Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №569/17834/26
Суддя: Левчук О. В.
Справа № 569/17834/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука
за участі секретаря судового засідання А. Бугайчук,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження матеріали справи
за заявою ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" Рівненської міської ради
про встановлення факту, що має юридичне значення
учасники справи в судове засідання не з`явились
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності для неї свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.05.1994, посвідченого Фондом державно - комунального майна міської Ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрову книгу за № 20-632.
Свою заяву мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.05.1994, посвідченого Фондом державно - комунального майна міської Ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрову книгу за № 20-632, ОСОБА_1 та її чоловіку - ОСОБА_2 , їхній спільній доньці - ОСОБА_3 , та внукам - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Однак, при видачі свідоцтва в ньому була допущена помилка: в графі члена сім`ї (співвласників), замість ОСОБА_1 , вказано помилково по батькові заявниці - « ОСОБА_6 », що не відповідає її паспортним даним, де вказано по батькові заявниці « ОСОБА_7 ». У зв`язку з наявністю вищевказаних розбіжностей , заявниця позбавлена можливості у повній мірі реалізувати своє право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Через це для державної реєстрації права власності на дану квартиру, заявниця звернулась до Рівненського ЦНАПу, на що отримала відмову, у зв`язку з розбіжностями в її імені (а саме: по-батькові) , що очевидно виникли при його перекладі з російської на українську мову. Таким чином, оскільки виправити допущену помилку в позасудовому порядку неможливо, то заявниця вимушена звернутися з даною заявою до суду. Зазначає, що в 2010 році помер її чоловік - ОСОБА_2 (співвласник) , і при прийнятті спадщини виявились вищевказані розбіжності в свідоцтві про право власності.
В судове засідання заявниця не з`явилася, від неї 22.09.2026 надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Представник КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" Рівненської міської ради в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що у свідоцтві про право власності на житло, виданого 10.05.1994, посвідченого Фондом державно - комунального майна міської Ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрову книгу за № 20-632, була допущена помилка: в графі члена сім`ї (співвласників), замість ОСОБА_1 , вказано помилково по батькові заявниці - « ОСОБА_6 », що не відповідає її паспортним даним, де вказано по батькові заявниці « ОСОБА_7 ».
Відповідно до копії паспорта громадянки України серії НОМЕР_1 , виданого Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області 05.03.1999, по батькові заявниці вказано - " ОСОБА_7 ".
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Міськбюро РАЦС м.Рівне 06.07.1960, у заявниці та ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 донька ОСОБА_8 , по батькові заявниці вказано - " ОСОБА_7 ".
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину від 26.10.2010, посвідченого державним нотаріусом Другої рівненської державної нотаріальної контори Л. Ревою, та Витягу про державну реєстрацію прав № 27876699 від 03.11.2010, ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого чоловіка майно, по батькові заявниці також вказано - " ОСОБА_7 ".
Згідно з копією заповіту від 21.05.2014, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, заявниця ОСОБА_1 заповідає належну їй на праві власності частку квартири АДРЕСА_1 для своєї доньки ОСОБА_9 , по батькові заявниці також вказано - " ОСОБА_7 ". По батькові заявниці " ОСОБА_7 " також вказано в копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 37430007 від 21.05.2014.
Судом встановлено, що у копії договору-заяви № 8464 про видачу Витягу з реєстру на квартиру для спадщини від 21.10.2010, по батькові заявниці також вказано - " ОСОБА_7 ". У всіх інших документах, зокрема - Технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_1 , по батькові заявниці також вказано - " ОСОБА_7 ".
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я чи по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям чи по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
З листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 256 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.05.1994, посвідченого Фондом державно - комунального майна міської Ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрову книгу за № 20-632, вказано помилково по батькові заявниці - « ОСОБА_6 ».
Аналіз досліджених судом документів та письмових доказів, свідчить, що у свідоцтві про право власності на житло, виданого 10.05.1994, посвідченого Фондом державно - комунального майна міської Ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрову книгу за № 20-632, вказано помилково по батькові заявниці - « ОСОБА_6 », а відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області 05.03.1999, по батькові заявниці вказано - " ОСОБА_7 ", а тому розбіжності написані персональних даних в документах створили заявниці перешкоди у здійсненні своїх прав, а саме: щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та внесення відомостей про право власності до державних реєстрів.
Оскільки на теперішній час в позасудовому порядку внесення змін щодо по батькові у зазначеному свідоцтві про право власності на житло є неможливим, а встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно для встановлення відповідності між правовстановлюючим документом та документом, що посвідчує особу заявниці, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність її задоволення.
Керуючись ст.10, 19, 76, 77, 81, 263-265, 268, 273, 315, 354-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" Рівненської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності для ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.05.1994, посвідченого Фондом державно - комунального майна міської Ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрову книгу за № 20-632.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування учасників справи:
заявниця: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
заінтересована особа: КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" Рівненської міської ради (м.Рівне, вул. Шевченка, 45, м. Рівне, 33013, ІК 13973796).
Повне судове рішення складене та підписане 22.09.2026.
Суддя О. Левчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua