Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №569/18357/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

за участі секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

учасники справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позовних вимог.

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів звернулася представник ОСОБА_1 адвокат Куль Ілона Василівна, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) Відповідача, щомісячно, починаючи з дати подання позову і до часу закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23-річного віку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітнім сином відповідача ОСОБА_2 , від шлюбу з яким його мати розірвала згідно з рішенням суду. Після досягнення повноліття та закінчення попереднього періоду стягнення аліментів (у зв`язку із закінченням навчання у фаховому коледжі), позивач вступив на денну форму навчання до Ченстоховської політехніки (Республіка Польща) на перший (бакалаврський) рівень вищої освіти за напрямом «Будівництво з використанням технологій BIM» (період навчання з 01.10.2025 по 31.03.2029). Оскільки навчання здійснюється за денною формою, позивач позбавлений можливості самостійно працювати та забезпечувати своє проживання, харчування, оплату гуртожитку (495 злотих щомісячно) та придбання навчальних матеріалів, а всі витрати фактично несе його мати. Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча є працездатним і має реальну можливість брати участь у витратах. Посилаючись на положення статей 199, 200 Сімейного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 серпня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 25-26)

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Від представника позивача адвоката Куль І.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують.

Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.

Відтак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

За таких обставин у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в порядку визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та докази.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . (а.с. 19) Батьки позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11.05.2023 у справі № 569/3909/23. (а.с. 20)

Після розірвання шлюбу неповнолітній позивач залишився проживати разом із матір`ю - ОСОБА_3 , що підтверджується Довідкою про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні. (а.с. 16) Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14.06.2023 у справі № 569/7062/23 з відповідача на користь матері було стягнуто аліменти на утримання дітей до досягнення ними повноліття.

У подальшому, після досягнення повноліття та продовження навчання, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21.05.2025 у справі № 569/6639/25 з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.04.2025 та до закінчення навчання у Рівненському фаховому коледжі Національного університету водного господарства та природокористування України, а саме до 30.06.2026 року. (а.с. 17-18) Виплата аліментів за цим рішенням завершилася 30.06.2026 у зв`язку із закінченням терміну навчання.

На даний час позивач ОСОБА_1 є здобувачем вищої освіти першого (бакалаврського) рівня у Ченстоховській політехніці (Politechnika Czestochowska, Республіка Польща) на факультеті будівництва за денною формою навчання за напрямом «Будівництво з використанням технологій BIM». Згідно з довідкою навчального закладу, навчання здійснюється на безоплатній основі польською мовою (рівень B2), строк зарахування - з 01.10.2025 по 31.03.2029 року, і наразі позивач продовжує навчання у другому семестрі. (а.с. 8-9, 13-14)

У зв`язку з навчанням за денною формою за кордоном, позивач потребує коштів на проживання, харчування, проїзд, придбання навчальних матеріалів та одягу. Зокрема, він проживає у студентському гуртожитку навчального закладу (DS. 5 Maluch, м. Ченстохова), де вартість проживання разом із комунальними послугами становить 495 злотих щомісячно, що підтверджується довідкою про місце проживання. Об`єктивна зайнятість на денній формі навчання унеможливлює поєднання освітнього процесу з повноцінною трудовою діяльністю для отримання власного заробітку.

Усі фактичні витрати на утримання, оплату гуртожитку, харчування та забезпечення життєвих потреб повнолітнього позивача після ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюються виключно його матір`ю ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_2 після завершення попередніх судом визначених виплат добровільної матеріальної допомоги сину не надає, участі у фінансуванні його витрат не бере, хоча є працездатним і має можливість надавати таку допомогу без шкоди для власного матеріального становища.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, та відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані. Сукупність досліджених доказів є достатньою для висновку про наявність передбачених статтею 199 Сімейного кодексу України правових підстав для покладення на відповідача обов`язку щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Стаття 51 Конституції України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність права захисту прав дитини, а тому у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин кожної конкретної справи, а вже тільки потім - права батьків.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За нормами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При цьому, ні мінімального, ні максимального розміру аліментів на повнолітню дитину СК України не встановлює.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти до висновку, що обоє батьків зобов`язані утримувати своїх дітей, якщо останні продовжують навчання, у разі можливості надавати таку допомогу, і така допомога може надаватись як у твердій грошовій сумі так і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 199 СК України батьки зобов`язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу.

Суд встановив, що повнолітній позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час звернення до суду та розгляду справи не досяг двадцятитрирічного віку, а відтак входить до вікової категорії осіб, на яких поширюються гарантії статті 199 Сімейного кодексу України щодо права на утримання у зв`язку з продовженням навчання.

Дослідженими матеріалами справи, зокрема довідкою Ченстоховської політехніки (Республіка Польща), підтверджено, що позивач є здобувачем вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за денною формою навчання на факультеті будівництва за напрямом «Будівництво з використанням технологій BIM». Оскільки форма навчання є денною, суд констатує об`єктивну неможливість поєднання позивачем освітнього процесу з повноцінною трудовою діяльністю для отримання власного стабільного доходу, що зумовлює його потребу в матеріальній допомозі. Утримання позивача пов`язане з додатковими витратами на проживання у студентському гуртожитку (495 злотих щомісячно), харчування, придбання навчальних матеріалів та проїзд.

Обов`язок батьків щодо утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, за змістом закону зумовлений наявністю в них реальної можливості надавати таку допомогу. Суд зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, раніше брав участь у виплаті аліментів на утримання дитини на підставі судових рішень, що свідчить про наявність у нього джерел доходу та здатності виконувати законодавчо визначений обов`язок з утримання сина. Будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, які б звільняли відповідача від обов`язку утримання або унеможливлювали надання ним допомоги (інвалідність, відсутність заробітку тощо), матеріали справи не містять, а відповідач суду таких доказів не надав.

Зважаючи на те, що обов`язок утримання повнолітньої дитини, яка навчається, є рівнозначним для обох батьків, суд враховує, що наразі всі фактичні витрати на забезпечення життєвих потреб позивача здійснюються виключно його матір`ю ОСОБА_3 . Тягар утримання повнолітньої дитини не може бути покладений виключно на одного з батьків.

Визначаючи розмір аліментів, суд керується положеннями статті 200 Сімейного кодексу України та враховує обставини, зазначені у статті 182 цього Кодексу, зокрема матеріальний стан позивача та його потреби у зв`язку з навчання за кордоном, а також працездатність відповідача. Ураховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, оскільки такий розмір є справедливим, співмірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність усіх передбачених статтею 199 СК України умов для виникнення у відповідача обов`язку щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, а саме: досягнення ним віку понад вісімнадцять років, але менше двадцяти трьох років; продовження навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; а також наявність у батька можливості надавати таку допомогу.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує характер та тривалість навчання сина, його потребу у матеріальному забезпеченні, обов`язок обох батьків брати участь в утриманні дитини, відсутність відомостей про обставини, які б виключали або істотно обмежували можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, а також те, що позивачкою заявлено вимогу про стягнення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Зважаючи на наведене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) Відповідача, щомісячно, починаючи з дати подання позову і до часу закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23-річного віку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до положення частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 03 серпня 2026 року.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1 064 грн. 96 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі статей 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, статей 4, 5 Закону України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , який продовжує навчання, аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 03 серпня 2026 року і до часу закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23-річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене та підписане 22 вересня 2026 року.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА