Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №538/1655/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер № 538/1655/26

Провадження № 3/538/454/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м.Лохвиця

Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Кунець М.Г., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лохвиця адміністративний матеріал, що надійшов з ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, пенсіонерки, адреса проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Опис обставин, установлених під час судового розгляду справи.

19 липня 2026 року о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , внаслідок порушення правил утримання собаки, допустила безконтрольне перебування тварини, яка проникла на територію домоволодіння ОСОБА_2 та задавила двох каченят, чим спричинила потерпілій матеріальної шкоди на суму 3000 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за частиною третьою статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дії останнього кваліфіковано за частиною третьою статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП).

Частиною 1 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Згідно ч.3 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до вчинення інкримінованого правопорушення.

Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП, та зміст статті 63 Конституції України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАп, визнала повністю та щиро розкаялася. Просила не притягувати її до адміністративної відповідальності та пояснила, що примирилася з потерпілою ОСОБА_2 та зобов`язалася в подальшому утримувати свою собаку прив`язаною, з метою недопущення подібних правопорушень.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що дійсно собака належить ОСОБА_1 , яка задавила двох її каченят. Проте, на сьогодні вона із власницею собаки примирилася і немає до неї будь-який претензій матеріального чи морального характеру за умови подальшого належного утримання останньою своєї тварини. Просила не застосовувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення.

Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів.

Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язковою умовою, відповідно до положень КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення і його кваліфікацію, що має значення для правильного вирішення справи.

За нормою статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол серії ВАД № 997501 від 21.07.2026 про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, тому є доказом у розумінні вимог статті 251 КУпАП.

Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, підтверджується наступними доказами, зокрема:

- протоколом серії ВАД № 997501 від 21.07.2026 про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення правопорушення;

- поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 21.07.2026.

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вважає підтвердженою винуватість ОСОБА_1 та наявний у її діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність

Обставини, що пом`якшують та обставини, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлені.

Мотиви накладення адміністративного стягнення

Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 154 КУпАП (ч. 1 ст. 218 КУпАП), а судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 154 КУпАП (ст. 221 КУпАП), а от підвідомчість справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.154 КУпАП цим Кодексом не передбачена.

В той же час відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Крім того, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП, окрім штрафу, передбачає конфіскацію тварин.

За приписами ст. 41 Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає, що відповідна справа підвідомча саме суду і розгляд такої справи має проводитися саме судом.

Згідно з нормами ст.251 КУпАП, доказами у справі, крім інших, є протоколи про адміністративне правопорушення та інші документи.

Дослідженні судом докази в справі підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП - безконтрольне перебування тварини, яка проникла на територію іншого господарства, що в результаті спричинило шкоду майну потерпілій.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , є малозначним, внаслідок ступеня протиправних дій та відсутності істотної шкоди будь чиїм правам та інтересам.

Згідно з нормами ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, орган уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

У відповідності до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, справа про адміністративне правопорушення закривається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 154, 268, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

п о с т а н о в и в:

1.Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2.Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,від адміністративної відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок його малозначності та обмежитися усним зауваженням.

3.Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.

4. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ