Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №420/33014/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33014/24

Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В.,

повний текст судового рішення

складено 22.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), третя особа: військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації грошового забезпечення, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), третя особа: військова частина НОМЕР_1 , в якому просив суд :

- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.11.2017 року по 28.02.2018 року;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2017 по 28.02.2018 року розраховану із застосуванням місяця підвищення доходу - січень 2008 року в сумі 16 673,03 грн.;

- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 25.06.2018 року;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року в розмірі 4195,41 грн. в місяць, за період з 01.03.2018 по 25.06.2018 року з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 17 108,74 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) з 01.11.2017 по 25.06.2018. У період з 01.11.2017 року по 28.02.2018 року позивачеві не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення в належному розмірі. Позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця підвищення доходу - січень 2008 року в сумі 16 673,03 грн. Також позивач звернувся з проханням нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року в розмірі 4195,41 грн. в місяць, за період з 01.03.2018 по 25.06.2018 року з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 17 108,74 грн. Проте відповідач листом від 22.10.2024 відмовив у виплаті. Позивач вважає зазначену бездіяльність протиправною та такою, що порушує гарантоване Законом право військовослужбовця на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, просить задовольнити позов.

Представник відповідача, заперечував проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що індексація грошового забезпечення виплачувалась в межах кошторисних призначень.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення позовних вимог.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2017 року по 28.02.2018 року, щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 25.06.2018 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2017 по 28.02.2018 року розраховану із застосуванням місяця підвищення доходу - січень 2008 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року в розмірі 3870,56 грн. в місяць, за період з 01.03.2018 по 25.06.2018 року, усього 14837 грн. 15 коп. з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянтом посилався на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_1 проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) з 01.11.2017 по 25.06.2018, що підтверджується витягами з наказів т.в.о. командувача військово-Морських Сил ЗСУ.

При проходженні військової служби та при звільненні позивач не отримав індексацію грошового забезпечення, на підтвердження чого надана довідка щодо розміру грошового забезпечення.

При виключенні зі списків особового складу військової частини (звільненні), позивач не отримав письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні.

З метою отримання інформації щодо проведеного з позивачем розрахунку в день виключення, представник позивача звернувся із заявою до відповідача.

Листом від 22.10.2024 за вихідним №154/181/1-2065 відповідач відмовив у виплаті індексації грошового забезпечення та повідомив, що законні підстави відсутні.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації грошового забезпечення в належному розмірі, тому звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частин 1 – 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Водночас правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

За приписами статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення -встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з статтею 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому в силу вимог статей 18 та 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. – місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, зокрема, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

При цьому згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих ціну місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відтак, аналіз вказаних приписів свідчить про те, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадового окладу особи. У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму індексації. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Варто зазначити, що на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (надалі - Постанова № 1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вказана постанова набирає чинності з 01 січня 2008 року.

Відтак, з врахуванням приписів пункту 5 Порядку №1078 саме січень 2008 року є місяцем, в якому відбулося підвищення грошових доходів військовослужбовців та є базовим при проведенні індексації.

Крім того, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30,08.2017 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.

Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (з 01.03.2018), якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року.

Тому, позивач має право на виплату такої індексації за період з 01.11.2017 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Пунктом 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 23.10.2019 у справі №825/1832/17.

Суд також зазначає, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Окремо колегія суддів звертає увагу, що вжиття заходів щодо збільшення грошового забезпечення закріплене у грудні 2015 року відбулося не шляхом збільшення посадового окладу, а завдяки іншим видам грошового забезпечення, крім посадового окладу. Тому, в цілому, за загальним правилом для нарахування індексації має застосовуватися січень 2008 року.

Крім того, при розгляді цієї справи доречно врахувати і висновок Верховного Суду викладений в постанові від 10.09.2020 справа №200/9297/19, а саме: «при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись»... «з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003».

За наведених вище обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка полягає у незастосуванні при нарахуванні індексації за період з 01.11.2017 року по 28.02.2018 року коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.

Щодо вимог про нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року в розмірі 4195,41 грн. в місяць, за період з 01.03.2018 по 25.06.2018 року з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 17 108,74 грн. суд встановив наступне.

Вказане правове питання було предметом судового дослідження Верховного Суду у постанові від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21. У названому судовому рішенні Верховним Судом надані детальні роз`яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації військовослужбовцям у період з березня 2018 року та права на отримання індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду.

Зокрема, Верховним зазначено коло обставин, які підлягають встановленню на виконання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а саме: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

При цьому розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.2023 року). В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби (пункт 108 постанови Верховного Суду від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21).

Такі правові висновки в подальшому неодноразово підтримувались Верховним Судом і в інших постановах від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №560/13302/21, від 09 травня 2023 року у справі №560/538/22, від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22та інших.

Відповідно до матеріалів справи, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило – 13101,69 грн.

Грошове забезпечення позивача за березень 2018 складало - 13694,28 грн.

Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 592,59 грн. в порівняні з лютим 2018 року.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.

1762,00 грн * 253,30 % /100 =4463,15 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. – 592,59 грн. = 3870,56 грн.

Отже, зважаючи на те, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.03.2018 по 25.06.2018, виходячи з щомісячної фіксованої величини 3870,56 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром-підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, а в загальній сумі 14837,15 грн.

Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, –

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька