Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №552/3299/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3299/26

Провадження № 2/552/2524/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання Гасанова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК Єврокредит» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 07.11.2018 між АТ «Мегабанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір № 158-002-850-2-18-Г з ануїтетними платежами. Банк зобов`язання за договором виконав, відповідачем зобов`язання за договором не виконувалися, станом на 03.09.2024 у відповідача сформувалася заборгованість перед банком в загальній сумі 47 093 грн. 18 коп., з яких: заборгованість за кредитом 16 641 грн. 30 коп., заборгованість за відсотками 159 грн. 48 коп., заборгованість по сплаті комісії 30 292 грн. 40 коп. 03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача – боржника за кредитним договором № 158-002-850-2-18-Г від 07.11.2018. 27.12.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК «Єврокредит» договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Єврокредит» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 47 093 грн. 18 коп. та судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18.05.2026 року відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК Єврокредит» не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відстуність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові в повному обсязі посилаючись на те, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором відсутня, зобов`язання виконане належним чином. Відповідачемз урахуванням заявленого позивачем до стягнення розміру тіла кредиту у розмірі 16 641,30 грн. і відсотків за користування кредитом у розмірі 159,48 грн., на користь позивача надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 15 589,17 грн. (32 389,95 – 16 641,30 – 159,48). Просив розгляд справ проводити в його відсутність та відсутність відповідача.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, які в судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.11.2018 року Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №158-002-850-2-18-Г з ануїтетними платежами.

За умовами укладеного кредитного договору кредитодавець (банк) надає кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до договору.

Також, цей договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК» Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщуються на офіційному сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua.

Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі і видав позичальнику кредитні кошти в сумі 28026, 91 гривень.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до п. 4 Договору № GL1N426240 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 (двадцять один мільйон сімсот двадцять три тисячі двісті одинадцять гривень) 51 копійку, надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Оплата підтверджується копією Платіжної інструкції № 66895 від 31.07.2024 на суму 23 425 777 грн.

Пунктом 14 Договору № GL1N426240 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Отже, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором №158-002-850-2-18-Г від 07.11.2018, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024 року.

Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

27.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» уклали Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Права вимоги переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1 (п. 2 Договору № 1/12).

У п. 4 Договору № 1/12, з урахуванням змін, внесених у цей пункт Додатковою угодою №1 від 23.05.2025 року, сторони узгодили ціну договору та строки здійснення розрахунків за Договором. Зокрема, відповідно до Додаткової угоди №1 від 23.05.2025 року п. 4 було викладено в редакції:

«Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000,00 (Двадцять два мільйони сімсот тридцять тисяч гривень) 00 копійок, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків Первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені у цьому Договорі.

Пунктом 14 Договору № 1/12 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Отже, відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.

Відповідно до Додатку №1 до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги в тому числі і за Кредитним договором №158-002-850-2-18-Г від 07.11.2018, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно з цією статтею ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до вимог ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором №158-002-850-2-18-Г від 07.11.2018 станом на 03.09.2024 заборгованість становить 47 093,18 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 16 641, 30 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 159,48 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями в сумі 30 292,40 грн.

Як підтверджується випискою по особовому рахунку заборгованості за кредитним договором № 158-002-850-2-18-Г від 07.11.2018 ОСОБА_1 частково здійснював погашення кредитної заборгованості, сплачував комісію та відсотки.

При цьому в рахунок погашення заборгованості за комісією відповідачем сплачено у розмірі 32 389,95 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на нікчемність умов вказаного кредитного договору, які передбачають сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості без зазначення додаткових та супутніх банківських послуг, за що встановлена щомісячна комісія.

Вирішуючи питання щодо правомірності врахування в рахунок заборгованості комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд виходить з наступного.

Як неодноразово роз`яснював Верховний Суд у своїй практиці, до загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 18 Закону № 1023-XII продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другоюстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У постанові ВС від 31.07.2025 у справі № 199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.

В пункті 2.8. кредитного договору передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,15%.

Необхідність сплати комісії передбачена і у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

При цьому, згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту передбачено щомісячну сплату комісії у розмірі 882, 85 грн, тоді як сплату основного боргу визначено в меншому розмірі.

Таким чином, сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі, що близький до розміру платежу по тілу кредиту або що перевищує розмір платежу по тілу кредиту вочевидь не можна визнати справедливою та розумною.

Так, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія.

Враховуючи те, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні даного кредитного договору, то умова укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору щодо сплати комісії є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином висновок суду першої інстанції про наявність підстав стягнення з відповідача на користь позивача комісії у розмірі 30 292,40 грн. є безпідставним.

При цьому відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Тому, враховуючи, що умови договору про сплату комісії є несправедливими, а відповідно недійсними, сплачені відповідачем суми коштів на погашення заборгованості по комісії також мають бути зараховані в рахунок сплати заборгованості за кредитом.

На підставі викладеного суд погоджується з аргументами відповідача, що сплачені ним суми комісій враховуються на погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Разом із тим, судом встановлено, що за період виконання кредитного договору відповідачем здійснювалися платежі, які кредитором були зараховані в рахунок сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Із наданих матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено на користь кредитора комісію за обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 32 389 грн. 95 коп.

Оскільки суд дійшов висновку про нікчемність умов кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості, сплачені відповідачем грошові кошти не можуть вважатися належним виконанням зобов`язання зі сплати такої комісії та підлягають врахуванню при визначенні дійсного розміру заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі така сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Отже, кошти, сплачені відповідачем у розмірі 32 389 грн. 95 коп. як комісія за обслуговування кредитної заборгованості, повинні бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за основним боргом та процентами за користування кредитом у порядку, визначеному статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16 800,78 грн., до якої входить: заборгованість за кредитом 16 641,30 грн., заборгованість по сплаті відсотків 159,48 грн., та враховуючи сплату відповідачем заборгованості у розмірі 32 389,95 грн., яка зарахована позивачем в рахунок сплати комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, з огляду на висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині, слід зарахувати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України, суд відмовляє позивачу і в стягнені з відповідача понесених ним судових витрат.

Згідно ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 13, 81, 141, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», (місце знаходження м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40932411).

Відповідач: ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Головуючий Ж.В. Кузіна