Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №552/4627/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/4627/26

Провадження № 2/552/3057/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 Київський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання - Цимбалюк І.О.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у м.Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

В своєму позові посилалася на те, що з 2017 року вона перебувала з ОСОБА_2 в шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10 березня 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син – ОСОБА_3 , який проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 травня 2024 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 .

Також вказаним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання протягом усього часу проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_3 .

Аліменти відповідач сплачує нерегулярно.

Дитина має хронічне захворювання, потребує регулярних медичних обстежень, стаціонарного лікування, оздоровлення у санаторно-курортних закладах та прийому дороговартісних ліків.

У зв`язку з хворобою дитина потребує додаткових витрат на лікування.

Загальна сума додаткових витрат позивача на утримання дитини у період із січня 2025 року по квітень 2026 року склала 35797,33 грн.

Таким чином відповідач повинен сплатити половину вартості понесених нею витрат на лікування дитини, що становить 17898,66 грн.

Тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати за період з січня 2025 року по квітень 2026 року на утримання сина ОСОБА_3 в сумі 17898,66 грн.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні сторони суду не надавали.

Відповідач відзив на позов не надав.

Інші заяви та клопотання від сторін не надходили.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просили їх задовольнити. При цьому посилались на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, з клопотаннями чи заявами до суду не звертався.

Заслухавши позивача, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони у справі – ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30 листопада 2017 року Київським районним у місті Полтаві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с. 11, 12).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 травня 2024 року у справі № 552/1125/24 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, починаючи з 21.02.2024 року (а.с. 6-8).

Цим же рішенням з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку протягом усього часу проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 21.02.2024 року.

Дослідженими матеріалами справи підтверджені додаткові витрати позивача на утримання дитини, що пов`язані з особливостями її стану здоров`я.

Як підтверджується долученими до матеріалів справи медичними документами, ОСОБА_3 встановлено діагноз дитячий церебральний параліч (а.с. 18-19).

Зазначений стан здоров`я дитини потребує лікування, спеціального медичного обстеження, придбання ліків та засобів медичної гігієни та догляду за ним, що вказано в долучених до справи медичних документах.

На придбання ліків, засобів догляду, оплату медичних досліджень та медичних послуг позивачем витрачено 35797,33 грн., що підтверджується долученими до справи чеками на придбання ліків та засобів догляду, а також розрахунками оплати за послуги медичної допомоги, (а.с. 21-34, 137-146).

Відповідно до ч. 1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Тому відповідач ОСОБА_2 зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що зумовлені розвитком її здібностей та іншими особливими обставинами.

Додаткові витрати позивача на утримання дитини, які зумовлені особливими обставинами, а саме станом здоров`я дитини, які підлягають розподілу між батьками, становлять 35797,33 грн., що були витрачені позивачем на придбання ліків, засобів догляду, оплату медичних досліджень та медичних послуг.

Частиною 3 статті 51 Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною 2 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог частини 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489 цс 17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Також у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18, від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Згідно з частиною 2 статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Таким чином частки кожного з батьків у додаткових витратах на дитину є рівними.

Як вже встановлено судом, позивач поніс додаткові витрати на дитину в розмірі 35797,33 грн.

Відповідно, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1/2 частина понесених позивачем додаткових витрат на утримання дитини: 35797,33 грн. / 2 = 17898,66 грн.

Таким чином позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263 - 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування додаткових витрат, понесених позивачем на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17898,66 грн (сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень шістдесят шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

відповідач – ОСОБА_2 , проживаючий: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення виготовлено 17.09.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова