Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №400/9539/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9539/26

Суддя першої інстанції - Ярощук В.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі №400/9539/26 за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення 60455,04 грн, -

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів у сумі 60455 гривень 04 копійки.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

07 серпня 2026 року позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, яку мотивував тим, що Військова частина НОМЕР_1 у даний час виконує бойові завдання. Окрім, вчинення процесуальних дій одночасно у щонайменше 94 судових справах на різних стадіях (кількість справ з 2025 року), військова частина безупинно вирішує основоположні в умовах воєнного стану задачі із підтримання бойової та мобілізаційної готовності, укомплектованості особовим складом, успішного виконання бойових завдань, а також виконує всі інші обов`язки, передбачені законодавством.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 від 07 серпня 2026 року про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду. Позовну Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , а також додані до неї матеріали – повернуто.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі №400/9539/26, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

04 вересня 2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

16 вересня 2026 року матеріали електронної справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

22 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Колегія суддів зауважує, що поважною може бути визнана лише така причина пропуску процесуального строку, яка безпосередньо унеможливлювала або істотно ускладнювала вчинення відповідної процесуальної дії, виникла об`єктивно та незалежно від волі особи, існувала протягом строку, який пропущено, і підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, питання поновлення строку не може вирішуватись абстрактно лише з огляду на належність заявника до певної категорії осіб або на загальні умови, в яких він здійснює свою діяльність. Необхідним є встановлення конкретного причинно-наслідкового зв`язку між відповідною обставиною та неможливістю своєчасного звернення до суду. Факт запровадження воєнного стану не є автоматичною підставою для поновлення процесуального строку.

Колегія суддів не ставить під сумнів те, що Військова частина НОМЕР_1 безпосередньо бере участь в обороні України, виконує бойові завдання, перебуває в умовах постійної бойової готовності, а її військовослужбовці залучені до виконання завдань у різних областях України, та враховує особливий характер діяльності військової часини в умовах воєнного стану.

Водночас, зазначені обставини не свідчать про неможливість реалізації військовою частиною права на звернення до суду саме протягом встановленого законом строку.

Апелянт не навів конкретних обставин, які б свідчили, що протягом усього періоду перебігу строку звернення до суду військова частина була позбавлена можливості визначити особу, відповідальну за підготовку позову, оформити необхідні документи направити позов до суду в електронній формі.

При цьому, наявність бойових завдань не звільняє суб`єкта владних повноважень від дотримання процесуальних строків, якщо не доведено що саме виконання таких завдань об`єктивно унеможливлювало вчинення необхідної процесуальної дії, оскільки в подібних або тотожних умовах здійснюють діяльність і інші військові частини.

Апелянт також посилається на те, що бойові розпорядження та інші документи військового управління мають гриф «Для службового користування», а органи військового управління не надали дозволу на ознайомлення з такими документами. У зв`язку з цим військова частина вважає, що не могла надати відповідні документи до суду, як докази.

Колегія суддів вважає цей довід необґрунтованим, оскільки обставини неможливості звернення до суду у встановлений строк можуть бути підтверджені і іншими доказами, право на подання яких позивач не скористався.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо значного навантаження та великого обсягу роботи та з цього приводу зазначає, що це є питаннями внутрішньої організації діяльності юридичної служби військової частини та не може автоматично бути підставою для невиконання встановленого законом процесуального обов`язку.

Посилання апелянта на некомплектність особового складу, постійне переміщення військовослужбовців та інші кадрові обставини також не доводять неможливості звернення до суду.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про неповажність наведених військовою частиною причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

За таких обставин, підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження колегія суддів не вбачає.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 2, 5, 242-244, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв