індексацію необхідно застосувати саме з 2016, а тому застосування індексу інфляції за роки до введення в дію Технічної документації є протиправним. Додатково апелянт звертає увагу, що, при формуванні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на органи Держгеокадастру покладено обов`язок щодо перевірки правомірності та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідачем до суду був поданий відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, позаяк вони суперечать нормам Конституції України та вимогам чинного законодавства, а також не узгоджуються з релевантною практикою Верховного Суду з даного приводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 16.07.2018 Відділом у Жашківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області сформовано витяг №97-23-0.250-558/163-18 станом на 01.01.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 1,3983 га, з кадастровим номером 712098400:02:001:0604, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно вказаного витягу вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 543570,00 грн.

20.07.2018 між ОСОБА_1 (Орендар) та Жашківською міською радою (Орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 договору Орендодавець згідно з рішенням Жашківської міської ради від 22.06.2018 № 7-35/VII «Про надання земельної ділянки в оренду для ведення городництва ОСОБА_1 » надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,3983 га для ведення городництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 712098400:02:001:0604, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 4 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 543570,00 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо зазначення у витязі на вказану земельну ділянку під час його формування розміру нормативної грошової оцінки 543570,00 грн, що у подальшому вплинуло на розмір орендної плати, позивач звернулась до суду з позовом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Положеннями статті 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон №161-XIV), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (частина 1,2 статті 21 Закону №161-XIV).

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно положень статтей 288, 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (частина 5 статті 5 Закону №1378-IV).

За приписами статті 15 Закону №1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 18 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Закону №1378-IV, за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина 3 статті 23 Закону №1378-IV).

У постанові від 24.11.2021 у справі №817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Такий же правовий підхід застосовано Верховним Судом й у постанові від 03.06.2022 у справі №160/2702/22.

Таким чином, рішення та дії суб`єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх частині другій статті 2 КАС України.

Так, згідно наявних в матеріалах справи відомостей вбачається, що рішенням Литвинівської сільської ради від 23.06.2015 №55-2/VI затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Литвинівка, виготовлену ДП «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою», яка вступає в дію з 01.01.2016.

Відповідно до довідки Форми 6-зем від 19.04.2010 №175, спірна земельна ділянка згідно проекту землеустрою віднесена до: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид угідь - сільськогосподарські землі під господарськими будівлями і дворами; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сільськогосподарського використання, обслуговування нерухомого майна).

Також, згідно з даними листа Жашкіської міської ради від 13.02.2026 №165/09-10, земельна ділянка з кадастровим номером 7120984000:02:001:0604 відповідно до Технічної документації, розташована в І економіко - планувальній зоні у кварталі №33. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Угіддя - землі під господарськими будівлями і дворами.

Відповідно до статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Отже, спірна земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя, землі під господарськими будівлями і дворами), про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про неправомірність застосування сукупного коефіцієнту індексації для визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у розмірі 1,8972 (коефіцієнт індексації НГО за 2014 рік - 1,249 * 2015 рік - 1,433 * 2016 рік - 1,06), зокрема, з огляду на введення в дію Технічної документації лише з 2016, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вищевказаної Технічної документації нормативна грошова оцінка 1 кв.м окремої земельної ділянки (крім сільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення) визначалась за формулою: Цн=Цнм*Км2* Км3*Кф*Кі де: Цнм - середня (базова) вартість одного квадратного метра земель населеного пункту (у гривнях); Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони; Кф - коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Для розрахунку нормативної грошової оцінки 1 кв.м земельної ділянки з кадастровим номером 7120984000:02:001:0604 з цільовим призначенням 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (угіддя землі під господарськими будівлями і дворами ) відповідно до технічної документації значення вищевказаних показників та коефіцієнтів становило: Цнм - 19,70 грн./кв.м ; Км2 - 1,04; Км3 - 1,00; Кф - 1,0.

Нормативно грошова оцінка земель с. Литвинівка виконана на дату оцінки 01.01.2014.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років згідно з даними Держгеокадастру становить:

2014 рік - 1,249;

2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

2016 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення);

2017 рік - 1,0;

2018 рік - 1,0;

2019 рік -1,0; 2020 рік - 1,0;

2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення);

2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).

Отже, нормативно грошова оцінка була розрахована із застосуванням кумулятивного коефіцієнта індексації за період з дати проведення НГО (2014) і до 2018 року.

Відповідно до вказаної технічною документацією формули НГО земельної ділянки з кадастровим номером 7120984000:02:001:0604 підлягає визначенню за формулою Цн=Цнм*Км2* Км3*Кф*Кі та становить 543516,88 грн (13983*19,70*1,04*1*1*1,8972* 1*1), де 1,8972 - це 1,249*1,433*1,06 (коефіцієнт індексації НГО за 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06).

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

За приписами пункту 289.2 статті 289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

За змістом вказаних норм для визначення суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов`язань необхідно проіндексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки.

Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2021 року у справі №818/912/18 зазначив, що вимоги пункту 271.2 статті 271 ПК України, які стосуються рішення рад щодо нормативної грошової оцінки, не поширюються на питання застосування щорічних коефіцієнтів індексації. Натомість, правила застосування щорічних коефіцієнтів індексації встановлено пунктом 289.2 статті 289 ПК України. За змістом останнього кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення ради про її затвердження чи датою введення в дію нормативної грошової оцінки. Необхідно відрізняти поняття проведення нормативної грошової оцінки та її затвердження, які є різними видами діяльності у сфері оцінки земель та здійснюється різними суб`єктами. Згідно із законодавством, з моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки. При цьому, коефіцієнти щорічно розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №804/937/16 судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначено:

« правильне визначення поняття «дати проведення нормативної грошової оцінки земель» є визначальним у цьому спорі, оскільки від цієї дати необхідно починати кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, що, зрештою, впливає на розмір плати за землю.

Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 Закону №1378-IV «Про оцінку земель» дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Отже, від висновків, які зробив Верховний Суд при розгляді інших справ, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель залежить від дати набрання чинності відповідним рішенням міської ради, необхідно відступити.

Законодавство не містить положень, які встановлюють обов`язок застосовувати коефіцієнт індексації перспективно. Натомість, сама базова величина нормативної грошової оцінки земель застосовується після введення її в дію.

Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.

Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком.».

Отже, оскільки у відповідності до приписів пункту 289.2 статті 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки чи введення її в дію, а тому доводи апелянта щодо невірного застосування сукупного коефіцієнту індексації є безпідставними та необґрунтованими.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.06.2020 у справі №804/1737/17, від 18.07.2021 у справі №818/912/18, від 08.12.2021 у справі №804/7002/16, від 13.04.2022 у справі №818/1057/17, від 23.06.2022 у справі №160/8668/19, від 28.05.2025 у справі №520/9801/24.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що розбіжність у Витязі та Технічній документації суми середньої (базової) вартості земель населеного пункту у розмірі 19,49 грн та 19,70 грн відповідно на правильність розрахунків не впливає, з огляду на застосування при визначенні нормативно грошової оцінки середньої (базової) вартості, яка зазначена саме у Технічній документації - 19,70 грн.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта стосовно наявності у даних правовідносинах ситуації, коли одним рішення органу місцевого самоврядування затверджено дві Технічні документації, але з різними вихідними даними, вважає такі доводи безпідставними та не бере до уваги з огляду на таке.

Як вже було зазначено вище, положеннями статті 18 Закону №1378-IV встановлено, зокрема, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

З матеріалів справи вбачається, що наявна Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Литвинівка, Литвинівської сільської ради, Жашківського району, Черкаської області розроблена ДП «Черкаський науково дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2014 році. Вказана технічна документація містить рішення Литвинівської сільської ради від 23.09.2014 №46-4/VI про проведення нормативної грошової оцінки земель Литвинівської сільської ради. Рішенням Литвинівської сільської ради від 23.06.2015 №55-2/VI було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с.Литвинівка, Литвинівської сільської ради, Жашківського району, Черкаської області. Затверджена нормативно-грошова оцінка земель с. Литвинівка вступила в силу з 01.01.2016, відповідно до пункту 2 даного рішення. Вищезазначена Технічна документація у період з 01.01.2016 по 01.01.2024.

При цьому, колегія суддів зазначає, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, вказане свідчить про безпідставність доводів скаржника, з огляду на вичерпання дії Технічної документації 2008 року внаслідок затвердження окремим рішенням Литвинівської сільської ради від 23.06.2015 №55-2/VI нової Технічної документації 2014 року.

Колегія суддів зазначає, що результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів). Такий витяг формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Вказане свідчить про те, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації з відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Як зазначено вище, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки формується Держгеокадастром на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру. Ці відомості, у свою чергу, ґрунтуються, зокрема, на рішенні органу місцевого самоврядування про затвердження відповідної технічної документації і лише фіксують вже затверджені дані. Відтак чинність рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель безпосередньо впливає на чинність витягів, виданих на його підставі. При цьому, колегія суддів зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування від 23.06.2015 №55-2/VI, яким було затверджено Технічну документацію станом на момент виникнення спірних правовідносин нечинним не визнавалось

Вказані висновки відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.03.2025 у справі № 320/10183/22.

Отже, викладене в сукупності свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними дії відповідача щодо формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 712098400:02:001:0604, до вірного висновку про що дійшов суд першої інстанції.

Доводи та заперечення апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 308, 310, 322, КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Повна постанова складена 18.09.2026.

Суддя-доповідач О.В. Говорун

Судді О.Г. Попова

О.В. Чуприна