Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №420/19758/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19758/25

Перша інстанція: суддя Свида Л.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ в Херсонській області Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №965230176225 від 29.04.2025 про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» та проведенні перерахунку пенсії з врахуванням наданих довідок про складові заробітної плати №18-01-0293 від 24.03.2025 та №18-01-0294 від 24.03.2025;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити з 22.04.2025 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» та зобов`язати здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця з урахуванням: 1) довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели кваліфікацію посад державної служби або який працював у державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, посаду якого не було кваліфіковано, або який працював у державних органах, що не провели кваліфікацію посад державної служби №18-01-0293 від 24.03.2025, виданої Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, 2) довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було кваліфіковано, або працювала у державних органах, які не провели кваліфікацію посад державної служби №18-01-0294 від 24.03.2025, виданої Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року позов ОСОБА_1 – задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №965230176225 від 29.04.2025.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2025 про перерахунок пенсії – перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовив.

Суд стягнув на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області.

В апеляційній скарзі, ГУ ПФУ в Донецькій області посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Так, апелянт не погоджується із зобов`язанням суду першої інстанції здійснити переведення з пенсії за віком на пенсію держслужбовця та зазначає, що законодавче регулювання спірних відносин зазнало змін та чинним на час звернення позивачки законодавством не передбачена можливість перерахунку територіальними органами Пенсійного фонду пенсій призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Як зазначає апелянт, згідно п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ, збережено право державних службовців лише на призначення (не перерахунок) на умовах статті 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу». Окрім цього, на переконання апелянта, відсутні правові підстави для врахування довідок про заробітну плату.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, які ідентичні доводам викладеним у позовній заяві, та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність поданої скарги. Рішення суду, в частині задоволених вимог, вважає законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.

Пункт 2 частини 1 статті 263 КАС України визначає, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Херсонській області.

22.03.2002 позивачці призначена пенсія за віком, як державному службовцю згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

З 31.10.2017 позивачка автоматично переведена на пенсію за віком, яка обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку вона і отримує наразі».

Загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить більше 48 років, страховий стаж роботи на державній службі становить більше 20 років, оскільки позивачка працювала на посадах державної служби, які віднесені до категорій посад державних службовців відповідно до статті 25 Закону України «Про державну службу».

22.04.2025 позивачка звернулася до ГУ ДПС в Херсонській області із заявою про переведення з пенсії за віком, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої надала відповідні довідки про складові заробітної плати для державного службовця.

За принципом екстериторіальності дана заява розглянута ГУ ПФУ України в Донецькій області.

За результатом розгляду заяви позивачки про перехід на інший вид пенсії, ГУ ПФУ в Донецькій області прийняте рішення №965230176225 від 29.04.2025 про відмову у перерахунку пенсії – переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю законодавчих підстав.

Окрім цього, в рішенні указано, що в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 значиться, що до 30.10.2017 року вона отримувала пенсію за віком, як державний службовець згідно Закону України «Про державну службу». З 31.10.2017 року її було переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В результаті проведення перерахунку пенсії на дату звернення 22.04.2025 року за матеріалами пенсійної справи розмір пенсії за віком з надбавками згідно Закону України «Про державну службу» становить 8718,24 грн., що є меншим, ніж отримує заявник на даний час – 17736,69 грн.

Також відповідач указав, що з 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу» та яким не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям згідно додатково наданих довідок про заробітну плату.

Відповідно до довідки №18-01-0293 від 24.03.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели кваліфікацію посад державної служби або який працював у державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, посаду якого не було кваліфіковано, або який працював у державних органах, що не провели кваліфікацію посад державної служби, виданої Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_1 працювала в Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на посаді начальника регіонального відділення, заробітна плата станом на 31.12.2023 становить посадовий оклад 12800 грн., надбавка за ранг (державний службовець 5 рангу) 600 грн., надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 28 роки) 6400 грн., усього 19 800 грн.

Відповідно до довідки №18-01-0294 від 24.03.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було кваліфіковано, або працювала у державних органах, які не провели кваліфікацію посад державної служби, виданої Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (середні розміри надбавок, премій та інших виплаті за грудень 2023 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили надбавка за інтенсивність 38400 грн., премія місячна 6304,80 грн., разом 44704,80 грн.

Позивачка не погоджуючись з правомірністю рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 29.04.2025, звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції посилаючись на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 25.05.2023 у справі №580/3805/22, указав, що ані Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, а ні стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Донецькій області, обґрунтоване тим, що позивачка не має права на призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII, оскільки за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.

Як указав суд, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв не на підставі, не у спосіб та не в межах, визначених пенсійним законодавством України, у зв`язку з чим суд вважав, що порушене право позивачки підлягає відновленню шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення.

Водночас, з урахуванням дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, суд вважав, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та захисту шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області (як орган, який розглянув заяву по суті) повторно розглянути заяву позивачки про переведення на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу».

Колегія суддів, керуючись приписами статті 308 КАС України, переглядає рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та не вступає в обговорення та оцінку висновків суду в тій частині рішення, яка не оскаржена.

Досліджуючи питання обґрунтованості висновків суду та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів керується наступним.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-VIII (далі – Закон№3723-VIII).

У силу вимог статті 37 Закону №3723-VIII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Проте, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10.12.2015 (далі і вище - Закон № 889-VІІІ).

У зв`язку з набранням чинності Закону № 889-VІІІ, з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.08.2019 у справі № 676/6166/17, де суд виснував, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону№ 3723-XII, проте за наступної умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Проте, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ від 19.12.1993 передбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII), робота на посадах керівних працівників і спеціалістів апарату органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів зараховується до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція узгоджується із висновками, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 399/473/17, від 29.09.2022 у справі № 234/6967/17.

Оцінюючи мотиви покладені в обґрунтування оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує, що стаж державної служби ОСОБА_1 становить понад 20 років та на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду із заявою, остання досягла пенсійного віку, що не заперечується відповідачем, а тому на думку колегії суддів суд дійшов правильного висновку про безпідставність тверджень територіального органу Пенсійного фонду про відсутність у позивачки права на призначення пенсії держслужбовця.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФУ у Донецькій області безпідставно відмовило в переведенні позивачки з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв`язку з чим оскаржуване рішення обґрунтовано визнане протиправним та скасоване.

Доводи апеляційної скарги про правомірність рішення про відмову в переведенні на пенсію, із посиланням на відсутність у позивачки права на пенсію держслужбовця, колегія суддів вважає помилковими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушене право позивачки на отримання пенсії державного службовця підлягає відновленню, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області, як територіальний орган Пенсійного забезпечення, який відмовив у задоволенні поданої заяви про проведення переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, згідно Закону України «Про державну службу» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2025 про перехід на пенсію держслужбовця пенсії, з урахуванням висновків суду.

Отже, слід констатувати, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції. Будь-яких інших доводів, з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить. За таких підстав колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький