Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №420/36296/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36296/25

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 14.02.2022 по 01.05.2025року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що вона раніше проживала за адресою: АДРЕСА_1 та отримувала пенсію через Укрпошту. Коли зазначене село було тимчасово окуповано Російською Федерацією відбулось припинення виплат пенсії від Пенсійного фонду України. Вона ніяких заяв не писала на отримання пенсій та не отримувала пенсію від Російської Федерації, коли мешкала в АДРЕСА_1 . У квітні 2025 року переїхала жити до Одеси, та 01.05.2025р. стала на облік як внутрішньо переміщена особа та подала заяву через ЦНАП міста Одеси на поновлення пенсійних виплат. Листом від 01.09.2025 № 1500-0403-8/146841 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надано відповідь. Ознайомившись з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду від 01.09.2025 № 1500-0403-8/146841 та наданої копії заяви від 01.05.2025 р. було встановлено, що в заяві ОСОБА_1 від 01.05.2025р. на 1 сторінки знизу дописаний текст “Я отримовала допомогу, за період с 22.02.2022 по с 22.02.2023, дали отримовала пенсию по 20.04.2025 р. Луганської обл., с. Красна Талівка”. Цей текст позивач не писала, та думає, що це зробили співробітники відділу обслуговування № 11 Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2д. Внесення неправдивих відомостей до її заяви не дає їй можливості на отримання невиплаченої пенсії за 37 місяців, при пенсії 3200 грн. вона не отримала кошти у сумі 118400 грн. Як ВПО у неї немає в м. Одесі свого житла, та більша частина отриманих грошей йде на оренду житла та оплату комунальних послуг. Як громадянин України, вона має право на отримання пенсії, призначеної відповідно до законодавства України, за місцем реєстрації фактичного проживання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2025 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що позивач пропустила загальний шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України, При цьому, Скаржник послався на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Також посилається на те, що в заяві Позивача щодо взяття на облік та зміни місця проживання від 01.05.2025 №2317 нею особисто було повідомлено, що в період з 22.02.2022 по 20.04.2025 вона отримувала пенсійні виплати на тимчасово окупованої території України.

З огляду на вищезазначене вбачається висновок: заборгованість Головного управління по пенсійним виплатам перед Позивачем відсутня, так само як і законні підстави для нарахування та виплати пенсії за період з 22.02.2022 по 20.04.2025 у зв`язку із тим, що із заяви Позивача виходить, що нею отримувались пенсійні виплати у зазначений період від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.

Крім того зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні справи вийшов за межі завдань адміністративного судочинства, а саме втрутився в дискреційні повноваження Головного управління зобов`язавши Головне управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2025 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 22.08.2003 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримувала пенсiю за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 05.05.2025, ОСОБА_1 забезпечена пенсією по 28.02.2022.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується довідками від 01.05.2025 № 5137-7002231173.

01.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, взяття на облік та зміну місця проживання.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області поновлено ОСОБА_1 пенсійні виплати з 01.05.2025.

Листом від 01.09.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у відповідь на адвокатський запит представника ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні з 01.06.2025 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами). ОСОБА_1 звернулась із заявою від 01.05.2025 №-2317 до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління щодо взяття на облік та зміною місця проживання. Пенсію починаючи з червня 2025 року перераховується на поточний рахунок відкритий в банківської установі ПАТ КБ “Приватбанк”. Згідно пункту 14-4 розділу XV "Прикінцеві положення” Закону № 1058 громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. В заяві ОСОБА_1 особисто було повідомлено, що в період з 22.02.2022 по 20.04.2025 вона отримувала пенсійні виплати на тимчасово окупованої території України. Отже, заборгованість по пенсійним виплатам відсутня.

26.09.2025 ОСОБА_1 через адвоката звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із клопотання щодо проведення перевірки та вжиття заходів по вирішенню питання щодо неотриманої пенсії за період з 14.02.2022 по 01.05.2025.

Листом від 03.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у відповідь на запит представника ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. Згідно пункту 14-4 розділу XV "Прикінцеві положення” Закону громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та російської федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. За заявою від 01.05.2025 та долученими документами, зокрема, довідкою внутрішньо переміщеної особи від 01.05.2025 №5137-7002231173, електронна пенсійна справа ОСОБА_1 взята на облік до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Пенсія з 01.06.2025 перераховується на поточний рахунок через банківську установу ПАТ КБ “Приватбанк”. За перевіркою електронної пенсійної справи уточнено дату взяття на облік ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме, з 01.05.2025, оскільки в заяві від 01.05.2025 ОСОБА_2 особисто повідомила, що в період з 22.02.2022 по 20.04.2025 отримувала пенсійні виплати за попереднім місцем мешкання.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог вказавши, що не поновлюючи ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.03.2022, за відсутності передбачених законами України підстав для її припинення, відповідач порушив право останньої на її отримання

При цьому, зазначив, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в розпорядженні пенсійного органу наявні беззаперечні докази одержання ОСОБА_1 пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у період з 22.02.2022 (до початку окупації села Красна Талівка, Щастинський район, Луганська область) по 20.04.2025, суду не надано.

Враховуючи встановлені обставини справи прийшов до висновку, що для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2025 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Спеціальний Закон, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 8 Закону №1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 47 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, припинення можливе виключно на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 236/2495/17).

Як було встановлено судом, відповідач припинив виплату пенсії позивачу без прийняття окремого рішення, а отже суд першої інстанції правомірно вказав, що будь-яких належних доказів на підтвердження того, що органом Пенсійного фонду приймалось рішення про припинення виплати пенсії позивачу з встановлених законом підстав, суду не надано.

За частиною 1 статті 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частинами 1-3 статті 4 Закону № 1706-VIIфакт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (частина 1 статті 5 Закону № 1706-VII).

Як вбачаєьбся з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше проживала за адресою: АДРЕСА_1 та з 22.08.2003 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримувала пенсiю за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Як встановлено судом першої інстанції, що село Красна Талівка, Щастинський район, Луганська область, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територія України, дата окупації – 24.02.2022, дата завершення – відсутня.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 01.05.2025 № 5137-7002231173, оскільки у квітні 2025 року переїхала жити до Одеси, та 01.05.2025р. стала на облік як внутрішньо переміщена особа та подала заяву через ЦНАП міста Одеси на поновлення пенсійних виплат.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 1058 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

Заява про поновлення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду, що передбачено п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до вимог п.14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV (в редакції Закону № 3674-ІХ від 25.04.2024) громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації території виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

26 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану».

Згідно з абз. 7 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» (далі постанова № 162), у редакції постанови КМУ № 469 від 26.04.2022, АТ Укрпошта за погодженням з відповідною військовою адміністрацією до 28 числа місяця, що передує виплатному періоду, подає Пенсійному фонду України письмове повідомлення про населені пункти, в яких АТ Укрпошта не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій, а протягом трьох днів - про відновлення такої можливості у зазначених населених пунктах. Одержувачам, яким у визначених населених пунктах АТ Укрпошта не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій, Пенсійний фонд України відповідні суми пенсій перераховує на їх поточні рахунки, які відкриваються в банку за зверненням органів Пенсійного фонду України без отримання від одержувачів заяв про виплату пенсії з відкриттям рахунка в банку, відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, і вони виплачуються одержувачам після укладення ними договору банківського рахунка з банком. На таких же умовах виплата пенсій за поточний місяць здійснюється у разі, коли до Пенсійного фонду України до 15 числа поточного місяця надійде додаткове повідомлення АТ Укрпошта, погоджене з відповідною військовою адміністрацією про населені пункти, в яких АТ Укрпошта не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій одержувачам. При цьому до такого повідомлення Пенсійному фонду України додаються відомості на виплату пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299 затверджено порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території (далі - Постанова № 299).

Цей Порядок визначає механізм, зокрема, виплати пенсій, особам, які:

тимчасово проживають за межами України;

проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації (далі - тимчасово окуповані Російською Федерацією території України); які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.

Пунктом 4 Постанови № 299 встановлено, що пенсії виплачуються через установи уповноважених банків відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, або за бажанням одержувачів пенсії з числа осіб, які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, - акціонерним товариством «Укрпошта» відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги».

Відповідно до абз. 4 п.8 Постанови № 299, пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати, виплату яких припинено до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299 Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, поновлюються за заявами про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до органів Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу.

Відповідно до пункту 10 Постанови № 299 особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області поновлено ОСОБА_1 пенсійні виплати з 01.05.2025.

При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області фактично відмовлено у поновленні з лютого 2022 року, оскільки, як вказує, відповідач, в заяві ОСОБА_1 особисто було повідомлено, що в період з 22.02.2022 по 20.04.2025 вона отримувала пенсійні виплати на тимчасово окупованої території України.

Позивачка вказує, що ознайомившись з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду від 01.09.2025 № 1500-0403-8/146841 та наданої копії заяви від 01.05.2025 р. було встановлено, що в заяві ОСОБА_1 від 01.05.2025р. на 1 сторінки знизу дописаний текст “Я отримовала допомогу, за період с 22.02.2022 по с 22.02.2023, дали отримовала пенсию по 20.04.2025 р. Луганської обл., с. Красна Талівка”. Цей текст позивач не писала, та думає, що це зробили співробітники відділу обслуговування № 11 Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2д. Внесення неправдивих відомостей до її заяви не дає їй можливості на отримання невиплаченої пенсії за 37 місяців

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачка наголошує, що текст заяви фактично заповнювався працівником УПФУ. Позивачці було запропоновано лише поставити підписи у визначених місцях бланка. Жодних запитань чи анкетування щодо отримання нею пенсійних виплат від Російської Федерації працівником Фонду не проводилося, а відповідний рукописний текст знизу заяви (із помилками) з`явився без відома та погодження з Позивачкою.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що згідно з правилами діловодства, будь-які дописки чи виправлення, що змінюють суть документа (а визнання факту отримання виплат на ТОТ — це істотна зміна), мають бути завірені окремим підписом із зазначенням: "Дописаному вірити, [Підпис], [Прізвище та ініціали]"

Якщо рукописний текст просто існує на полях чи в тілі документа без такого завірення позивачки поруч із ним, він не має юридичної сили.

Колегія суддів зазначає, що допис внизу заяви містить лише графічний підпис, проте власноручного написання прізвища, імені та по батькові позивачки поруч із ним немає.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідачем, суб`єктом владних повноважень не надано, доказів на підтвердження того, що вищезазначений запис вчинений безпосередньо позивачем, з огляду на візуальну відмінність підпису, який містить біля такого напису, із підписами які містяться в інших частинах вказаної заяви, з огляду на заперечення позивача щодо виконання нею такого запису на заяві про поновлення виплати пенсії.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що в серпні 2026 року Позивачка подала до ПФУ додаткову офіційну заяву, у якій чітко зазначила, що жодних пенсійних виплат від РФ на тимчасово окупованій території вона не отримувала.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана заява в розумінні п.10 Порядку №299 є належним підтвердженням повідомлення органу Пенсійного фонду особою, яка проживає на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, про неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, враховуючи відсутність обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації.

Посилання відповідача на рукописний допис у травневій заяві, який Позивачка офіційно заперечила в серпні, є безпідставним і свідчить про намагання Відповідача уникнути виконання обов`язку щодо виплати заборгованості з пенсії.

В свою чергу, у Пенсійного фонду немає жодних банківських виписок чи офіційних довідок, а єдиний «доказ» — це допис у травневій заяві, який позивачка офіційно спростувала у серпні.

Отже, суд першої інстанції правомірно звернув увагу, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в розпорядженні пенсійного органу наявні беззаперечні докази одержання ОСОБА_1 пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у період з 22.02.2022 (до початку окупації села Красна Талівка, Щастинський район, Луганська область) по 20.04.2025, суду не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 05.05.2025 року, ОСОБА_1 забезпечена пенсією по 28.02.2022.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2025 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду.

Посилання Відповідача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 є безпідставними та неприйнятними, оскільки правовідносини у зазначеній справі та у справі Позивача не є подібними, оскільки у справі № 240/12017/19 розглядалося питання тривалого отримання пенсії особою на підконтрольній території у мирний час.

Натомість позивачка з лютого 2022 року по квітень 2025 року перебувала на тимчасово окупованій території України в умовах воєнного стану, а отже об`єктивно та фізично не могла дізнатися про порушення своїх прав до моменту виїзду з окупації та отримання рішення ПФУ.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що строк звернення до суду (6 місяців) — це процесуальний строк для подачі позовної заяви після отримання відмови ПФУ. А строк виплати пенсії за минулий час регулюється матеріальним правом — статтею 46 Закону України № 1058, яка чітко встановлює обмеження в 3 роки, а не 6 місяців. Відтак, право на отримання коштів за минулі 3 роки захищене законом, і якщо позов подано протягом 6 місяців з моменту отримання відмови ПФУ у вересні 2025 року (позов подано у жовтні 2025 року), процесуальний строк не порушено, а тому доводи апелянта є безпідставними.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 22 вересня 2026 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова