Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №537/4064/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/308/2026

Справа № 537/4064/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2026 року за №12026175530000084, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 20.08.2018 року органом 5317, уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, який одружений, має на утриманні малолітню дитину, не є інвалідом, учасником бойових дій, працює інженером-електриком Полтавський КАТП-1628, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

у с т а н о в и в :

26 травня 2026 року ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, без належного дозволу, в заборонений час – період нересту (наказ Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області № 106 від 25.03.2026 «Про затвердження переліку меж нерестових ділянок в районах діяльності (контролю) Полтавського рибоохоронного патруля та про перенесення строків заборони на добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) у 2026 році», прибув до берега Кам`янського водосховища річки Дніпро, що в районі вул. Флотська, поблизу буд. 4, Крюківського району міста Кременчук Полтавської області, з метою незаконного вилову риби для своїх особистих потреб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_4 , 26 травня 2026 року, в період часу з 04 год 00 хв до 04 год 23 хв, за допомогою риболовної ліскової сітки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, здійснив незаконний вилов водних живих ресурсів а саме: риби верховодка у кількості 889 шт., розмір шкоди – 85 грн за 1 екземпляр; риби лящ у кількості 1 шт., розмір шкоди – 1649 грн за 1 екземпляр; риби плоскирка у кількості 23 шт., розмір шкоди – 1564 грн за 1 екземпляр; риби плітка у кількості 25 шт., розмір шкоди – 1564 грн за 1 екземпляр; риби краснопірка у кількості 5 шт., розмір шкоди – 1564 грн за 1 екземпляр; інша риба у кількості 1 шт., розмір шкоди – 51 грн за 1 екземпляр чим, згідно «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України)», визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042, чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам на суму 160 157,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 в результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, в заборонений час – період нересту, забороненим знаряддям лову – риболовною сіткою, порушив вимоги підпункту 1 пункту 1 розділу IV, підпункту 4 пункту 4 розділу IV «Правил любительського рибальства», ст. 27 Закону України «Про тваринний світ».

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експерти № 371/26-23 від 04.06.2026, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби 26.05.2026 в акваторії Кам`янського водосховища річки Дніпро в адміністративних межах Крюківського району м. Кременчука Полтавської області становить 160157,00 грн. Шкода, заподіяна внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів 26.05.2026 в акваторії Кам`янського водосховища річки Дніпро в адміністративних межах Крюківського району м. Кременчука Полтавської області згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» являється істотною через вилов великої кількості риби в період нересту.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.249 КК України, – незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку за обставин, наведених в обвинувальному акті. Дав показання про те, що у вечірній час 25.05.2026 року для вилову риби поставив сітки у Кам`янському водосховищі річки Дніпро, що в районі вул. Флотська, Крюківського району міста Кременчук Полтавської області. Наступного дня 26.05.2026 року з ранку приїхав забрати виловлену рибу з сіток. Мав намір використати виловлену рибу для власного вживання. Коли витягнув рибу на берег річки, то його зупинив рибний патруль, який вилучив та описав виловлену рибу, сітки, човен, автомобіль.

Згідно ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при встановлені фактичних обставин справи за клопотанням прокурора, з яким погодився обвинувачений ОСОБА_4 , обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

Вина обвинуваченого підтверджується його особистими поясненнями в істинності та добровільності яких сумнівів у суду не виникає. А тому суд вважає вину обвинуваченого доведеною.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

В ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального проступку, конкретні обставини справи, розмір шкоди, заподіяної кримінальним проступком.

Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, має неповнолітню дитину, одружений, є вища освіта, працює, не перебуває на обліку в психоневрологічному чи наркологічному диспансері. Перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , заброньований до 19.02.2027 року. За місцем проживання не надходили скарги до райадміністрації на обвинуваченого.

Що вказує на наявність стійких соціальних зв`язків у обвинуваченого.

ОСОБА_4 перерахував 1000 грн на допомогу ЗСУ, що підтверджено квитанцією від 16.06.2026 року. Що вказує на його дійове каяття у вчиненні кримінального проступку.

Обставиною, яка в силу ст.66 КК України пом`якшує покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які в силу ст.67 КК України обтяжують покарання – не встановлено.

З огляду на наведене, враховуючи думку прокурора щодо міри покарання, обставини вчинення кримінального проступку, особу винного, наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 мінімальне покарання в межах санкції закону за вчинений ним кримінальний проступок у виді штрафу.

Під час досудового розслідування та судового розгляду щодо ОСОБА_4 не обирався запобіжний захід. Відповідних клопотань до суду не надходило. А тому враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого, призначеного покарання за вчинений ним кримінальний проступок у виді штрафу, суд не вбачає ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування щодо нього запобіжних заходів до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів визначити з дотриманням положень ст.100, ст.174 КПК України, враховуючи позицію прокурора, який просив, зокрема, скасувати арешти, накладені слідчим суддею на вилучене майно, знищити вилучену рибу на підставі п.3 ч.6 ст.100 КПК України, оскільки риба піддається швидкому псуванню, а після проведення з нею слідчих дій та на момент ухвалення вироку має непридатний стан, а також повернути володільцю ОСОБА_4 вилучений у нього транспортний засіб, належний іншій особі, який безпосередньо не був знаряддям для вчинення кримінального проступку.

На підставі ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави витрати на залучення експертів: 1) Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України – 6 739,04 грн., 2) Черкаського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України – 3664,08 грн.

Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської області в особі прокурора ОСОБА_3 , в інтересах Держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, подала цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення

Вирішуючи цивільний позов, суд керувався такими положеннями Закону.

В ст. 127 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 129 КПК України врегульовано порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні. Так, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

У ст. 1166 ЦК України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Факт спричинення шкоди та її розмір 160157,00 грн., заподіяної довкіллю вчиненим ОСОБА_4 кримінальним проступком, підтверджується висновком судової інженерно-екологічної експерти № 371/26-23 від 04.06.2026.

Цивільний відповідач/ обвинувачений ОСОБА_4 визнав цивільний позов прокурора в інтересах Держави, не заперечував проти його задоволення.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов прокурора, поданий у кримінальному провадженні в інтересах держави до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю вчиненим кримінальним проступком. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 160157,00 грн.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, та призначити покарання штраф в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 26 КВК України, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Цивільний позов Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в особі прокурора ОСОБА_3 , в інтересах Держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (ЄДРПОУ 37959255, місце розташування: Полтавська область, м. Кременчук, пл. Перемоги, 2) заподіяну шкоду в розмірі 160157 (сто шістдесят тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 00 коп.

На підставі ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави витрати на залучення експертів: 1) Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України – 6 739 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн. 04 коп., 2) Черкаського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України – 3664 (три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 08 коп.

На підставі ст.174 КПК України скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.05.2026 року у справі №537/3505/26, провадження 1-кс/537/352/2026.

На підставі ст.100 КПК України речовий доказ:

-риби верховодка у кількості 889 шт., риби лящ у кількості 1 шт., риби плоскирка у кількості 23 шт., риби плітка у кількості 25 шт., риби краснопірка у кількості 5 шт., інша риба у кількості 1 шт., що передана на відповідальне зберігання Управлінню державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області, – знищити на підставі п.3 ч.6 ст.100 КПК України.

-транспортний засіб ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_3 , що зберігається на майданчику ВнП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, – повернути володільцю ОСОБА_4 .

-технічний паспорт НОМЕР_4 , два металеві ключі від транспортного засобу, що зберігаються у камері зберігання речових доказів ВнП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, – повернути володільцю ОСОБА_4 .

-оптичні диски 5 шт., що зберігаються в матеріалах кримінального провадження у прокурора, – зберігати в матеріалах кримінального провадження у Кременчуцькій окружній прокуратурі Полтавської області.

-сітку 1 шт. з вічком 15 х 15 мм, що зберігаються у камері зберігання речових доказів ВнП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, – знищити.

-гумовий човен зеленого кольору «Bark B-220C» та два металевих весла, що зберігаються у камері зберігання речових доказів ВнП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, – конфіскувати.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вручити учасникам процесу копію вироку негайно, після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, ознайомлення з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Протягом строку апеляційного оскарження учасники судового провадження за їх клопотанням можуть ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1