Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №553/5406/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/5406/25

Провадження № 2/553/680/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.09.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І.,

за участю секретаря: Лазуренко В.М.,

представника позивача: Гавриленка Т.А.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гавриленка Тараса Анатолійовича до Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дяченко Вячеслав Анатолійович, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гавриленко Тарас Анатолійович звернувся до суду з позовом до Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дяченко Вячеслав Анатолійович, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадщини, вказуючи, що позивач ОСОБА_1 з 2006 року проживала однією сім`єю із ОСОБА_2 до дати його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство та мали спільний бюджет, при цьому шлюб не реєстрували. Після смерті ОСОБА_2 позивач не може оформити спадщину після померлого, у зв`язку з чим була змушена звернутися до суду.

05.01.2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гавриленка Тараса Анатолійовича про уточнення позовних вимог від 12.02.2026 року. Ухвалено в подальшому розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог:

1) встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без шлюбу у період з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що прийняв в спадщину квартиру за адресою: АДРЕСА_1 після померлих батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

3) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат житловою площею 38,8 кв.м., загальною площею квартири 64,4 кв.м.

У судовому засіданні представник позивача позовну заву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому в задоволенні позову просять відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 , з 2006 року проживала однією сім`єю із ОСОБА_2 до дати його смерті. Однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали за адресою АДРЕСА_1 . Дана квартира належала на праві власності згідно свідоцтва про право власності на житло виданого відділом приватизації майна Полтавської міської ради від 23 грудня 1993 року, право власності на яку зареєстровано 23.12.1993 року Колективним підприємством «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» за № 112-15540 та належала: ОСОБА_4 (батькові ОСОБА_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_3 (матері ОСОБА_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Представник позивача стверджує, що під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, доглядали за похилою матір`ю ОСОБА_2 , фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28 травня 2025 року, актовий запис № 952. ОСОБА_2 як спадкоємець після померлих батьків не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк (6 місяців з дня смерті спадкодавця), але володів й розпоряджатися спадковим майном без оформлення документів на нього. Своїми діями фактично підтвердив, що він прийняв спадщину, оскільки як на дату смерті батька, так і на дату смерті матері він був зареєстрований разом зі спадкодавцями, доглядав за квартирою, сплачував комунальні послуги.

18 листопада 2025 року до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дяченка В.А. (Полтавська область, місто Полтава, вулиця Петлюри Симона, будинок 3) від імені ОСОБА_5 , що діє по довіреності посвідченої 12 серпня 2025 року Ященко В.В., третім секретарем з консульських питань Посольства України в Португальській республіці за реєстровим № 1308, від імені ОСОБА_1 , подана заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , 1976 року народження, на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_2 .

Спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , заведена 03 вересня 2025 року за №74/2025 за заявою позивача № 204 про прийняття спадщини на підставі закону.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №82403589 від 03.09.2025, що знаходиться в матеріалах спадкової справи, заповіти від імені ОСОБА_2 не посвідчувалися. У тому числі згідно інформаційні довідки з ДРАЦС від 19.11.2025, шляхом безпосереднього доступу нотаріуса №00054843637, №00054843734), встановлено, що ОСОБА_2 в шлюбі не перебував на день смерті та дітей не мав.

Відповідно до наявних документів у матеріалах спадкової справи та свідоцтва про право власності на житло, виданого 23 грудня 1993 року відділом приватизації житла міста Полтава, право власності зареєстровано 23 грудня 1993 року Колективним підприємством «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» за №112-15540, вищевказана квартира перебуває у спільній сумісній власності громадян: ОСОБА_3 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ; згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №83301007 від 18 листопада 2025 спадкова справа після неї не заводилася), ОСОБА_4 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ; згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №83301025 від 18.11.2025 спадкова справа після нього не заводилася), ОСОБА_2 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ), тобто без визначення часток кожного з них у праві власності.

19 листопада 2025 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченка В.А. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Дана постанова була мотивована тим, що «Відмовити ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії -видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, квартиру АДРЕСА_2 , в зв`язку з тим, що: не надано нотаріусу документів, які б підтверджували факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю із ОСОБА_2 ; відсутні документи про прийняття спадщини після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; у спадкодавців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не має визначеного складу спадкового майна, а саме: не визначені частки спадкодавців у вищевказаній квартирі АДРЕСА_3 , яка перебуває у спільній сумісній власності».

Від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи письмових пояснень свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_5 (101-117) Суд критично сприймає вищевказані письмові пояснення свідків, оскільки вони не були безпосередньо допитані в судовому засідання під присягою, а представник позивача не наполягав на їх допиті саме під час судового засідання.

04.02.2026 року ухвалою суду було витребувано з Державної прикордонної служби України відомості щодо перетину позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , державного кордону України в період з 2012 року по теперішній час.

19.02.2026 року на адресу суду надійшов лист з Державної прикордонної служби України, де надано інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_1 , з вказівкою, що зберігання в базі даних інформації з персональними даними осіб впродовж 10 років здійснюється з 08.11.2017 року. (а.с.93)

З вказаного листа вбачається, що ОСОБА_1 за період з 06.05.2018 по 16.06.2025 зі сталою періодичністю перетинала державний кордон Украни і тривалий час перебувала за межами України, що говорить не на користь підтвердження факту спільного проживання із ОСОБА_2 .

За змістом ч.4 ст.3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №695/1732/16-ц, провадження № 61-38901св18).

Постанова КЦС ВС від 17.01.2024 № 759/14906/18 (61-466св23): Спільний побут передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Іншими доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; зазначення чоловіка/жінки майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями іншого; спільна участь у питаннях життєзабезпечення сім`ї, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту.

Для обґрунтування позиції у даній категорії спорів часто використовують і показання свідків, якими можуть бути родичі, сусіди, спільні друзі, тощо. Однак, як зазначає Верховний Суд, покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 129/2115/15-ц, провадження № 61-2080св18, постанова Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі № 534/1318/17 провадження № 61-1821 св19, Постанова КЦС ВС від 19.06.2024 року № 554/6033/22 (61-1366св23).

На підтвердження факту спільного проживання позивачем не надано достаніх доказів, а саме письмових доказів, зокрема, таких як складання заповіту на ім`я позивача, народження спільних дітей, спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; зазначення чоловіка/жінки майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями іншого; спільна участь у питаннях життєзабезпечення сім`ї, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, і проведення будь-яких ремонтних робіт, здійснення листування з ним за адресою фактичного проживання, укладення декларації з лікарем за фактичним місцем проживання тощо, квитанцій про сплату комунальних послуг, наявності в сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, так позивачем не доведено зазначені обставини з посиланням на належні докази.

Таким чином, позовна заява не містить достатньо інформації та відповідних документів для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку із наведеним, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.10, 12, 81,258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.74 СК України, ст.22, 1217, 1218,1221, 1223 ЦК України суд, ?

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гавриленка Тараса Анатолійовича до Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дяченко Вячеслав Анатолійович, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 22.09.2026 року.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Р. І. Тимчук