Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №420/37030/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37030/25

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.10.2025 №951160149367 про часткову відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 на підставі заяви від 01.10.2025 щодо ОСОБА_2 у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, на пенсію державного службовця згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ – з 01.10.2025 з урахуванням довідки Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед звільненням за пенсією) від 01.10.2025 №151511-16/3740-2025, довідки Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією) від 01.10.2025 №151511-16/3740/1-2025, довідки про нарахування перерахунку заробітної плати, виданої Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України від 30.09.2025 №151511-16/3726-2025;

- допустити негайне виконання рішення суду;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що станом на 01.05.2016 та загалом з 1981 року по 30.09.2025 постійно працювала на державній службі, а стаж на посадах державної служби становить більше 20 років. 01.10.2025 позивач звернулась до територіального пенсійного органу із заявою про переведення її на пенсію державного службовця, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.10.2025 №951160149367 частково відмовлено в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки на момент звернення із заявою позивач мала стаж роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, більше 20 років, а тому наявні правові підстави для переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VІІІ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.10.2025 №951160149367 про часткову відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 на підставі заяви від 01.10.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” з урахуванням довідок від 01.10.2025 №151511-16/3740-2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадови оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на жовтень 2025 року та від 01.10.2025 №151511-16/3740/1-2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 30.09.025, виданих Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723, але на посадах віднесених до категорій посад державних службовців.

Звертає увагу, оскільки позивачка отримувала з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком призначену відповідно до Закону № 889-VIII, в частині проведення перерахунку щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII ОСОБА_1 відмовлено.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

З 17.01.2005 по 25.10.2017 ОСОБА_1 отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону №1058-IV, з 26.10.2017 по 22.11.2017 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV, з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, з 19.04.2022 по 30.08.2022 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV, з 31.08.2022 по 02.05.2023 пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону №1058-IV та з 03.05.2023 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV.

01.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про звільнення та перехід на пенсію відповідно до Закону №889-VIII до якої додала:

- довідку від 01.10.2025 №151511-16/3740-2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадови оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на жовтень 2025 року, виданої Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України;

- довідку від 01.10.2025 №151511-16/3740/1-2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 30.09.025, виданої Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України;

- довідку від 30.09.2025 №151511-16/3726-2025 нарахування перерахунку заробітної плати, виданої Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України.

Заява позивача розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яким за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення №951160149367 від 09.10.2025 про часткову відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 на підставі заяви від 01.10.2025.

Так, у рішенні зазначено, що враховуючи те, що заявниця отримувала з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком призначену відповідно до Закону №889-VIII, в частині проведення перерахунку щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII ОСОБА_1 відмовити.

Вважаючи таке рішення протиправним, та наявним у неї права на переведення на пенсію згідно Закону України “Про державну службу” із врахуванням наданих довідок, позивач звернулась до суду із позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.10.2025 про часткову відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, вказав, що дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, який визначений за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача, а тому зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” з урахуванням довідок від 01.10.2025 №151511-16/3740-2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадови оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на жовтень 2025 року та від 01.10.2025 №151511-16/3740/1-2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 30.09.025, виданих Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України.

Також, враховуючи ту обставину, що питання про стягнення пенсії не вирішувалося, пенсія позивачу не призначена та розмір її не визначений відповідачем, то на переконання суду, відсутні підстави для допуску до негайного виконання рішення суду.

Вказав, що оскільки позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного статтею 382 КАС України, відсутні підстави для встановлення такого судового контролю за виконанням судового рішення у справі.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII).

Відповідно до ст.37 Закону №3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

10 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про державну службу» № 889, який набрав чинності 01.05.2016 року (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до статті 90 Закону України № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України №1058-IV.

Окрім того, пунктом 1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (далі Порядок №622) також, аналогічно до положень статті 90 Закону України № 889-VІІІ, визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України № 1058-IV.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічні положення закріплені у Порядку № 622.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом України № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Суд констатує, що право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-XII як спеціального закону (lex specialis) збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що особам, визначеним у пунктах 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII надано право вибору, на підставі якого закону їм має бути призначена пенсія.

Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 4 квітня 2018р. у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 1 грудня 2020р. у справі №466/6057/17, від 16 грудня 2021р. у справі №538/804/17, від 22 червня 2021р. у справі №308/67/17, від 29 вересня 2022р. у справі №234/6967/17 та від 29 листопада 2022р. у справі №431/991/17.

Таким чином, право на пенсію державного службовця за змістом ч.1 ст.37 Закону №3723-XII мали особи, які: а) досягли певного віку; б) мають передбачений законодавством страховий стаж; в) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII після 1 травня 2016р. є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, за наявності у особи станом на 1 травня 2016р. певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15 грудня 2020р. у справі №560/2398/19.

Відповідно до п.13-1 Розділ XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058-IV з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про наукову і науково-технічну діяльність» у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом №889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.

Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.

Згідно із записів трудової книжки наявної в матеріалах справи, вбачається, що позивачка після призначення пенсії державного службовця за віком продовжувала працювати на посадах державної служби, у зв`язку із чим ГУ ПФУ обчислювало розмір пенсії позивачки відповідно до Закону №1058-IV.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. З 17.01.2005 по 25.10.2017 позивач отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно Закону № 1058, з 26.10.2017 по 22.11.2017 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058, з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), з 19.04.2022 по 30.08.2022 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058, з 31.08.2022 по 02.05.2023 пенсію по інвалідності призначену відповідно Закону № 1058 та з 03.05.2023 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058.

01.10.2025 Позивач звернулась до Головного управління із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу”.

09.10.2025 пенсійним органом винесено Рішення № 951160149367 про часткову відмову в переведенні з пенсії за віком згідно із Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII у зв`язку із набранням чинності зазначеного закону яким скасовано, зокрема статтю 37 Закону № 3723 щодо перерахунку пенсій державним службовцям та враховуючи те що позивач отримувала з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком призначену відповідно до Закону № 889-VIII.

Отже, у цій справі ключовим є питання правозастосування норм пенсійного законодавства у контексті реалізації особою права на повернення до виду пенсійного забезпечення, який їй уже було призначено у минулому, зокрема - до пенсії за віком відповідно до Закону № 889-VIII, після переведення на інший вид пенсії - за нормами Закону №1058-IV. У зв`язку з цим, предметом судового розгляду також є питання з`ясування правомірності повторного застосування положень Закону №889-VIII для перерахунку такої пенсії на підставі нової довідки про складові заробітної плати, виданих за посадою, з якої особа звільнилася з державної служби, та встановлення наявності у неї відповідного суб`єктивного права.

У постановах Верховного Суду від 19.03.2025 у справі №300/936/23, від 25.07.2025 у справі №140/5363/24 та від 10.09.2025 №420/25000/24 викладено правовий висновок, згідно з яким ані Закон №889-VIII, ані Закон №1058-IV не містять положень, які б передбачали підстави або механізм для перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі зміною (збільшенням) розміру заробітної плати діючих службовців. Аналогічним чином, жодних підстав для такого перерахунку не передбачає і стаття 37 Закону №3723-ХІІ, яка регламентує порядок призначення пенсії за віком державним службовцям.

У зв`язку із викладеним, пункт 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII та стаття 37 Закону України №3723-XІІ не передбачають можливості повторного призначення або перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку із зміною складових заробітної плати після припинення державної служби.

Отже, колегія суддів вважає помилковими доводи позивачки щодо наявності у неї правових умов для реалізації права на отримання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-XІІ, що помилково не встановлено судом першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, з огляду на приписи статті 37 Закону №3723-ХІІ, положення розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, статті 90 цього ж Закону, колегія суддів дійшла висновку, що чинне законодавство України не передбачає можливості повторного призначення пенсії державного службовця, яка вже була призначена раніше, а також не встановлює правового механізму її перерахунку у зв`язку зі зміною (збільшенням) складових заробітної плати.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити про те, що пунктом 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 позивачу надано право вибору, на підставі якого закону отримувати пенсію, або залишитись на пенсії за віком за Законом №1058 чи поновити пенсію за Законом України Про державну службу у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком за Законом №1058, а тому, враховуючи ту обставину, що позивачу раніше була призначена пенсія за віком відповідно до Закону №889, то вона має право поновити пенсію з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна заява, обчислену згідно з законом в розмірах та за нормами чинними на момент призначення, тобто згідно з довідками, які наявні в матеріалах пенсійної справи на момент первинного призначення пенсії державного службовця.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апелянта є підставними з наведених вище мотивів, і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а» - «г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 22 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова