Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №400/4565/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4565/25

Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Шевчук О.А.

суддів – Бойка А.В., Єщенка О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі – відповідач, ГУ НП в Миколаївській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії, які полягають у не нарахуванні та невиплаті до грошового забезпечення надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 17.01.2013 по 10.02.2020;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 17.01.2013 по 10.02.2020;

- визнати протиправними дії, які полягають у не нарахуванні та невиплаті до грошового забезпечення надбавок за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року;

- визнати протиправними дії, які полягають у не нарахуванні та невиплаті до грошового забезпечення надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 01.01.2015 по 31.12.2016;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 01.01.2015 по 31.12.2016;

- визнати протиправними дії, які полягають у не нарахуванні та невиплаті до грошового забезпечення надбавок за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 01.05.2017 по 10.02.2020;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 01.05.2017 по 10.02.2020.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року скасовано та ухвалено у справі постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Визнано протиправними дії ГУ НП в Миколаївській області, які полягають у не нарахуванні та невиплаті до грошового забезпечення, зокрема, надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період проходження служби за період з 17.01.2013 по 01.01.2017 та з 01.05.2017 по 10.02.2020.

Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити до грошового забезпечення ОСОБА_1 , надбавку за службу в умовах режимних обмежень у таких розмірах: за період з 17.01.2013 по 10.10.2013 - 15%, за період з 11.10.2013 по 23.11.2015 – 10%, за період з 24..11.2015 по 19.12.2016 – 15%, за період з 20.12.2016 по 01.01.2017 – 10%, за період з 01.05.2017 по 25.12.2019 – 10%, за період з 26.12.2019 по 10.02.2020 – 15%.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

10 липня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву, в порядку статті 382 КАС України, про встановлення судового контролю, в якій просила зобов`язати ГУ НП в Миколаївській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі №400/4565/25.

В обґрунтування заяви зазначає, що станом на день подання до суду даної заяви рішення суду належним чином відповідачем не виконане, а тому наявні підстави щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі №400/4565/25.

Постановляючи таку ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заявницею не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого виду судового контролю як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з огляду на невиконання відповідачем судового рішення.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, та встановити відповідачу строк для подання звіту.

Мотивуючи свою позицію про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про встановлення судового контролю апелянтка зазначає, що під час ознайомлення з оформленим на виконання рішення суду розрахунком надбавки за службу в умовах режимних обмежень, вона встановила його невідповідність висновкам, наведеним у судовому рішенні. Наведене, як зазначає апелянтка свідчить про неналежне виконання рішення суду.

Апелянтка зауважує на тому, що статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Відтак, на переконання апелянтки, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

ГУ НП в Миколаївській області у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які узгоджуються із позицією суду першої інстанції, зазначає про безпідставність поданої скарги. Зокрема, відповідач зазначає, що надбавка за період з грудня 2013 року по грудень 2014 року не включена в розрахунок, оскільки відповідно до архівних записів ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_1 виплачувалась надбавка за службу в умовах режимних обмежень на час проходження служби в органах МВС України у цей період. Ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а ухвалу суду – залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Приписи статті 14 КАС України визначають, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, та статтями 14, 370 КАС України.

Так, інститут судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульований у розділі IV КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу, як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зокрема, передбачений статтями 382-382-3 КАС України механізм полягає у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, із зазначенням у нього відомостей про виконання судового рішення та наданням підтверджуючих таке виконання доказів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що механізми здійснення судового контролю у порядках встановлених статтями 287, 382-382-3 КАС України та статтею 383 КАС України не є тотожними та взаємозамінними, оскільки вони мають застосовуватись в залежності від обставин виконання судових рішень у кожній окремій справі.

Зокрема, передбачений статтями 382-382-3 КАС України механізм полягає у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, із зазначенням у нього відомостей про виконання судового рішення та наданням підтверджуючих таке виконання доказів.

Застосування механізму судового контролю, визначеного статтями 382-382-3 КАС України, є можливим під час чи після ухвалення відповідного рішення та доцільним за умови, що суб`єкт владних повноважень не вчиняє належних дій на виконання такого рішення.

В свою чергу, повертаючись до матеріалів справи колегія суддів встановила таке.

Заява ОСОБА_1 подана в порядку статті 382 КАС України, обґрунтована тим, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі №400/4565/25 станом на час подання заяви належним чином не виконана.

Як зазначає апелянтка під час ознайомлення з оформленим на виконання рішення суду розрахунком надбавки за службу в умовах режимних обмежень, вона встановила його невідповідність висновкам, наведеним у судовому рішенні.

Матеріалами справи встановлено, що 22.06.2026 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 81325803 на підставі виконавчого листа № 400/4565/25, виданого 01.06.2026 Миколаївським окружним адміністративним судом.

16.07.2026 державним виконавцем на адресу ГК НП в Миколаївській області направлена вимога №21464 щодо виконання рішення суду та виконавчого листа від 01.06.2026, а саме: у зв`язку із перебування на викопні виконавчого документу надати розрахунок надбавки за службу в умовах режимних обмежень у таких розмірах: за період з 17.01.2013 по 10.10.2013 - 15%, за період з 11.10.2013 по 23.11.2015 - 10%, за період з 24.11.2015 по 19.12.2016 - 15%, за період з 20.12.2016 по 01.01.2017 - 10%, за період з 01.05.2017 по 25.12.2019 - 10%, за період з 26.12.2019 по 10.02.2020 - 15%. Підготовлений ГУНП в Миколаївській області розрахунок від 02.07.2026 не відповідає рішенню суду, а саме за період з 24.11.2015 по 19.12.2016 повинно бути нараховано 15%; додатково вимагаю надати підтвердження виплати нарахованої надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 2013 по 2020 року відповідно до рішення суду.

На виконання вимоги державного виконавця ГУНП в Миколаївській області за вих. №126545-2026 від 30.07.2026 направило розрахунок надбавки за службу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі №400/4565/25 та платіжну інструкцію від 27.07.2026 №4519.

Як пояснює відповідач, в розрахунок надбавки за службу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 не включений лише один період, а саме: з 11.11.2013 по 31.12.2014 – в розмірі 10%, оскільки відповідно до архівних відомостей ГУНП в Миколаївській області, ОСОБА_1 виплачувалась надбавка за службу в умовах режимних обмежень під час проходження служби в органах МВС України.

Наявними в матеріалах справи архівними відомостями щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 підтверджується факт виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у період з листопада 2013 року по грудень 2014 року.

Інші періоди, указані в резолютивній частині постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі №400/4565/25 включені до розрахунку надбавки за службу в умовах режимних та відповідна надбавка виплачена, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.07.2026 №4519 наданою на вимогу державного виконавця від 16.07.2026 №21464.

06.08.2026 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 81325803 винесена постанова про закриття даного виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням рішення суду.

Наведене свідчить про те, що ГУНП в Миколаївській області виконало постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі №400/4565/25 та виконавчий лист від 01.06.2026, а тому підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю, поданої ОСОБА_1 відсутні.

Колегія суддів враховує, що звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України викликане протиправними, на думку заявниці, діями вчиненими під час виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі №400/4565/25, а саме, як зазначає заявниця встановлення надбавки за період з січня 2016 року по грудень 2016 року у розмірі 10%, а також відсутність сум до виплати за період з листопада 2013 року по грудень 2014 року.

Згідно наданого відповідачем розрахунку надбавки за службу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 здійсненого на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 400/4565/25 направленого на виконання державного виконавця, у період з січня по грудень 2016 року заявниці встановлена надбавка у розмірі 15% грошового забезпечення, а тому твердження останньої про протиправне зменшення надбавки у вказаний період до 10% не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження. Окрім цього, як мовилося вище, наявними в матеріалах справи архівними відомостями щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 підтверджується факт виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у період з листопада 2013 року по грудень 2014 року під час проходження служби.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення, а доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду вважає безпідставними та такими, що висновки суду не спростовують.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, та як наслідок апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, достатніх для скасування ухвали суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 382, 383 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя О. В. Єщенко