Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №524/15239/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/15239/25

Провадження № 2/524/916/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого - судді Рибалки Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Поймай Я.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

До суду із вищенаведеним позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позовні вимоги обґрунтована тим, що з 27 лютого 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів громадянського стану Крюківського районного управління юстиції Кременчука Полтавської області зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №54 від 27 лютого 2001 року.

Зазначене підтверджується колією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 .

В період шлюбу ними у власність на підставі Договору купівлі продажу від 21.04.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу

Полтавської області Марченко Н.А. було набуто майно.

Просить в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частину двоповерхового житлового будинку з підвалом та господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .б, який складається з: житлового будинку «3-2», загальною площею

249,4 кв.м., житловою площею 143,6 кв.м., гаража «Ж», сараю «Л», льоху «Лп», ями вигрібної «І», бруківки «П», колодязя «К», огорожі «№ 2,3», воріт № 1, який розташований на земельній ділянці площею 0,0662 гп, кадастровий номер 5310436100:08:002:0425. Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки площею 0,0662 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення земельної ділянки: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель: землі житлової та громадської забудов; форма власності приватна, кадастровий номер 5310436100:08:002:0425.

Ухвалою судді від 05.12.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 31.03.2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час, місце слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, з огляду на таке.

Судом установлено, що 27 лютого 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів громадянського стану Крюківського районного управління юстиції Кременчука Полтавської області зареєстровано шлю, про що зроблено вий запис №54 від 27 лютого 2001 року.

Зазначене підтверджується колією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 . В період шлюбу ними у власність на підставі Договору купівлі продажу від 21.04.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. було набуто наступне майно: двоповерховий житловий будинок з підвалом та господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку «3-2», загальною площею 249,4 кв.м., житловою площею 143,6 кв.м., гаража «Ж», сараю «Л», льоху «Лп», ями вигрібної «І», бруківки «П», колодязя«К», огорожі «№ 2,3», воріт № 1, який розташований на земельній ділянці площею 0,0662 га, кадастровий номер 5310436100:08:002:0425, земельну ділянку площею 0,0662 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення земельної ділянки: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель: землі житлової та громадської забудов; форма власності приватна, кадастровий номер 5310436100:08:002:0425.

Відповідно до п. 12 Договору купівлі продажу від 21.04.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. придбані об?єкти нерухомості являються предметом спільної сумісної власності, як такі, що придбані в період перебування в зареєстрованому шлюбі за рахунок спільних коштів подружжя, що підтверджується згодою на придбання, яку надала дружина покупця - ОСОБА_1 , згідно з заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. 21.04.2023 за р. № 735.

21.04.2023 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. на підставі Договору купівлі продажу від 29.04.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А., зареєстровано за реєстровим №736 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0662 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310436100:08:002:0425. об?єкти нерухомості були набуті у власність в період зареєстрованого шлюбу.

Пунктом 3 ч.1 ст.57, ст.60 Сімейного кодексу України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Майно,набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 70, ч.1 ст.71 Сімейного кодексу України визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, з окрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23, 25, 30 постанови № 11 від 21 грудня 2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК 435-15, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Конструкція статті 60 СК України, свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована, а один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі, в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Суд ураховує, що поділ вищенаведеного майна в натурі не можливий без втрати його основної функції, зокрема, у разі реального поділу будинку на кімнати, що не мають самостійних виходів та комунікацій, та без значного зниження вартості частин порівняно з цілою річчю, що свідчить про те, що такий поділ є недоцільним і неприйнятним для сторін. Отже відповідне майно характеризується ознаками неподільності.

Ураховуючи зазначене, суд уважає, що позивачкою доведено, що вищенаведене нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору – в розмірі 1 560,00 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) право власності на частину двоповерхового житлового будинку з підвалом та господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку «3-2», загальною площею 249,4 кв.м., житловою площею 143,6 кв.м., гаража «Ж», сараю «Л», льоху «Лп», ями вигрібної «І», бруківки «П», колодязя «К», огорожі «N? 2,3», воріт N? 1, який розташований на земельній ділянці площею 0,0662 гп, кадастровий номер 5310436100:08:002:0425.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) право власності на частину земельної ділянки площею 0,0662 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення земельної ділянки: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель: землі житлової та громадської забудов; форма власності приватна, кадастровий номер 5310436100:08:002:0425.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 1 560,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 21.09.2026

Суддя Ю.В. Рибалка