Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №420/39861/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39861/25

Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Дата і місце ухвалення: 31.07.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу його служби у поліції, для виплати надбавки за вислугу років та визначення тривалості чергової відпустки, стаж служби у податковій міліції з 12.08.1997 року по 15.11.2005 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції, для виплати надбавки за вислугу років та визначення тривалості чергової відпустки, стаж служби у податковій міліції з 12.08.1997 року по 15.11.2005 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 02.10.2023 № 409/ос ОСОБА_1 прийнято на службу в поліцію, призначено на посаду поліцейського-водія відділення поліції № 1 Каховського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області та оголошено стаж служби в поліції, з урахуванням служби в Збройних силах України та органах внутрішніх справ України, станом на 02.10.2023 10 років 10 місяців 29 днів. По теперішній час ОСОБА_1 проходить службу в поліції де обіймає посаду інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області. Упродовж трудової діяльності в період з 12.08.1997 по 15.11.2005 ОСОБА_1 проходив службу в Державній податковій адміністрації у Херсонській області, де обіймав посади помічника оперуповноваженого у підрозділах податкової міліції, що підтверджується записами його трудової книжки НОМЕР_1 від 17.09.1992 та послужним списком особової справи. Проте, відповідачем не враховано періоди служби у Державній податковій адміністрації у Херсонській області в підрозділах податкової міліції з 12.08.1997 року по 15.11.2005 року, оскільки це не передбачено ч. 2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII. Позивач вважає, що не зарахування стажу служби у податковій міліції з 12.08.1997 року по 15.11.2005 року незаконною та такою, що порушує його право на належний рівень соціального забезпечення, гарантований Конституцією України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу його служби у поліції, для виплати надбавки за вислугу років та визначення тривалості чергової відпустки, стаж служби у податковій міліції з 12.08.1997 року по 15.11.2005 року.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції, для виплати надбавки за вислугу років та визначення тривалості чергової відпустки, стаж служби у податковій міліції з 12.08.1997 року по 15.11.2005 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Національної поліції в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 31.07.2026 р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що згідно з ч.2 ст. 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Так, ч.2 ст. 78 Закону №580-VIII містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції. Цей перелік не містить службу в податковій міліції.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 02.10.2023 №409/ос ОСОБА_1 прийнято на службу в поліцію, призначено на посаду поліцейського-водія відділення поліції № 1 Каховського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області.

Стаж служби в поліції, з урахуванням служби в Збройних силах України та органах внутрішніх справ України, станом на 02.10.2023 10 років 10 місяців 29 днів.

По теперішній час ОСОБА_1 проходить службу в поліції де обіймає посаду інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Херсонській області.

В період з 12.08.1997 року по 15.11.2005 року ОСОБА_1 проходив службу в Державній податковій адміністрації у Херсонській області, де обіймав посади помічника оперуповноваженого у підрозділах податкової міліції, що підтверджується записами його трудової книжки НОМЕР_1 від 17.09.1992 та послужним списком особової справи.

11.11.2025 року адвокат позивача звернулась з адвокатським запитом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, у якому просила повідомити які саме періоди зараховані ОСОБА_1 до стажу служби в органах Національної поліції України. Якщо до стажу служби в органах Національної поліції України певні періоди служби ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки не зараховані повідомити з яких правових підстав.

17.11.2025 року Головне управління Національної поліції в Херсонській області на адвокатський запит надало відповідь № 2920/2/01-2025 в якої зазначено, що згідно з послужним списком особової справи та трудової книжки НОМЕР_1 від 17.09.1992 року ОСОБА_1 проходив службу у Державній податковій адміністрації у Херсонській області в підрозділах податкової міліції з 12.08.1997 року по 15.11.2005 року. Однак, ці періоди позивачу не враховано до стажу служби в поліції, оскільки це не передбачено ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку про те, що стаж служби позивача в податковій міліції підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

За приписами ч.ч.1 та 2 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII (далі Закон №580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно ч.1 ст. 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII); 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР (частина друга ст. 78 Закону №580-VIII).

Згідно приписів пунктів 3-6 частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року, який набрав чинності 29.12.2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право ж на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається та здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VIII.

Згідно з ст.19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII (який був чинний до 20.11.2012р.), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів ДПС, та здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

При цьому, завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання, виявлення і припинення корупційних правопорушень в органах державної податкової служби; забезпечення безпеки діяльності працівників органів ДПС, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

Статтею 21 Закону №509-XII визначено також і повноваження податкової міліції відповідно до покладених на неї завдань.

Особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ (ч.1 ст.24 Закону №509-XII).

Відповідно до вимог ст.26 Закону №509-XII, держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст.20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05 липня 2012 року №5083-VI визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну податкову службу в Україні» серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 («Податкова міліція»).

Статтею 348 Податкового кодексу України (у редакції до 25 вересня 2021 року) було визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України, особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до преамбули Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, дія цього Статуту поширюється, зокрема, на осіб начальницького складу податкової міліції, які зобов`язані неухильно додержуватися його вимог.

Наведене свідчить про те, що законодавець не лише прирівняв порядок проходження служби в податковій міліції до служби в органах внутрішніх справ, але й поширив на таких осіб однаковий режим дисциплінарної відповідальності, що є складовою єдиного правового статусу служби.

КАС ВС у постанові від 20.04.2026 по справі №460/1349/24 встановив, що системний аналіз наведених норм матеріального права, зокрема положень Закону №580-VIII, Закону №509-XII, Податкового кодексу України, а також Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дає підстави для висновку, що законодавець фактично прирівняв умови проходження служби, обсяг прав та обов`язків, а також гарантії соціального захисту осіб податкової міліції до відповідних елементів правового статусу осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року в справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом також і в постановах від 20 жовтня 2022 року у справі №160/11127/20 та від 22 грудня 2022 року у справі №380/8659/20, де зроблено висновок про те, що у випадках, коли законодавством передбачено поширення на відповідну категорію осіб порядку та умов проходження служби, встановлених для органів внутрішніх справ, така служба за своїм правовим статусом прирівнюється до відповідної служби і підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII.

З огляду на викладене, КАС ВС у постанові від 20.04.2026 по справі №460/1349/24 погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що служба в органах податкової міліції за своїм правовим статусом є тотожною службі в органах внутрішніх справ, а відтак відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що служба в податковій міліції не передбачена вичерпним переліком, визначеним частиною 2 статті 78 Закону №580-VIII, оскільки вони ґрунтуються на формальному тлумаченні цієї норми без урахування системного зв`язку із законодавством, яке регулювало правовий статус податкової міліції та прямо прирівнювало порядок проходження служби в ній до служби в органах внутрішніх справ.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 вересня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук