Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №400/2839/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2839/26

Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С. Дата і місце ухвалення: 27.07.2026р., м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеського комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Одеського комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису та рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2026 року Одеське комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати Припис №011 від 16 лютого 2026р. та Рішення №017 від 23 лютого 2026р винесені за наслідками складання Акту №017 від 10 лютого 2026 року (позапланової перевірки), Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області було проведено позаплановий захід державного нагляду щодо ОКП Миколаївоблтеплоенерго. За результатами цього заходу відповідачем було складено Акт від 10.02.2026 №017, прийнято рішення Припис №011 від 16 лютого 2026р. та Рішення №017 від 23 лютого 2026р. Позивач вважає рішення і припис протиправними, оскільки відповідачем до Позивача були застосовані адміністративно господарські санкцій за відсутності доведеності порушення всіх елементів складу правопорушення, передбачених ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», та за відсутності чітко визначеній нормі законодавства, яка б встановлювала заборону змінювати теплове навантаженняпри фактичному застосуванні тарифу. Крім того, висновки ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області, зроблені ним під час проведення позапланової перевірки і які стали підставою винесення оскаржуваних індивідуальних актів не мають юридичного обґрунтування, не доводять невідповідність розрахунків підприємства діючому законодавству.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у задоволенні позову Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 27.07.2026 р. та ухвалити нове рішення, яким позов Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» задовольнити в повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції поклав в основу оскаржуваного рішення висновок про порушення скаржником ст.1 Закону №2479-IX, хоча скаржник не наділений владними повноваженнями щодо встановлення, зміни чи підвищення тарифів. Скаржник лише застосовує тарифи, встановлені рішеннями Виконавчого комітету Миколаївської міської ради. Водночас контролюючий орган не довів застосування скаржником у розрахунках зі споживачами іншого тарифу (ціни), ніж затверджений уповноваженим органом.

На думку апелянта, норма права щодо забезпечення еквівалентності економічного результату діяльності постачальника теплової енергії (еквівалентності фактичного доходу) від застосування двоставкового тарифу економічному результату від застосування одноставкового тарифу в діючому законодавстві відсутня, оскільки вимога еквівалентності передбачена виключно на етапі формування тарифу та стосується планованого річного доходу, а не фактичних результатів господарської діяльності.

Апелянт зазначає, що відповідач повинен був довести, що Позивач здійснив продаж послуги за іншим тарифом, ніж затверджений Рішенням №1793. Крім того, враховуючи нормативне визначення тарифу, для встановлення факту зміни тарифу необхідно довести саме зміну витрат, які були використані для формування його собівартості.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Обласне комунальне підприємством Миколаївтеплоенерго зареєстровано як юридична особа 29.12.2000.

Основним видом діяльності підприємства є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. ОКП Миколаївоблтеплоенерго, окрім іншого, надає послуги з постачання теплової енергії населенню м. Миколаєва у багатоквартирні будинки.

23.10.2024 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення №1793 Про встановлення ОКП Миколаївоблтеплоенерго двоставкових тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії ПрАТ Миколаївська ТЕЦ тепловими мережами підприємств, яким затверджені відповідні тарифи для різних видів споживачів, а також структуру двоставкого тарифу на теплову енергію.

Відповідно до рішення виконкому ММР №1793, ОКП Миколаївоблтеплоенерго повинен був надавати послуги з теплопостачання населенню за двоставковим тарифом, який відповідав одноставкому тарифу в розмірі 1999,08 гр/Гкал/год.

Крім того, зазначеним рішенням затверджено структуру двоставкових та одноставкових тарифів, відповідно до якої визначено, що теплове навантаження об`єктів теплоспоживання власних споживачів ліцензіата повинна дорівнювати 185,70397.

Протягом опалюваного сезону 2024/2025 року, ОКП Миколаївоблтеплоенерго надавав споживачам послуги з постачання теплової енергії за тарифом, встановленим цим рішенням, у тому числі мешканцям будинку за адресою: 2 під`їзд будинку №12 по просп. Корабелів в м. Миколаєві.

Мешканці 2 під`їзд будинку №12 по просп. Корабелів в м. Миколаєві звернулись до Головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївської області зі скаргою на застосовані до них тарифи зі сторони ОКП Миколаївоблтеплоенерго.

Головним управління Держпроспоживслужби в Миколаївській області видано наказ про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з перевірки ОКП Миколаївоблтеплоенерго.

В період з 28.01.2026 року по 10.02.2026 року спеціалістами Головного управління Держпроспоживслужби в Миколаївській області проведено позапланову перевірку за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ОКП Миколаївтеплоенерго, за наслідками якого складено Акт №017 від 10.02.2026 року.

Під час перевірки, ревізори дійшли висновку, що підприємством порушено умови формування тарифів щодо цих споживачів, фактичне застосування іншого теплового навантаження призвело до зростання нарахувань для споживачів, у результаті чого фактична вартість умовно постійної частини тарифу на послугу з постачання теплової енергії для заявника склала 205,27476 Гкал/год замість встановленої 185,70397 Гкал/ год.

На підставі Акта №017 від 10 лютого 2026 року, Відповідачем було винесено:

1. Рішення №017 від 23 лютого 2026р.(отримано Позивачем 26.02.2026, вх. №986) про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (додаток 4). За даним Рішенням Відповідач застосував до ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» штраф у розмірі 100 відсотків від суми необґрунтовано одержаної виручки, що становить 21 903,70 гри (двадцять одна тисяча дев`ятсот три гривні 70 коп.) та зобов`язав Позивача протягом 30 календарних днів з дня отримання рішення повернути споживачам будинку АДРЕСА_1 суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 21 903,70 грн. (двадцять одна тисяча дев`ятсот три гривні 70 коп.).

2. Припис №011 від 16 лютого 2026р. (додаток 5). За даним Приписом Відповідач, у двомісячний термін, зобов`язав ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» здійснити перерахунок за послугу з постачання теплової енергії шляхом зменшення нарахувань, з урахуванням вимог пункту 1 статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», в частині застосування ціни на таку послугу для категорії споживачів «населення», яка не перевищує рівень, що застосовувався у відносинах між постачальником ОКІІ «Миколаївоблтеплоенерго» та споживачами, що мешкають у будинку АДРЕСА_1 станом на 24 лютого 2022 року не вище 1999,08 грн/Гкал, на загальну суму 529,85 грн.

Вважаючи протиправними припис №011 від 16.02.2026 року та рішенні №017 від 23.02.2026 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що застосовуючи не передбачений тарифом коефіцієнт теплового навантаження, позивач нарахував споживачам послуги за постачання теплової енергії за двоставковим тарифом не за тарифом 1999,08 грн/Гкал (визначений рішенням виконкому №1793), а за тарифом в діапазоні від 2219,57 грн/Гкал до 2222,85 грн/Гкал, що прямо суперечить як встановленому тарифу, так і передбаченому Законом України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» мораторію на підвищення тарифів для населення під час дії воєнного стану.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану».

Пунктами 1, 3 вказаного підзаконного нормативно-правового акту протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року, крім пункту 1, який застосовується з 1 червня 2022 року.

Особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, та подальшого відновлення їх функціонування після припинення чи скасування такого воєнного стану визначено Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

Названий нормативно-правовий акт набрав чинності 19.08.2022.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на:

- послуги з розподілу природного газу для побутових споживачів;

- теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення;

- послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.

Таким чином, на законодавчому рівні введено мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Згідно із частиною п`ятою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Отже, тариф (ціна) на теплову енергію нерозривно пов`язаний з особою, яка здійснює виробництво, транспортування, постачання такої теплової енергії.

Частиною третьою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» установлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення; послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: формування цінової та тарифної політики.

Відповідно до ст.13 вказаного Закону, до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Відповідно до ст.16 зазначеного вище Закону, до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належать:

розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1174 від 25.06.2019, затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання.

Таким чином, відповідно до законодавства ціни на комунальні послуги з надання теплопостачання є державні регульовані, та встановлюють у вигляді затверджених тарифів рішення відповідного органу самоврядування, в порядку визначеному НКРЕКП.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Порядком №1174, передбачена можливість встановлення двох різних тарифів на теплопостачання: 1) одноставкового тарифу; 2) двоставкового тарифу.

Одноставковий тариф на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що реалізується споживачам (з урахуванням обсягів теплової енергії, що споживається ліцензіатом для потреб інших видів діяльності), визначена як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування, постачання, витрат на покриття втрат ліцензіата, планованого прибутку, коригування витрат і не розподілена на умовно-змінну та умовно-постійну частини тарифу.

Двоставкового тарифу - грошового виразу двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).

Умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що відпускається з колекторів та/або надходить у теплову мережу, як грошовий вираз сумарної величини: планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво власними котельнями, витрат на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії, не враховуючи витрати на виробництво теплової енергії в системах автономного опалення (у тарифах, встановлених органом, уповноваженим встановлювати відповідні тарифи), планованих витрат на покупну теплову енергію, що змінюється прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість;

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на транспортування та постачання теплової енергії, які є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

Як установлено колегією суддів, основним видом діяльності Обласного комунального підприємства «Миколаївтеплоенерго» є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Також, ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії населенню м. Миколаєва у багатоквартирні будинки.

ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» є унітарним комерційним підприємством, заснованим на комунальній власності Миколаївської міської територіальної громади, яке внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії.

23.10.2024 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення №1793 «Про встановлення ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» двоставкових тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» тепловими мережами підприємства».

Пунктом 1 такого рішення встановлено ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» двоставкові тарифи за теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії за умовно-змінною частиною та умовно-постійною частиною тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження), що забезпечують відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії та наданням послуг з постачання теплової енергії.

Пунктом 3 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1793 від 23.10.2024 передбачено, що відповідно до положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» для розрахунку із кінцевими споживачами категорії населення протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, застосовується двоставковий тариф, який відповідає одноставковому еквіваленту, що застосовувались станом на 24.02.2022, у таких розмірах, зокрема: умовно-змінна частина у розмірі 1129 грн. 33коп/Гкал (з ПДВ); умовно-постійна частина у розмірі 11618грн. 74коп./Гкал (з ПДВ); в одноставковому вираженні 1999грн. 08коп./Гкал (з ПДВ).

Як установлено колегією суддів, у структурі тарифу визначено теплове навантаження об`єктів теплоспоживання власних споживачів, яке становить 185,70397 Гкал/год.

Згідно затвердженої рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1793 від 23.10.2024 структури двоставкових тарифів на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії ОКП «Миколаївоблтеплоенерго», при розрахунку еквівалентного одноставкового тарифу у розмірі 1999грн. 08коп./Гкал (з ПДВ) використано показник теплового навантаження 185,70397 Гкал/год.

З огляду на вказане, для визначення умовно-постійної частини тарифу застосовано наступну формулу: 222 136 740грн. / 185,70397Гкал/год / 12міс х 1,2 (ПДВ) = 119 618грн. коп./Гкал./год.

Натомість, у досліджуваних правовідносинах ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» у розрахунках із споживачами (населенням) застосовувало інше (завищене) теплове навантаження, яке складає 205,27476Гкал./год.

Вказане теплове навантаження не передбачене рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1793 від 23.10.2024 та не входить до затвердженої ним структури.

При нарахуванні умовно-постійної частини двоставкового тарифу ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» застосовано приведене теплове навантаження на опалення у розмірі 0,103761 Гкал./год., тоді як у нормативному плані на потреби опалення до сумарної кількості теплового навантаження, яка врахована у Структурі тарифів, таке навантаження зазначене в розмірі 0,0809 Гкал/год.

Внаслідок таких дій ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» для побутових споживачів (населення) за опалювальний період зросла загальна фактична вартість спожитого тепла у розрахунку на 1 Гкал. Фактичний тариф 1 Гкал за послугу з теплопостачання в опалювальному періоді 2024/2025р.р. склав від 2219 грн. 57 коп./Гкал. до 2222 грн. 85 коп./Гкал., замість 1999грн. 08коп./Гкал., що діяв станом на 24.02.2022.

При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат - ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.

Однак, жодних доказів на підтвердження прийняття органом місцевого самоврядування рішення про зміну тарифу на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що використання позивачем іншого значення теплового навантаження, ніж передбаченого Рішення №1793, призвело до спотворення тарифу затвердженого рішенням міськради та збільшення нарахувань за поставлене тепло споживачам будинку за адресою: 2 під`їзд будинку №12 по просп. Корабелів в м. Миколаєві.

Застосовуючи не передбачений тарифом коефіцієнт теплового навантаження, позивач нарахував споживачам послуги за постачання теплової енергії за двоставковим тарифом не за тарифом 1999,08 грн/Гкал (визначений рішенням виконкому №1793), а за тарифом в діапазоні від 2219,57 грн/Гкал до 2222,85 грн/Гкал, що прямо суперечить як встановленому тарифу, так і передбаченому Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» мораторію на підвищення тарифів для населення під час дії воєнного стану.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеського комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 вересня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук