Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №539/3731/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3731/26

Провадження № 2/539/2568/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 05 лютого 2022 року ОСОБА_1 і Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») уклали договір про споживчий кредит № 9001676, умовами якого визначені розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000 грн. Кредит надається строком на 90 днів з 05 лютого 2022 року і складається з пільгового та поточного періодів (пункт 1.3 договору). Комісія за надання кредиту становить 1 900 грн і нараховується одноразово за ставкою 19 % від суми кредиту (пункт 1.5.1 договору). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 7 500 грн і нараховуються за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.5.2 договору). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 30 000 грн і нараховуються за стандартною процентною ставкою 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.5.3 договору).

Умовами договору передбачено надання кредитних коштів позичальнику безготівково шляхом переказу коштів на картковий рахунок. У розділі 2 договору сторони цього правочину узгодили умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту.

Сторонами договору узгоджено, що розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником кредитодавцю.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Сторони договору про споживчий кредит узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконала свої зобов`язання, грошові кошти не повернула, проценти за користування коштами не сплатила.

25 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 25-07/2024. Відповідно до умов цього договору ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право вимоги за договором від 05 лютого 2022 року № 9001676, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором від 05 лютого 2022 року № 9001676, яка станом на 21 липня 2026 року становить 16 400 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 грн, заборгованість за процентами - 4 500 грн, заборгованість за комісією - 1 900 грн.

На підставі викладеного ТОВ «Факторинг Партнерс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором від 05 лютого 2022 року № 9001676 у розмірі 16 400 грн, судовий збір - 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу - 9 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Рух справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2026 року справу № 539/3731/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді, яка надійшла до суду з відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15.30 год 02 вересня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

Учасники процесу у судове засідання 02 вересня 2026 року не з`явилися, тому розгляд справи відкладено на 21 вересня 2026 року.

Позивач у позовній заяві просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, без участі його представника, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Суд вважає, що відповідач не з`явилась в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явилася в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подала, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України 21 вересня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 05 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Мілоан» з анкетою-заявою № 9001676 на отримання кредиту в розмірі 10 000 грн строком на 30 днів з 05 лютого 2022 року (дата повернення - 07 березня 2022 року, сума до повернення - 19 400 грн, у тому числі комісія за надання кредиту - 1 900 грн, що нараховується одноразово за ставкою 19 % від суми кредиту, та проценти за користування кредитом - 7 500 грн, що нараховуються за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом). В анкеті-заяві зазначено прізвище, ім`я та по батькові позичальника, її РНОКПП, серію та номер паспорта, дату народження, стать, вік, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, адресу місця реєстрації та проживання, освіту, соціальний статус і розмір щомісячного доходу. За результатами розгляду заяви ТОВ «Мілоан» 05 лютого 2022 року прийняло рішення про надання кредиту на суму 10 000 грн.

Відповідач підтвердила, що отримала та ознайомилася з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи з обраних нею умов кредитування, яка міститься в паспорті споживчого кредиту № 9001676 (додаток № 2 до договору), а саме: найменування кредитодавця - ТОВ «Мілоан», його місцезнаходження, реквізити свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та ліцензії, контактну інформацію, тип кредиту, суму кредиту, строк кредитування, мету отримання кредиту, спосіб надання кредиту безготівково на рахунок з використанням картки, процентну ставку, тип процентної ставки, розмір комісії, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, наслідки прострочення виконання зобов`язань. Паспорт споживчого кредиту підписано споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 05 лютого 2022 року уклали в електронній формі договір про споживчий кредит № 9001676. Договір підписано позичальником 05 лютого 2022 року о 13.28 год електронним підписом одноразовим ідентифікатором U51221, а кредитодавцем - електронною печаткою ТОВ «Мілоан» на основі кваліфікованого сертифіката з кваліфікованою електронною позначкою часу, що підтверджується відмітками на договорі та протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою укладено договір від 05 лютого 2022 року № 9001676, ідентифікована товариством, а одноразовий ідентифікатор U51221, яким позичальник акцептувала договір, надіслано 05 лютого 2022 року на номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Цей номер телефону та адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначені в договорі й анкеті-заяві як контактні дані позичальника та збігаються з контактними даними відповідача, наведеними в позовній заяві. Відповідно до пункту 6.7 договору позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання ідентифікаційних даних через систему BankID Національного банку України.

Відповідно до умов договору сума кредиту становить 10 000 грн (пункт 1.2 договору). Кредит надається строком на 90 днів з 05 лютого 2022 року і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період становить 30 днів, настає з дати видачі кредиту та завершується 07 березня 2022 року (рекомендована дата платежу). Поточний період становить 60 днів, настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, і закінчується 06 травня 2022 року (дата остаточного погашення заборгованості). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу 07 березня 2022 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 06 травня 2022 року (пункти 1.3-1.4 договору).

Загальні витрати позичальника за пільговий період становлять 9 400 грн у грошовому виразі та 317 286 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за весь строк кредитування - 39 400 грн у грошовому виразі та 1 598 відсотків річних у процентному значенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період становить 19 400 грн, за весь строк кредитування - 49 400 грн (пункт 1.5 договору). Комісія за надання кредиту становить 1 900 грн і нараховується одноразово за ставкою 19 % від суми кредиту в момент видачі кредиту (пункт 1.5.1 договору).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 7 500 грн і нараховуються за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 30 000 грн і нараховуються за стандартною процентною ставкою 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки - фіксована (пункти 1.5.2-1.6 договору). Проценти нараховуються з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування; після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється (пункти 2.2.2, 2.2.3 договору). Згідно з пунктом 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 3.1.1 договору кредитодавець зобов`язаний на умовах, передбачених пунктом 2.1 договору, в сумі, передбаченій пунктом 1.2 договору, надати позичальнику кредит у порядку, визначеному договором.

Згідно з пунктом 3.3.2 договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені договором, у порядку та строки, передбачені пунктами 1.1-1.5 та пунктом 2.4 договору.

Відповідно до квитанції від 05 лютого 2022 року № d49516e1-4f58-4402-9c39-0012a4c02155_637796645301400769, виданої учасником платіжної системи - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Елаєнс», 05 лютого 2022 року ТОВ «Мілоан» (код ЄДРПОУ 40484607) перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_2 кредитні кошти в сумі 10 000 грн з призначенням платежу: « ОСОБА_1 , НОМЕР_3 , Кредитний договір № 9001676 від 05.02.2022». Номер платіжної картки збігається з номером картки, визначеним у пункті 2.1 договору.

Відповідно до договору факторингу від 25 липня 2024 року № 25-07/2024 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

25 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Факторинг Партнерс» підписали акт приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, а 26 липня 2024 року - акт приймання-передачі реєстру боржників для друку до договору факторингу від 25 липня 2024 року № 25-07/2024, відповідно до яких клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників щодо 15 000 боржників із загальною сумою заборгованості 106 716 309,37 грн. Згідно з пунктом 1 акта приймання-передачі реєстру боржників для друку з передачею реєстру від клієнта до фактора переходять права грошової вимоги до боржників, і фактор стає новим кредитором щодо боржників, зазначених у реєстрі. Акти підписано електронними підписами та електронними печатками сторін у сервісі «Вчасно».

Реєстр боржників для друку (додаток № 3 до договору факторингу від 25 липня 2024 року № 25-07/2024) складено 26 липня 2024 року на 295 сторінках та підписано електронними підписами і печатками сторін у сервісі «Вчасно». Згідно з витягом з реєстру боржників, засвідченим директором ТОВ «Факторинг Партнерс», під порядковим номером 5339 до реєстру включено ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 9001676: сума виданого кредиту - 10 000 грн, заборгованість за кредитом - 10 000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 500 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 1 900 грн, заборгованість за неустойкою та процентами за порушення грошового зобов`язання - 0 грн, загальна сума заборгованості - 16 400 грн.

Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором № 9001676 05 лютого 2022 року позичальнику надано кредит у сумі 10 000 грн та нараховано комісію за надання кредиту в сумі 1 900 грн; з 06 по 28 лютого 2022 року щоденно нараховувалися проценти згідно з пунктом 1.5.2 договору по 250 грн (2,5 % від суми кредиту), а 04 березня 2022 року здійснено сторно процентів на суму 1 250 грн. Платежів у погашення заборгованості позичальник не здійснювала. Загальна сума заборгованості за відомістю становить 16 400 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 10 000 грн, за процентами за користування кредитом - 4 500 грн, за комісією за надання кредиту - 1 900 грн, за неустойкою та процентами за порушення грошового зобов`язання - 0 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Факторинг Партнерс» за період з 25 липня 2024 року по 21 липня 2026 року, після відступлення права вимоги позивач нарахувань не здійснював, платежі від позичальника не надходили, і станом на 21 липня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 16 400 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 грн, за процентами - 4 500 грн, за комісією - 1 900 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про споживчий кредит, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладено сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, до укладення договору відповідач подала анкету-заяву на кредит № 9001676 та підписала паспорт споживчого кредиту № 9001676.

Одноразовий ідентифікатор, яким підписано договір, надіслано на номер мобільного телефону, зазначений у договорі та анкеті-заяві як номер позичальника, кредитні кошти перераховано на платіжну картку, реквізити якої визначені в пункті 2.1 договору, а позичальника ідентифіковано через систему BankID Національного банку України. Ці обставини в сукупності підтверджують, що договір укладено саме відповідачем і саме вона отримала кредитні кошти.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не нею, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 погодився з тим, що «без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору».

Зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог закону.

Встановлено, що договір про споживчий кредит, графік платежів та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо умов кредитування, зокрема суму кредиту, загальний строк кредитування, розмір комісії за надання кредиту та процентні ставки.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладення договору про споживчий кредит, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених нею умовах та невиконання нею обов`язку щодо своєчасного повернення отриманих кредитних коштів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим презумпцію правомірності укладеного кредитного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит від 05 лютого 2022 року № 9001676 на підставі договору факторингу від 25 липня 2024 року № 25-07/2024, актів приймання-передачі реєстру боржників та реєстру боржників, до якого включено відповідача. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 3.2.6 договору про споживчий кредит сторони погодили право кредитодавця відступати права вимоги за договором без згоди позичальника.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач уклала договір про споживчий кредит, фактично отримані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернула, тому ТОВ «Факторинг Партнерс» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості та реєстру боржників до договору факторингу від 25 липня 2024 року № 25-07/2024 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 16 400 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 грн, заборгованість за процентами - 4 500 грн, заборгованість за комісією - 1 900 грн.

Перевіряючи розмір заявленої до стягнення заборгованості, суд встановив, що проценти за користування кредитом у сумі 4 500 грн нараховані первісним кредитором у межах пільгового періоду за ставкою 2,5 % на день від фактичного залишку кредиту (10 000 грн ? 2,5 % ? 18 днів = 4 500 грн), тобто в межах строку кредитування та в розмірі, що не перевищує передбаченого пунктом 1.5.2 договору розміру процентів за пільговий період (7 500 грн). Після спливу строку кредитування проценти за користування кредитом, а також неустойка, інфляційні втрати та три проценти річних не нараховувалися та до стягнення не заявлені.

Комісія за надання кредиту в сумі 1 900 грн є одноразовою платою за послугу з надання кредиту, розмір і порядок нарахування якої визначено в пункті 1.5.1 договору, паспорті споживчого кредиту та анкеті-заяві. Ця плата включена до загальних витрат за споживчим кредитом, які відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» охоплюють проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, і врахована під час розрахунку орієнтовної реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту, про що відповідач була повідомлена до укладення договору. Умову договору щодо комісії відповідач не оспорювала, тому підстав для відмови у стягненні комісії суд не вбачає.

Отже, зібраними у справі доказами підтверджено, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 16 400 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Метою впровадження принципу відшкодування судових витрат є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано, зокрема, договір про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року № 02-07/24, прайс-лист АО «Лігал-Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 1629, витяг з акту № 38 від 30 червня 2026 року.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, те, що справа є малозначною, типовою, не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи, позовна заява складена за стандартною формою, а представник позивача участі в судових засіданнях не брав, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279-282, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит від 05 лютого 2022 року № 9001676 у розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, 6, офіс № 521; ЄДРПОУ - 42640371).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук