Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №552/7729/26 — Київський районний суд м. Полтави

Справа №552/7729/26

Провадження № 2/552/4307/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Сіманової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовує тим, що 04.06.2021 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 3204400793-360891 про надання коштів на споживчі цілі, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до п. 1 договору позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, визначених цим договором. Згідно умов договору сторони визначили, що Кредит надається строком на 14 (чотирнадцять діб ) днів, (далі – «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця. Згідно умов договору сторони визначили, що сплата процентів за користування кредитом є фіксованою та становить 2% за кожен день користування кредитом. Зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду (п. 1.1., 2.1., 3.7. договору).

Відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за укладеним договором – не повернув кредит тане сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за договором № 3204400793-360891 від 04.06.2021 р., утворилась заборгованість та станом на дату подання позову до суду становить 4 082,27 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту: 1 679,95 грн.; - заборгованості за відсотками за користування позикою: 2 402,32 грн. Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідачем ОСОБА_1 14.08.2026 подано до суду відзив на позовну заяву в якій зазначає, що вимоги визнає лише частково в частині залишку тіла кредиту, що становить 1 679 грн. 95 коп. (без відсотків,штрафів та пені) викладені в позовній заяві, не визнаються (визнаються) повністю (частково). Посилається на те,що на теперішній час є військовослужбовцем Збройних Сил України у зв`язку з чим просить застосувати п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, штрафні санкціі, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності,а також проценти за користування кредитом не нараховуються та відмовити позивачу у стягненні відсотків, штрафів та пені. Просить зменшити суму витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., вважає цю суму абсолютно неспівмірною зі складністю справи,оскільки дана справа є малозначною та типовою, а позовна заява є стандартним шаблоном. Жодних детальних розрахунків реальних витрат часу адвоката не надано. Також вважає, що більша частина вимог позивача (відсотки та штрафи) є незаконною через статус військовослужбовця, просить покласти на нього судовий збір (2662 грн. 40 коп.) виключно пропорційно задоволеній частині вимог (частині залишку тіла кредиту, що становить 1679 грн. 95 коп.).

До суду 15.09.2026 від представника позивача ТОВ «Кошельок», Гурського Г.Ю. надійшла відповідь на відзив, в якій вважає твердження відповідача помилковими, заперечує проти них повністю. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем 16.09.2026 подані додаткові пояснення в яких заперечення позивача просить відхилити, а клопотання відповідача задовольнити та суттєво зменшити розмір витрат на правничу допомогу або повністю відмовити у їх стягненні. Також просить розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості на строк 6 (шість) місяців, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання рішенням законної сили, посилаючись на перебування його на військовій службі, значні витрати на військове спорядження та утримання родини.

Представник позивача, ТОВ «Кошельок», до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, просив проводити розгляд без його участі.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Відповідно до п. 1 договору позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, визначених цим договором. Згідно умов договору сторони визначили, що кредит надається строком на 14 (чотирнадцять діб) днів, (далі – «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

Згідно п. 3.5. договору сторони погоджуються що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п.2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2 (два) два проценти за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.

Згідно п. 3.6. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом.

Згідно п. 3.7. договору зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду.

Згідно п. 3.8. договору з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 730 ( сімсот тридцять ) процентів річних, що становить 2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним.

Для підписання договору про надання кредиту ОСОБА_1 було використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором направленим на номер телефону відповідача.

З повідомлення щодо здійснення переказу грошових коштів, виданого ТОВ «ТАС ЛІНК» слідує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів від 04.06.2021, ТОВ «ТАС ЛІНК» 04.06.2021 було здійснено успішний переказ грошових коштів на платіжку картку ОСОБА_1 за кредитним договором № №3204400793-360891 від 04.06.2021 на загальну суму 4000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, загальна сума боргу, що підлягає стягненню станом на день подання позовної заяви до суду становить 4 082,27 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту у розмірі 1 679,95 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою у розмірі 2 402,32 грн.

Згідно розрахунку заборгованості відповідачем частково було сплачено заборгованість за договором у розмірі 3 581,00 грн.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 07.09.2026 № 20.1.0.0.0/7-260901/24833-БТ, наданого на підставі ухвали суду від 12.08.2026 банком повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 04.06.2021 року зараховано суму 4000,00 грн.

Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України Про електронну комерцію).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі встановлено, що для підписання договору про надання кредиту відповідачем було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Підпис відповідача під договором свідчить про її ознайомлення з усіма умовами договору, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Частинами першою та другою статті 1056-1 ЦК України унормовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На виконання вищенаведеної норми, позивачем надані належні та допустимі докази про наявність заборгованості за кредитним договором, яка виникла у ОСОБА_1 перед банком. Вказаний розмір заборгованості відповідає умовам кредитного договору, проценти нараховано в межах строку кредитування, враховано часткову сплату боргу ОСОБА_1 .

Щодо обґрунтувань на які відповідач посилається у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне. Відповідач просить врахувати його статус як учасника бойових дій та військовослужбовця при вирішенні справи по суті. Посилається на застосування відносно нього пільги, що передбачена частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ. Згідно вказаної статті військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 08.11.2024 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, що підтверджується довідкою Форми 5 від 18.05.2026 № 2948 виданою Військовою частиною НОМЕР_2

Відповідно до розрахунку заборгованості, зобов`язання щодо сплати відсотків у розмірі 2 402,32 грн. у відповідача виникло ще до його призову на військову службу.

В той період відповідач не мав статусу військовослужбовця, а тому норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не можуть бути розповсюджені на правовідносини, які виникли до того, як він був призваний на військову службу.

Відповідач, зокрема посилаючись на майновий стан, просив суд розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості на строк 6 (шість) місяців, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання рішенням законної сили.

Згідно п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Також згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд вважає, що заявником не надано доказів випадку винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов`язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а скрутне матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.

Крім того, заявником не надано жодних доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Частинами 2 та 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене, суд доходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи наведене вище, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками позивачем заявлені також обґрунтовано, оскільки умова щодо процентних ставок погоджена з позичальником, а тому і в цій частині позов підлягає задоволенню.

Враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кошельок» підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, що становить 4 082,27 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту у розмірі 1 679,95 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою у розмірі 2 402,32 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем були понесені наступні судові витрати: судовий збір за подачу позову в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження таких витрат позивачем надано копії: витяг з договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025, укладеного між ТОВ «Кошельок» та АБ «Герман Гурський та партнери», додаток до договору про надання правничої допомоги «12» лютого 2025р., акту виконаних робіт (наданих послуг), довіреність та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до зазначених документів розмір гонорару становить 10 000,00 грн. та включає: оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі правової допомоги). Збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору. Складання позовної заяви. Формування додатків (доказів) до позовної заяви, (для суду та відповідачу). Відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі.

Разом з тим, відповідач заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх завищений розмір.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 13, 137, 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, розмір задоволених позовних вимог та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 3 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» юридична адреса: вул. Антонова, буд. 8а, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, код ЄДРПОУ 40842831, (Банківські реквізити: Отримувач: ТОВ "КОШЕЛЬОК", Код ЄДРПОУ 40842831, Код банку – 339500, Назва банку - АТ "ТАСКОМБАНК", номер рахунку НОМЕР_4 ), заборгованість за кредитним договором № 3204400793-360891 від 04.06.2021 у розмірі 4 082 (чотири тисячі вісімдесят дві) гривні 27 копійок, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту: 1 679,95 грн.; заборгованості за відсотками за користування позикою: 2 402,32 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн. (три тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 22.09.2026.

Суддя І.Ю. Фалін