Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №400/8705/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №400/8705/26

Суддя: Лук'янчук О.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8705/26

Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Адвокат Галайчук Ганна Сергіївна звернулася до суду як представник ОСОБА_1 із позовом до Військовї частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року позовну заяву адвоката Галайчук Ганни Сергіївни, яка подана в інтересах ОСОБА_1 повернуто.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить апеляційну скаргу задовольнити; ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі № 400/8705/26 про повернення позовної заяви — скасувати; справу № 400/8705/26 направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

В своїй скарзі апелянт вказує, що відповідно до пункту 12.4 Положення № 41 в ордері зазначається назва органу, у якому надається правнича допомога, при цьому під назвою органу розуміється як назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», — зокрема, судові органи. Отже, зазначення в ордері «усі суди України будь-якої ланки та спеціалізації» прямо охоплюється формулюванням пункту 12.4 Положення № 41 і не є відступом від типової форми. Суд першої інстанції цього пункту не застосував і в ухвалі його не згадав узагалі.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17.11.2020), встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Відповідно до підпункту 12.4 пункту 12 зазначеного Положення ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Як встановлено судом апеляційної інстанції та слідує із матеріалів справи, в ордері серії ВН № 1736889, доданому представником позивача до позовної заяви, в графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено: «всі суди України будь-якої ланки та спеціалізації».

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «суди України» чи інші подібні конструкції.

Так, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18 зазначено, що:

- під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;

-вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Тотожна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 09.10.2020 у справі № 460/1726/19, від 22.04.2021 у справі № 280/2788/20, від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18, від 08.02.2023 у справі № 640/30856/21, від 17.08.2023 у справі № 600/4282/22-а, від 15.05.2024 у справі № 520/14924/23 та інших.

У перелічених судових справах зазначено, що правова допомога надається «в усіх судах України», тоді як у цій справі в ордері вказано, зокрема - «всі суди України будь-якої ланки та спеціалізації».

За змістом і правовою природою ці формулювання є тотожними та мають узагальнений характер, а відтак не містять жодних обмежень щодо юрисдикції, інстанції чи територіальності надання правової допомоги.

Отже, зазначення представником позивача в ордері, що правова допомога надається у «всі суди України будь-якої ланки та спеціалізації»», є достатнім для висновку про наявність у адвоката Галайчук Ганни Сергіївни повноважень на підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 .

За таких обставин та з урахуванням відповідного правового регулювання висновок суду першої інстанції про відсутність у адвоката Галайчук Ганни Сергіївни повноважень на підписання позовної заяви є надмірно формалізованим.

Суд першої інстанції помилково послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, з огляду на те, що після її прийняття до Положення про ордер на надання правничої допомоги було внесено зміни, згідно з якими до ордеру можливо зазначати як безпосередньо назву конкретного органу, так і назви групи органів.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні нормативні передумови для повернення позовної заяви, що, відповідно, має своїм наслідком скасування оскаржуваної у цій справі ухвали.

Водночас, варто зауважити, що аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції зобов`язаний був залишити позовну заяву без руху у разі наявності сумнівів щодо повноважень, є наслідком помилкового тлумачення апелянтом норм процесуального права.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Однак застосування цієї норми є правомірним лише за умови реальної відсутності повноважень, якої в даному випадку не було.

Згідно вимог ст.320 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та, на підставі ч.2 ст.328 КАС України, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua