Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №545/2994/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2994/26

Провадження № 2/542/941/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (надалі також – позивач, ТОВ «Коллект центр»)через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також – відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором № 1928536 від 06 квітня 2021 року у розмірі 13848 грн 46 коп.

Відповідно до ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 30 червня 2026 року справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлена за підсудністю до Новосанжарського районного суду Полтавської області (а.с. 17).

23 липня 2026 року цивільна справа № 545/2994/26 надійшла до Новосанжарського районного суду Полтавської області. Внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 545/2994/26 надійшла до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 99) позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 100)

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Коллект центр» посилалось на те, що 06 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі також – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір № 1928536, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 11000 грн 00 коп. зі сплатою процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1,60%, яка нараховується за кожен день користування позикою.

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, не повернула своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору не сплатила заборгованість за відсотками.

В подальшому, 30 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (надалі також - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі, і за договором № 1928536.

В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі, і за договором № 1928536.

Отже, до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1928536 від 06 квітня 2021 року, у загальному розмірі 13848 грн 46 коп., із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 6732 грн 32 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6888 грн 53 коп., інфляційні збитки – 196 грн 63 коп. та нараховані 3% річних – 30 грн 98 коп.

На даний час, відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 103). У позовній заяві позивач просив здійснювати розгляд справи без участі його представника та не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 11).

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.

Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 22 вересня 2026 року, разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, які направлялись на зареєстровану адресу відповідача, були отримані останньою 06 серпня 2026 року (а.с. 104).

Згідно з пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до змісту пункту 1 частини 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористалась.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 06 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (ануїтет) № 1928536 (надалі також – договір), підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 35).

Відповідно до пункту 1 умов договору визначено, що за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), без забезпечення, на погоджений строк (надалі - «строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплачувати проценти позикодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах, тобто позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики протягом строку позики згідно графіку платежів, або достроково.

У пункті 2 договору визначено, що сума позики складає 11000 грн 00 коп., строк позики – 64 дні, процентна ставка (фіксована) – 1,6%, дата надання позики: 06.04.2021, знижена процентна ставка – 1,60%, орієнтовна реальна річна процентна ставка – 406,00%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день – 2,7%, орієнтовна загальна вартість позики – 18830,72 грн., а також вказано графік платежів, дата платежу та сума платежу.

Відповідно до пункту 3 договору, проценти за цим договором нараховуються на залишок позики згідно графіку платежів, за кожний день користування позикою, включаючи дати отримання та повернення.

Згідно з пунктом 5, цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір позики (ануїтет) № 1928536 від 06 квітня 2021 року містить електронний підпис від імені ОСОБА_1 (а.с. 35).

З інформації, що міститься у довідці ТОВ «ФК «Фінекспрес» вих. № КД-000163029/ТНПП від 06 травня 2026 року вбачається, що ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 06.04.2021 року; сума 11000.00 грн.; отримувач Кішінська Анастасія - ЕПЗ номер НОМЕР_1 . Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються (а.с. 71).

Крім цього, згідно з інформацією № 19/05/26-45 від 19.05.26, наданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», підтверджено видачу на банківську карту ОСОБА_1 онлайн-позики (а.с. 73-74).

Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» по кредиту, наданому ОСОБА_1 за договором позики № 1928536, станом на 30 грудня 2021 року загальний розмір заборгованості становив 13620 грн 85 коп., і складався із залишку заборгованості за тілом кредиту – 6732 грн 32 коп. та залишку заборгованості за відсотками – 6888 грн 53 коп. Із наданого розрахунку встановлено, що відповідачем було здійснено оплату по кредиту на загальну суму 10756 грн 18 коп., зокрема: 25.04.2021 – 50 грн 00 коп., 27.04.2021 – 2024 грн 00 коп., 14.05.2021 – 1032 грн 84 коп., 15.05.2021 – 1635 грн 05 коп., 08.06.2021 – 10 грн 00 коп., 05.07.2021 – 11 грн 11 коп., 06.08.2021 – 3269 грн 03 коп., 24.08.2021 – 2724 грн 15 коп., з яких оплата заборгованості за тілом кредиту - 4267 грн 68 коп. та оплата заборгованості за процентами - 6488 грн 50 коп. (а.с. 76-78).

30 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики (ануїтет) № 1928536 від 06 квітня 2021 року, що був укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (а.с. 25-27).

Відповідно до пункту 2.3. договору, з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами позики за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнений штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів позики.

30 грудня 2021 року «клієнтом» та «фактором» підписано акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року (а.с. 29) та акт приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року (а.с. 30).

Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики (ануїтет) № 1928536 від 06 квітня 2021 року, у загальному розмірі 13620 грн 85 коп., із них: сума заборгованості за тілом – 6732 грн 32 коп. та сума заборгованості по процентам за користування – 6888 грн 53 коп. (а.с. 31-34).

Згідно з розрахунком інфляційних втрат та 3% річних від суми боргу за період з 30.12.2021 до 23.02.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі статті 625 ЦК України нараховані інфляційні збитки - 196 грн 63 коп. та три відсотка річних - в сумі 30 грн 98 коп. (а.с. 24).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах, зокрема, і до ОСОБА_1 за договором позики (ануїтет) № 1928536 від 06 квітня 2021 року (а.с. 36-38).

Відповідно до пункту 2.1. договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - боржники, зазначених у додатках №1 та № 3 до цього договору (надалі також - реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «основні договори», надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

10 січня 2023 року «кредитором» та «новим кредитором» підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прави вимоги від 10 січня 2023 року (а.с. 44) та акт прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прави вимоги від 10 січня 2023 року (а.с. 45).

28 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 42-43).

Згідно з реєстром боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за договором позики (ануїтет) № 1928536 від 06 квітня 2021 року, боржник ОСОБА_1 у загальному розмірі 13848 грн 46 коп., із них: сума заборгованості за основним зобов`язанням – 6732 грн 32 коп., сума заборгованості за нарахованими процентами – 6888 грн 53 коп. та сума заборгованості, нарахована відповідно до приписів статті 625 ЦК України в розмірі 227 грн 61 коп. (а.с. 46-49).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект центр» станом на 03 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором позики (ануїтет) № 1928536 від 06 квітня 2021 року склала у загальному розмірі 13848 грн 46 коп., із них: 6732 грн 32 коп. – сума заборгованості за тілом кредиту (на дату відступлення права вимоги - 10.01.2023), 6888 грн 53 коп. – сума заборгованості за відсотками (на дату відступлення права вимоги - 10.01.2023), 30 грн 98 коп. – 3% річних (на дату відступлення права вимоги - 10.01.2023), інфляційні збитки – 196 грн 63 коп. (на дату відступлення права вимоги - 10.01.2023) (а.с. 23).

Проаналізувавши вказані документи, суд встановив, що первинний кредитор свої зобов`язання відповідно до договору позики виконав у повному обсязі.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.

Отже, в порушення умов договору позики № 1928536 від 06 квітня 2021 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 13848 грн 46 коп., із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 6732 грн 32 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6888 грн 53 коп. та враховуючи, що ОСОБА_1 прострочила узгоджені строки платежів, порушивши зобов`язання, позивач просив стягнути із відповідача заборгованість із врахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, а саме: 196 грн 63 коп. ? інфляційні збитки та 30 грн 98 коп. ? три проценти річних, що були нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 30.12.2021 по 23.02.2022.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 06 квітня 2021 року укладений договір позики № 1928536 від 06 квітня 2021 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 11000 грн 00 коп. строком на 64 дні, із фіксованою процентною ставкою – 1,6%.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» вих. № КД-000163029/ТНПП від 06 травня 2026 року про перерахування суми кредиту, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 71).

Доказів на спростування факту укладення кредитного договору та факту отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Щодо суми нарахованої заборгованості за відсоткамиТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу частини 1 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Як вказав Верховний Суд у постанові Великої Палати від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 поняття «користування кредитом» є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно). При цьому термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях: перше – це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а друге значення – прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

У згаданій постанові від 05.04.2023 Велика Палата Верховного Суду зокрема вказала: «…Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту – в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу. Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом…80. Отже, «користування кредитом» – це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору…».

Щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом», тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Саме за це благо – можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу – позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Разом з цим, як вказано у постанові, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, а позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Отже, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Велика Палата прийшла до висновку, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін – на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Отже, Велика Палата виснувала, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність – обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

З позовної заяви та доданого розрахунку вбачається, що позивач звернувся до суду про стягнення основного боргу та відсотків за договором, нарахованих первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», саме у порядку статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України. Як вбачається з письмових доказів у договорі позики (ануїтет) № 1928536 від 06 квітня 2021 року на суму кредиту в загальному розмірі 11000 грн 00 коп. встановлено погоджений сторонами строк користування кредитом - 64 дні. Доказів та умов пролонгації цього договору суду не надано. При цьому сума процентів розрахована первісним кредитором по 18 липня 2021 року (включно) (а.с. 76-77).

Щодо аргументів позивача про те, що підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився та згоден із Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позика на умовах ануїтету), в яких містяться умови щодо пролонгації договору позики, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6.5 Правил, повернення суми позики і процентів за користування нею здійснюється позичальником шляхом внесення чергового ануїтетного платежу в розмірі та в строки, передбачені графіком платежів. ануїтетний платіж включає в себе частину суми позики та проценти за користування позикою, а згідно з пунктом 6.7. Правил, у разі невнесення чергового ануїтетного платежу, до складу якого входить частина позики, позичальнику на таку частину позики нараховується процентна ставка у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем сплати такого ануїтетного платежу, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів по кожному подібному ануїтетному платежу. Після оплати ануїтетного платежу та процентів, нарахованих за понадстрокове користування позикою (або її частиною), подальше повернення позики здійснюється згідно з графіком платежів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

З огляду саме на положення вказаних Правил, строк користування наданим кредитом, який становив 64 дні, тобто з 06 квітня 2021 року по 08 червня 2021 року, був пролонгований ще на 40 днів.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про відсутність підстав для висновку відносно правомірного нарахування відсотків понад 64 дні, з огляду на таке.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позика на умовах ануїтету), розуміла відповідач та ознайомилась й погодилась з ними, підписуючи договір позики (ануїтет) № 1928536 від 06 квітня 2021 року, а також те, що вказані Правила на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили відповідні умови, зокрема, й щодо пролонгації договору.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання грошових коштів, відсутність у договорі позики чітких умов домовленості щодо пролонгації договору, надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позика на умовах ануїтету) не можуть розцінюватися як такі, що достовірно підтверджують вказані обставини.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позика на умовах ануїтету), не можна вважати складовою договору позики щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку — у договорі, який підписаний позичальником.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

З огляду на викладене, враховуючи, що Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позика на умовах ануїтету), які наявні в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, суд дійшов висновку, що такі Правила не можна розцінювати, як частину кредитного договору. За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді право нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку користування кредитом, що встановлений тривалістю у 64 дні.

Належних доказів того, що відповідач як позичальник вчинила певні дії, які б об`єктивно свідчили б про її волю і бажання здійснити пролонгацію кредиту, до матеріалів позову не додано.

За таких обставин, суд не вбачає обґрунтованих підстав вважати, що після спливу визначеного строку кредитування відбулася пролонгація кредиту.

Отже, враховуючи викладені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень статей 625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку позики, тобто з 06 квітня 2021 року по 08 червня 2021 року. Починаючи з 09 червня 2021 року первісний кредитор не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення статті 625 ЦК України.

За умовами укладеного між сторонами договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу позику в розмірі 11000 грн 00 коп., на строк 64 дні. Договором передбачено сплату відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 1,6 % за один день користування грошовими коштами.

Таким чином, відповідно до умов договору за час користування коштами відповідач мала сплатити відсотки за період із 06 квітня 2021 року по 08 червня 2021 року.

Поряд із цим, суд зазначає, що нараховані за період із 09 червня 2021 року по 18 липня 2021 року відсотки за користування не підлягають стягненню, і у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За період з 06.04.2021 року по 08.06.2021 року з урахуванням часткової сплати заборгованості за тілом кредиту в сумі 4267 грн 68 коп. та часткової сплати відсотків у сумі 6488 грн 50 коп., з відповідача підлягають стягненню відсотки у загальному розмірі 2579 грн 87 коп., обраховані наступним чином: 9068 грн 37 коп. (відсотки нараховані за період з 06.04.2021 по 08.06.2021) - 6488 грн 50 коп. (сплачена сума відсотків)).

ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договір факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року набуло статус нового кредитора за договором позики № 1928536 від 06 квітня 2021 року, отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором (а.с. 25-27).

З наданого розрахунку заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал» вбачається, що цей Новий кредитор нарахував суму заборгованості із врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за користування грошовими коштами відповідно до статті 625 ЦК України (а.с. 24).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до приписів статті 625 ЦК України, новим кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» правомірно нараховано ОСОБА_1 3% річних за період з 30.12.2021 по 23.02.2022 в сумі 30 грн 98 коп., а також інфляційні збитки в сумі 196 грн 63 коп. Період нарахування вказаних сум не охоплений воєнним станом.

ТОВ «Коллект центр» на підставі договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, набуло статус нового кредитора за договором позики (ануїтет) № 1928536 від 06 квітня 2021 року, отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.

За змістом Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за договором позики № 1928536 від 06 квітня 2021 року, боржник ОСОБА_1 у загальному розмірі 13848 грн 46 коп. (а.с. 46-49).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за кредитом – не виконала ані перед первісними кредиторами, ані перед новим кредитором - ТОВ «Коллект центр», яке набуло право вимоги за відповідним кредитним договором на підставі договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та не сплатив проценти за користування кредитом.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані первісним кредиторам, ані позивачу, до якого перейшло право вимоги, відповідачем не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені в повному обсязі проценти за користування кредитом, суд доходить висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором позики № 1928536 від 06 квітня 2021 року, у загальному розмірі 9539 грн 80 коп., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в розмірі 6732 грн 32 коп., заборгованості за процентами в розмірі 2579 грн 87 коп., інфляційних збитків в розмірі 196 грн 63 коп., трьох відсотків річних в розмірі 30 грн 98 коп.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 6).

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 68,89% з розрахунку: 9539 грн 80 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 13848 грн 46 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 68,89% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1834 грн 13 коп. із розрахунку: 2662 грн 40 коп. (сума сплаченого судового збору) х 68,89%% (відсоток задоволених позовних вимог).

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9000 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с. 63-65), прайс-лист Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» із зазначенням виду послуг та ціни роботи (а.с. 67-68), заявку на надання юридичної допомоги № 340 від 01 травня 2026 року щодо супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 69), в якій вказано про надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням ТОВ «Коллект Центр»: надання усної консультації з вивчення документів - 3000 грн (дві години роботи), складання позовної заяви про стягнення боргу з для подачі до суду - 6000 грн (дві години роботи), всього 4 години роботи становить 9000 грн, витяг з Акта № 22 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року на загальну суму 9000 грн 00 коп. (а.с. 70).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених позивачем.

Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 9000 грн, що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 4000 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр», з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 2755 грн 60 коп., з розрахунку: 4000 грн (сума зменшеної правової допомоги) х 68,89% (відсоток задоволений позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) суму заборгованості за договором № 1928536 від 06 квітня 2021 року в загальному розмірі 9539 грн 80 коп. (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять гривень вісімдесят копійок), що складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в розмірі 6732 грн 32 коп. (шість тисяч сімсот тридцять дві гривні тридцять дві копійки), заборгованості за процентами в розмірі 2579 грн 87 коп. (дві тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять гривень вісімдесят сім копійок), інфляційних збитків в розмірі 196 грн 63 коп. (сто дев`яносто шість гривень шістдесят три копійки), трьох відсотків річних в розмірі 30 грн 98 коп. (тридцять гривень дев`яносто вісім копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1834 грн 13 коп. (одна тисяча вісімсот тридцять чотири гривні тринадцять копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2755 грн 60 коп.(дві тисячі сімсот п`ятдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва