Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №562/526/26
Суддя: Першко О. О.
Справа № 562/526/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті кошти в сумі 80 668 грн 00 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21 травня 2026 року він познайомився з відповідачем. В подальшому вони продовжили спілкування в месенджері Telegram та соцмережі Instagram. Впродовж декількох місяців відповідач постійно просила позичити їй кошти на різні потреби та обіцяла повернути їх через декілька днів. За період з 21 травня 2025 року по 28 серпня 2025 року він переказав відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 80 668 грн 00 коп. Кошти були переказані відповідачу з метою укладення договору позики, проте після переказу коштів відповідач не написала розписку про повернення коштів та уникала з ним зустрічі. Незважаючи на його численні прохання повернути безпідставно набуті кошти, вони повернуті не були, а тому він вимушений звертатися до суду.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою представника позивача ОСОБА_3 17 вересня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій позов підтримала, також просила розгляд справи провести за відсутності позивача та його представника, і не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду, враховуючи, що її місце проживання невідоме, була повідомлена належним чином, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки відповідач суд не повідомила, відзив не подала і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
Зважаючи на неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Одночасно з позовною заявою представник позивача ОСОБА_3 заявила клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2026 року задоволено.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 21 травня 2025 року ОСОБА_1 познайомився зі ОСОБА_2 , після чого вони продовжили спілкування в месенджері Telegram та соціальній мережі Instagram. В період з 22 травня 2025 року по 26 серпня 2025 року на прохання відповідача позивач неодноразово переказував їй грошові кошти на банківську картку, що слідує з скріншотів листування сторін у соціальній інтернет-мережі Instagram та месенджері Telegram.
Також, згідно відповіді, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04 серпня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260728/78598-БТ на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2026 року, на ім`я ОСОБА_2 було емітовано карту № НОМЕР_1 .
Згідно відповіді, наданої АТ КБ «ПриватБанк» від 04 серпня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260714/28307-БТ на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2026 року, надано ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_1 , зокрема, прізвище, ім`я, по батькові: ОСОБА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; номер телефону: НОМЕР_3 .
Як слідує з виписки особового рахунку НОМЕР_4 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , в період з 01 січня 2025 року по 04 лютого 2026 року на банківську картку № НОМЕР_5 були здійснені наступні перекази коштів: 07 червня 2025 року в сумі 200 грн 00 коп.; 08 червня 2025 року в сумі 300 грн 00 коп. та 300 грн 00 коп.; 12 червня 2025 року в сумі 1 000 грн 00 коп.; 13 червня 2025 року в сумі 600 грн 00 коп.; 15 червня 2025 року в сумі: 500 грн 00 коп.; 800 грн. 00 коп.; 2 500 грн 00 коп.; 19 червня 2025 року в сумі 1 500 грн 00 коп.; 22 червня 2025 року в сумі 1 700 грн 00 коп.; 24 червня 2025 року в сумі 1 000 грн 00 коп.; 25 червня 2025 року в сумі 3 000 грн 00 коп.; 26 червня 2025 року в сумі 1 000 грн 00 коп.; 27 червня 2025 року в сумі 700 грн 00 коп.; 28 червня 2025 року в сумі 500 грн 00 коп.; 29 червня 2025 року в сумі 500 грн 00 коп.; 30 червня 2025 року в сумі 400 грн 00 коп. та 500 грн 00 коп.; 03 липня 2025 року в сумі 2 500 грн 00 коп. та 3 000 грн 00 коп.; 04 липня 2025 року в сумі 3 500 грн 00 коп.; 05 липня 2025 року в сумі 2 000 грн 00 коп.; 10 липня 2025 року в сумі: 1 000 грн 00 коп.; 1 000 грн 00 коп.; 1 000 грн 00 коп.; 1 000 грн. 00 коп.; 1 000 грн. 00 коп.; 1 000 грн. 00 коп.; 11 липня 2025 року в сумі 500 грн 00 коп.; 12 липня 2025 року в сумі 500 грн 00 коп.; 13 липня 2025 року в сумі 200 грн 00 коп.; 14 липня 2025 року в сумі 300 грн 00 коп. та 500 грн 00 коп.; 16 липня 2025 року в сумі 1 000 грн 00 коп.; 20 липня 2025 року в сумі 1 000 грн 00 коп.; 21 липня 2025 року в сумі 3 000 грн 00 коп.; 27 липня 2025 року в сумі 300 грн 00 коп.; 30 липня 2025 року в сумі: 500 грн 00 коп.; 1 000 грн 00 коп.; 2 000 грн 00 коп.; 10 серпня 2025 року в сумі: 1 000 грн 00 коп.; 1000 грн 00 коп.; 1 000 грн 00 коп.; 2 000 грн 00 коп.; 2 000 грн 00 коп.; 12 серпня 2025 року в сумі 5 000 грн 00 коп.; 14 серпня 2025 року в сумі 4 000 грн 00 коп.; 16 серпня 2025 року в сумі: 1 000 грн 00 коп.; 1 000 грн. 00 коп.; 3 000 грн 00 коп.; 17 серпня 2025 року в сумі 2 000 грн 00 коп.
Як слідує з виписки особового рахунку НОМЕР_6 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , в період з 01 травня 2025 року по 04 лютого 2026 року на банківську картку № НОМЕР_5 , були здійснені наступні перекази коштів: 25 травня 2025 року в сумі 153 грн 00 коп. та 205 грн 00 коп.; 26 травня 2025 року в сумі 210 грн 00 коп.; 29 травня 2025 року в сумі 1 500 грн 00 коп.; 31 травня 2025 року в сумі 1 300 грн 00 коп.; 02 червня 2025 року в сумі 1 000 грн 00 коп.; 06 червня 2025 року в сумі 600 грн 00 коп.; 07 червня 2025 року в сумі 500 грн 00 коп. та 1 000 грн 00 коп.; 20 червня 2025 року в сумі 800 грн 00 коп.; 28 червня 2025 року в сумі 500 грн 00 коп.; 11 липня 2025 року в сумі 600 грн 00 коп.; 14 липня 2025 року в сумі 100 грн 00 коп.; 28 липня 2025 року в сумі 300 грн 00 коп.; 17 серпня 2025 року в сумі 1 000 грн 00 коп.; 26 серпня 2025 року в сумі 350 грн 00 коп.
Також, як слідує з наданої виписки, 28 липня 2025 року з банківського рахунку ОСОБА_1 було здійснено переказ грошових коштів у сумі 250 грн 00 коп. для поповнення мобільного зв`язку «Київстар» за номером НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_2 .
Відповідно до виписки по картці/рахунку НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що відкритий на ім`я ОСОБА_1 , в період з 01 квітня 2025 року по 01 липня 20265 року на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 , були здійснені наступні перекази коштів: 22 травня 2025 року в сумі 100 грн 00 коп.; 23 травня 2025 року в сумі 200 грн 00 коп.; 24 травня 2025 року в сумі 200 грн 00 коп.; 20 червня 2025 року в сумі 200 грн 00 коп.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
З даної норми випливає, що договір позики в обов`язковому порядку повинен бути укладений у письмовій формі якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з дотриманням всіх вимог, які висуваються чинним законодавством, для правочинів.
Судом встановлено, що між сторонами не було укладено договору позики чи будь-якого іншого правочину. ОСОБА_1 без будь-яких правових підстав перераховував грошові кошти на рахунок, який надала ОСОБА_2 . При цьому у призначенні платежів при перерахунку грошових коштів не зазначено жодного договору чи іншого правочину на підставі якого перераховуються кошти.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна, набуття або збереження за рахунок іншої особи, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
При цьому у відповідності до ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.
Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (провадження № 61-1133св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 759/1206/17 (провадження № 61-40св19).
Судом встановлено, що в період з 22 травня 2025 року по 26 серпня 2025 року шляхом переказу грошових коштів на банківську картку відповідач отримала від позивача грошові кошти в загальному розмірі 79 368 грн 00 коп. Вказані грошові кошти були перераховані відповідачу без достатньої правової підстави. У такий спосіб ОСОБА_2 проявила недобросовісність, що є підставою для повернення нею позивачу безпідставно набутих коштів у вказаному розмірі.
Разом з тим, не знайшли свого підтвердження вимоги позивача про стягнення з відповідача додатково грошових коштів в сумі 1 300 грн 00 коп., оскільки, як слідує з наданих позивачем виписок з особових рахунків, ОСОБА_1 зазначена сума на банківську картку ОСОБА_2 не перераховувалася.
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 309 грн 75 коп. (79 368 грн 00 коп. х 1 331 грн 20 коп./80 668 грн 00 коп.).
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 10 000 грн 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надання правничої допомоги підтверджені позивачем належними доказами, а саме Договором про надання правничої допомоги №10/02/26 від 10 лютого 2026 року, Рахунком-фактурою № 1 від 10 лютого 2026 року, Актом про надання послуг від 20 лютого 2026 року.
Оскільки понесення позивачем зазначених витрат підтверджено належними доказами вони підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 9 838 грн 84 коп. (79 368 грн 00 коп. х 10 000 грн 00 коп./80 668 грн 00 коп.).).
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у загальному розмірі 11 148 грн 59 коп.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 79 368 (сімдесят дев`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 11 148 (одинадцять тисяч сто сорок вісім) гривень 59 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.
Суддя О.О. Першко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua