Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №420/27452/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27452/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТЕХНІКС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року (суддя Бабенко Д.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 16.02.2026) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТЕХНІКС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

13.08.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ "ТК ТЕХНІКС" до Укртрансбезпеки, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати постанови відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 29.07.2025 року №ОПШ052346 та №ОПШ052345, якими до позивача застосовано адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

На обґрунтування поданої скарги зазначається, що позивач у своєму позові не оскаржує порушення законодавства щодо відсутності ТТН у перевізника та порушення вимог габаритно-вагового контролю, оскільки автомобілем SCANIA (д.н. НОМЕР_1 ) зі спеціалізованим напівпричепом NOOTEBOOM (д.н. ВC6462XG) ТОВ «ТК ТЕХНІКС» не користувалося з січня 2025 року. Вказаний транспортний засіб був наданий згідно з договором оренди майна від 10.01.2025 № 2025-10-01/ ТОВ «ТЕХТРАНС ЛТД» на підставі акта приймання-передачі від 13.01.2025.Згідно з умовами договору та чинного законодавства України, зокрема ст. 800 ЦК України, наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу. Тому позивач ТОВ «ТК ТЕХНІКС» жодним чином не мав можливості вплинути на ТОВ «ТЕХТРАНС ЛТД» та працівників цієї компанії під час виявлення правопорушення і складання актів посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області 02.07.2025.Щодо посилань відповідача на обов`язковість підтвердження факту передачі транспортних засобів іншій особі шляхом видачі тимчасового реєстраційного посвідчення, слід зазначити, що положеннями пункту 2.2 Правил дорожнього руху передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Тобто встановлення факту належності транспортного засобу на праві власності не робить володільця на безумовній основі автомобільним перевізником, на якого покладається відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт під час користування таким транспортним засобом. Відсутність тимчасового реєстраційного посвідчення не спростовує факту передачі вантажного автомобіля іншому користувачу, оскільки основним доказом передачі є саме цивільно-правова угода.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, співробітникам Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті видане направлення від 26.06.2025 №НР000656 на рейдову перевірку на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, згідно з щотижневим графіком №26/В/2025.

В межах здійснення рейдової перевірки, співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті зупинено транспортний засіб марки SCANIA/NOOTEBOOM д.н.з НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.09.2024, транспортний засіб марки SCANIA з д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ТОВ "ТК ТЕХНІКС".

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 01.10.2024, транспортний засіб марки NOOTEBOOM з д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності ТОВ "ТК ТЕХНІКС".

Під час проведення перевірки виявлено такі порушення:

перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів: загальна маса вантажу склала 67 т 100 кг при нормативно допустимих 40 т, тобто на 67,75%;

довжина транспортного засобу 23 м при дозволеній 18,75 м, що становить 22,66%, ширина 2,93 м при дозволених 2,6 м, що становить 12,69%;

перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж.

Означені порушення зафіксовані в Акті про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 02.07.2025 №001130, Акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.07.2025 №003355, Акті серії ОАР №041860 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2025, а також підтверджені довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02.07.2025 №13002937.

Листом від 07.07.2025 №59815/35/24 позивача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом (номер поштового відправлення 0601167916280) повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1, каб.203. Дата та час розгляду – 29.07.2025 з 10:00 до 11:00.

Згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті "Укрпошта", поштове відправлено 08.07.2025, а 16.07.2025 вручено одержувачу.

На розгляд справи позивач не з`явився, відтак, за результатом розгляду справи, начальником відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ052345 від 29.07.2025, якою за порушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху до позивача застосовано штраф на підставі абз. 17 част. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 51000,00 грн, а також постанову №ОПШ052346 від 29.07.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на позивача накладено штраф на підставі абзацу 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000,00 грн за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи згадані постанови протиправними, ТОВ "ТК ТЕХНІКС" звернулося до адміністративного суду з адміністративним позовом про їх скасування.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно наданих під час перевірки документів саме позивач є перевізником спірного транспортного засобу і, відповідно, несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі – Закон №2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За змістом пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону №2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до абзацу третього 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання відповідності особи, яка перевозить вантаж, критеріям автомобільного перевізника, визначеним Законом №2344-III в аспекті правомірності притягнення власника автотранспортного засобу до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, через відсутність у водія документів, неодноразово досліджувалося Верховним Судом, зокрема у справах №№640/27759/21, 240/22448/20, 280/3520/22, 620/18215/21, 600/1407/22-а та 280/2150/23.

У постанові від 19 жовтня 2023 року у справі №640/27759/21 Верховний Суд указав, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Водночас нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися, на думку Верховного Суду, із розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

В іншій постанові Верховного Суду (від 22 лютого 2023 року у справі №240/22448/20) зауважено на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону №2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

У постанові від 21 грудня 2023 року у справі №280/2150/23 Верховний Суд зазначив, що на основі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не визначити суб`єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб`єкт (особа порушника), який, у розумінні частини першої статті 60 Закону №2344-III, має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.

Отже, положення статті 60 Закону №2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2025 співробітниками Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки виявлено ТЗ, що належить позивачу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який перевозив вантаж з перевищенням вагових параметрів (загальна маса вантажу склала 67 т 100 кг при нормативно допустимих 40 т) на 67,75%. Також довжина транспортного засобу 23 м. при дозволеній 18,75 м., що становить 22,66%, ширина 2,93 м. при дозволених 2,6 м., що становить 12,69%. Крім того, перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж. За результатом перевірки складено акт ОАР 041860. Водій з актом ознайомлений, заперечень та пояснень не надав.

Позивач заздалегідь був повідомлений про розгляд справи, але на такий розгляд не з`явився та жодних документів на підтвердження того факту, що ймовірно позивач не виступає перевізником у спірних правовідносинах, не надав.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку саме позивач, який є власником спірного транспортного засобу, є перевізником і, відповідно, несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги стосовного того, що вищезазначений транспорт був наданий згідно договору оренди майна №2025-10-01/ від 10.01.2025 ТОВ "ТЕХТРАНС ЛТД" на підставі акту прийому-передачі від 13.01.2025, оскільки розрахункових документів на підтвердження виконання сторонами згаданого договору в матеріалах справи відсутні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що під час ухвалення оскаржуваного рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права. Суд правильно та в повному обсязі з`ясував усі обставини справи та надав їм належну юридичну оцінку відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, не встановлено.

З огляду на це, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТЕХНІКС" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов