Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №569/16598/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16598/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП _____________,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №696566 від 18.06.2026 зазначено, що 18.06.2026, о 17 год 23 хв, в м. Рівне по вул. Дворецька, 123 А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря №532 від 18.10.2026, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Теперик О.В. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом, а також постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 14.08.2026, згідно якої ОСОБА_2 визнано винуватою по факту керування транспортним засобом «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Заслухавши пояснення захисника Теперика О.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 1.10 ПДР водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом).

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає в тому, що особа має обов`язково керувати транспортним засобом.

Відсутність об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Натомість матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин викладених у протоколі.

Зі змісту постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 14.08.2026 (справа №569/15773/26) встановлено, що ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за тих самих фактичних обставин, які зазначені у протоколі відносно ОСОБА_1 .

Так, згідно вказаної постанови встановлено, що 18.06.2026 о 17 год. 24 хв. в м. Рівне на вул. Дворецька 123-а, водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом марки Ауді д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager, що підтверджується тестом №3967 від 18.06.2026, результат огляду становить 2,72 проміле.

Відповідно до ч.2 ст.13 ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно із ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Таким чином, постанова Рівненського міського суду Рівненської області №569/15773/26 від 14.08.2026 має преюдиційне значення в частині того, що транспортним засобом «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 за обставин, викладених у протоколі серії ЕПР1 №696566 від 18.06.2026 керувала ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Вказана обставина також підтверджується дослідженим судом відеозаписом, що відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції шляхом переслідування та блокування руху був зупинений транспортний засіб «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 . З відеозапису видно, що транспортним засобом керувала ОСОБА_2 , яка перебувала на місці водія, тоді як ОСОБА_1 знаходився на місці пасажира (файл «clip-0», хронологічний відрізок: 17:24:10 і далі за відео).

З матеріалів відеозапису не вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 міняються місцями під час руху транспортного засобі чи після його зупинки.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину, обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суду не було надано доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому сам по собі факт перебування в стані сп`яніння, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв`язку із відсутністю об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК