Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №420/36741/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №420/36741/25

Суддя: Дегтярьова С.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36741/25

Суддя першої інстанції - Хурса О. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року у справі №420/36741/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07 жовтня 2025 року №124050006153 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за Списком №1 відповідно до положень ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, починаючи з 29 вересня 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити й виплачувати ОСОБА_1 пенсію за Списком №1 відповідно до положень ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, починаючи з 29 вересня 2025 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року позов задоволений частково. Суд:

- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07 жовтня 2025 року №124050006153 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за Списком №1 відповідно до положень ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням стажу з 20 лютого 2001 року по 31 липня 2004 року та з 06 березня 2007 року по 12 грудня 2011 року та з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовив.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року у справі №420/36741/25, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року у справі №420/36741/25.

15 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

22 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За принципом екстериторіальності заява разом із доданими документами про стаж передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

За результатами розгляду Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняло рішення від 07 жовтня 2025 року №124050006153 про відмову в призначенні пільгової пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058- IV).

За ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «а» та «б» ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2 та 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1 та 2).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що в період з 20 лютого 2001 року по 16 січня 2003 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, до списків №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах віднесена посада - Апаратники змішування підрозділу 1 розділу VIII, підрозділу 1080А010, код КП 10957.

У період з 17 січня 2003 року по 12 грудня 2011 року діяли списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Так, до списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах віднесена посада - Апаратники змішування, позиція 20.9а.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами в його трудовій книжці НОМЕР_1 від 08 вересня 1992 року.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу слід долучити уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, оскільки відповідно до п.20 Порядку №637, витребування Пенсійним фондом від заявника пенсіонера додаткових документів, згідно із положенням Порядку №637, а саме: уточнюючих довідок, в яких має бути зазначено періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видані зазначені довідки, можливо лише у тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу.

Відповідно до п.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств. організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсій, а також необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно із п.4.2 Порядку №22-1 при прийомі документів для оформлення пенсій працівник повинен: зареєструвати заяву, перевірити зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Як наслідок, обов`язок перевіряти надані документи покладається на відповідача, тому його не здатність провести таку перевірку не може впливати на реалізацію права особи, щодо отримання гідної пенсії.

За таких обставин, колегія суддів вважає передчасним висновок пенсійного органу про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу лише з посиланням на недостатність підтвердження відповідних періодів.

Стосовно твердження апелянта про неналежність документів, поданих позивачем, у зв`язку з відсутністю у паспорті сторінок з фотографією після досягнення нею 45 років колегія суддів зазначає, що навіть якщо поданий документ потребував належного оформлення, така обставина не свідчить про відсутність у позивача матеріального права на пенсію та не звільняє пенсійний орган розглянути його заяву і повідомити про необхідність усунення виявлених недоліків.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача, без втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, є саме повторний розгляд заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За правилами ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

В даному випадку суд не з`ясував вказаних вище обставин, що мають значення для справи, а тому рішення суду належить змінити в цій частині.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року змінити, доповнивши його мотивувальну частину з урахуванням змісту даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua