Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №420/36731/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36731/25

Суддя першої інстанції - Хурса О. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі №420/36731/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 період роботи з 01 січня 2004 року по 29 лютого 2024 року у подвійному розмірі до страхового стажу для обчислення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 02 вересня 2025 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши період роботи з 01 січня 2004 року по 29 лютого 2024 року у подвійному розмірі до страхового стажу для обчислення пенсії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року позовні вимоги задоволені частково. Суд:

- визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07 жовтня 2025 року, щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01 січня 2004 року по 29 лютого 2024 року у подвійному розмірі до страхового стажу для обчислення пенсії;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01 січня 2004 року по 29 лютого 2024 року у подвійному розмірі до страхового стажу для обчислення пенсії.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційній скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі №420/36731/25, в якій представник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14 вересня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року - без змін.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі №420/36731/25.

15 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

22 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 04 липня 2013 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно записів у трудовій книжці від 20 грудня 1974 року серії НОМЕР_1 , в період з 13 жовтня 2003 року по 31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 працювала молодшою медичною сестрою відділення реанімації (анестезіології та інтенсивної терапії) та молодшою медичною сестрою по догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський онкологічний диспансер» Одеської обласної ради.

ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 02 вересня 2025 року, в якій просила зарахувати період роботи з 01 січня 2004 року по 29 лютого 2024 року у подвійному розмірі до страхового стажу для обчислення розміру пенсії та здійснити відповідний перерахунок та її виплату.

Листом від 07 жовтня 2025 року відповідач повідомив про відмову у зарахуванні до страхового стажу позивача зазначеного у заяві періоду роботи з 01 січня 2004 року по 29 лютого 2024 року в подвійному розмірі у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058- IV).

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Положенням частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Положеннями статті 60 Закону №1788-XII (в редакції Закону №1110-IV від 10 липня 2003 року, зі змінами, внесеними згідно із Законом №2205-VIII від 14 листопада 2017 року) передбачають, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 303 від 08 жовтня 1997 року проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Згідно роз`яснення, наданого Міністерством охорони здоров`я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28 травня 2002 року №10.02.11/450 та від 21 червня 2002 року №02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2020 року у справі №462/1713/17, підтвердив, що робота у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії має зараховуватися до стажу роботи в подвійному розмірі.

Зазначені посади пов`язані з роботою в особливо шкідливих та важких умовах праці, а також із безпосереднім наданням медичної допомоги хворим, що відповідно до вимог законодавства у сфері пенсійного забезпечення дає право на пільгове обчислення стажу.

Доводи апеляційної скарги про втручання у дискреційні повноваження є безпідставними, оскільки у спірних правовідносинах відповідач діє не дискреційно, а в межах чітко визначеного законом обов`язку, що передбачає єдино правильний спосіб дій в такому випадку.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, належним чином оцінив докази та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 2, 5, 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв