Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №537/1255/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/179/2026

Справа № 537/1255/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 Крюківський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді ОСОБА_1 за участю прокурора ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 при секретарі судових засідань ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12026170530000048 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пришиб Шишацького району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:

05.01.2026 близько 12:00 ОСОБА_3 , перебувуючи у кімнаті АДРЕСА_2 , помітив в кімнаті належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Oukitel» модель «WP19» чорного кольору, що лежав на полиці в серванті. Після цього у ОСОБА_3 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу таємно викрав з полиці серванту мобільний телефон марки «Oukitel» модель «WP19» чорного кольору, ІМЕІ 1/2: НОМЕР_1 вартістю 6016 грн 33 коп., який належить ОСОБА_5 . Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 6016 грн 33 коп.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України, так як обвинувачений таємно викрав чуже майно в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив про обставини і мотиви скоєного, як вказано у описовій частині вироку. Вказав, що щиро розкаюється у вчиненому, відшкодував потерпілій спричинену шкоду.

Враховуючи покази обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_3 усвідомлює той факт, що він скоїв встановлений судом злочин, та правильно розуміє обставини справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Вина обвинуваченого підтверджується його показаннями в судовому засіданні. Матеріали кримінального провадження ніким із учасників процесу не оспорюються.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись ст. 349 КПК України, вважав за недоцільне досліджувати докази із тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що вони будить позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України, так як обвинувачений таємно викрав чуже майно в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання, пов`язане з визначенням міри та виду покарання обвинуваченому, суд, враховуючи вимоги ст.65-68 КК України та реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання,приймає до уваги конкретні обставини справи,характер та ступінь тяжкості вчиненого діяння, яке є тяжким злочином, розмір шкоди, спричиненої злочином, відшкодування шкоди потерпілій.

Судом також враховується особа обвинуваченого, який має постійне місце проживання, неодружений, утриманців не має, його задовільний стан здоров`я, а також те, що обвинувачений раніше в силу ст. 89 КК України несудимий, на диспансерному обліку в психоневрологічному диспансері та наркологічному диспансері не перебуває, негативних характеристик не має. Крім цього, судом береться до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджено прокурором у суді.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції статті закону у вигляді позбавлення волі, від відбування якого звільнити з іспитовим строком. Саме таке покарання, без ізоляції від суспільства, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Необхідності обрання запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, на думку суду, немає.

Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд,-

Р І Ш И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченного ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 накористь держави витрати на проведення експертизи у сумі 1782 грн 80 коп.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в судікопію вироку.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження

Суддя: ОСОБА_1