Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №420/37204/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37204/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року, прийняте у складі суду судді Попова В.Ф. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про визнання протиправним та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив визнати визнати протиправними та скасувати постанови №ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-3/ПС-3 від 21.08.2025, №ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-4/ПС-4 від 21.08.2025, №ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-2/ПС-2 від 21.08.2025 №ПД/ОД/ 12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-1/ПС-1 від 21.08.2025 винесені відносно ФОП ОСОБА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року адміністративний позов було задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано постанови Південного міжрегіональне управління державної служби з питань праці: №ПД/ОД/12104/PH/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-3/ПС-3 від 21.08.2025, №ПДОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/PH/204/ПТ-4/ПС-4 від 21.08.2025, №ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/PH/204/ПТ-2/ПС-2 від 21.08.2025, №ПД/ОД/12104/PH/204- ПД ОД 15269/PH/204/ПТ-1/ПС-1 від 21.08.2025.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Південне міжрегіональне управління державної служби з питань праці звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення повністю та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції порушив пункти 1, 3 частини 1 статті 22 та частини 1, 2 статті 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», вийшовши за межі предмета спору шляхом надання оцінки розпорядчим документам іншого, самостійного заходу нагляду, та безпідставно звільнив позивача від відповідальності за пунктами 2, 3 частини 4 статті 44 цього Закону за невиконання чинних рішень від 27.06.2025 про вжиття обмежувальних заходів на загальну суму 306 000 грн. Окрім цього, апелянт зазначає про порушення судом статті 75 КАС України через ухвалення рішення на підставі недостовірних доказів, які не відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та статті 1 Закону України «Про поштовий зв`язок».

23 липня 2026 представник позивача подав до П`ятого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, в якій не визнає вимоги, викладені в апеляційній скарзі, в повному обсязі, оскільки вони є необґрунтованими, суперечать нормам чинного законодавства України та не підтверджені належними доказами, тому просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 є розповсюджувачем продукції: маска зварника «Без назви» модель без номеру, артикул без номеру; щиток захисний сітчастий «Без назви» модель без номеру, артикул без номеру, реалізацію якої здійснював на території Промтоварний ринок « 7 км» ТОВ «ПРОМРИНОК», за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20.

Наказом ПМУ Держпраці №265/ПД-ЗК від 24.06.2025 року «Про проведення планової перевірки характеристик продукції», відповідно до ст. 11, ст. 231, ч.1 п.1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI, Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд», на виконання «Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік» Державної служби України з питань праці та окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці № Д-26/1/11.5-24а від 14.03.2024, відповідно до службової записки в.о. начальника відділу ринкового нагляду Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Тетяни КАМДІНОЇ від 23.06.2025 № СП-ПД/13.2/4307-25, призначено з 24.06.2025 по 27.06.2025 (4 робочі дні) провести планову перевірку характеристик продукції у розповсюджувачів цієї продукції на території Промтоварного ринку « 7 км» Товариства з обмеженою відповідальністю «Промринок» за адресою: Одеська область, Одеський район, селище міського типу Авангард, вул. Базова, буд. 20.

На виконання вказаного наказу посадовим особам ПМУ Держпраці видане направлення на проведення перевірки:

предмет перевірки - засоби індивідуального захисту;

місце розміщення продукції: територія Промтоварний ринок « 7 км» ТОВ «ПРОМРИНОК», за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Авангард, вул. Базова, 20;

підстава проведення перевірки є Секторальний план державного ринкового нагляду 2025 рік, затверджений Головою Держпраці від 29.11.2024.

Відповідно до Акта перевірки характеристик продукції від 27.06.2025 року № №ПД/ОД/12104/PH/204 ФОП ОСОБА_1 , проведеної на підставі Наказу від 23.06.2025 року № 265/ПД-ЗК та направлення на проведення перевірки від 24.06.2025 року №ПД/1/6011-25 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 серед іншого реалізує засоби індивідуального захисту у кількості 2-х одиниць котрі не відповідають Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 №771 (далі Технічний регламент), а саме:

- Маска зварника «Без назви» модель без номеру, артикул без номеру;

- Щиток захисний сітчастий «Без назви» модель без номеру, артикул без номеру;

- відсутні інструкції та інформація, визначена п.10 додатку II до Технічного регламенту, що складається державною мовою;

- не надано декларації про відповідність Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, яка повинна додаватись на ЗІЗ;

- безпосередньо біля найменування не нанесено знак відповідності до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, чим порушені приписи п. 7 ст. 23, ч. 2 ст.24, ч. 1, 3 ст. 29 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», глава 2 п.12, п.30, додаток 2 п. 10, додаток 3 п. 11, глава 3 п. 30, п. 42, п. 43, п.44 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМ України від 21 серпня 2019 р. № 771.

Враховуючи виявлені порушення Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці 27.06.2025 винесено Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №ПД ОД 12104/PH/204/PO-3, №ПД/ОД/12104/PH/204/PO-1 та №ПД/ОД 12104/PH/204/РО-2 щодо продукції: Маска зварника «Без назви» модель без номеру, артикул без номеру; Щиток захисний сітчастий «Без назви» модель без номеру, артикул без номеру, а саме обмеження надання продукції на ринку:

- усунення формальної невідповідності;

- приведення продукції у відповідність до встановлених вимог;

- тимчасова заборона продукції на ринку.

На виконання вищезазначених рішень, ФОП ОСОБА_1 , листом повідомив ПМУ Держпраці, що товар знятий з продажу, вказав у кого був придбаний товар та зазначив про його повернення та необхідність постачальника усунути недоліки товару, який відмовився їх вчиняти.

На підтвердження зазначеного позивач надав до суду копію листа продавцю та вкладення до нього – щиток та маска, докази направлення.

Відповідно до наказу ПМУ Держпраці № 328/ПД-ЗК від 04.08.2025 та направлення № ПД/1/7396-25 від 05.08.2025, проведена планова перевірка ФОП ОСОБА_1 по контролю виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.06.2025 №№ ПД/ОД/12104/РН/204/РО-1, ПД/ОД/12104/РН/204/РО-2, ПД/ОД/12104/РН/204/РО-3, у період з 05 по 08 серпня 2025 року, предмет перевірки становлять засоби індивідуального захисту, зокрема, засоби захисту очей та обличчя, місце розміщення продукції: територія Промтоварний ринок « 7 км» ТОВ «Промринок», за адресою Одеська область, Одеський район, смт Авангард, вул. Базова, 20, подгорная № 907.

05.08.2025 ФОП ОСОБА_1 вручено вимогу про надання документів у термін до 06.08.2025 11:00 год, необхідних для здійснення ринкового нагляду, які не були надані.

05.08.2025 позивачу вручено пам`ятку із правами та обов`язками суб`єкта господарювання при проведенні заходу державного ринкового нагляду, пам`ятку про права та обов`язки учасника адміністративного провадження та порядок ознайомлення з матеріалами.

Актом перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204- ПД/ОД/15269/РН/204 (місце розміщення продукції: територія Промтоварний ринок « 7 км» ТОВ «Промринок», Одеська область, Одеський район, смт Авангард, вул. Базова, 20, подгорная № 907; ФОП ОСОБА_1 зафіксовано, що позивач не забезпечив виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.06.2025 №№ ПД/ОД/12104/РН/204/РО-1, ПД/ОД/12104/РН/204/РО-2, ПД/ОД/12104/РН/204/РО-3, зокрема, зафіксовано, що посадовій особі не було надано доступ до зазначених в рішенні засобів індвидуального захисту, та не надано документів, які б підтверджували факт усунення порушень встановлених вимог

Рішенням від 11.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/РЗ було внесено зміни до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.06.2025 №№ ПД/ОД/12104/РН/204/РО-1, ПД/ОД/12104/РН/204/РО-2, ПД/ОД/12104/РН/204/РО-3, шляхом заборони ФОП ОСОБА_1 надання продукції на ринку до приведення продукції у відповідність до встановлених вимог (місце розміщення продукції: територія Промтоварний ринок « 7 км» ТОВ «Промринок», Одеська область, Одеський район, смт Авангард, вул. Базова, 20, подгорная № 907), отриманого представником позивача 12.08.2025.

08.08.2025 до позивача винесено протоколи про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №№ ПД/ОД/12104/РН/204- ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-1, ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-2, ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-3, ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-4, отримані представником позивача 08.08.2025.

21.08.2025 першим заступником начальника ПМУ Держпраці, у присутності представника позивача Болгара А.В. розглянуті матеріали справ за вказаними протоколами.

За результатами розгляду ПМУ Держпраці було встановлено, що позивач:

1) не забезпечив виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.06.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204/РО-1 щодо приведення продукції у вигляді маски зварника у відповідність до встановлених вимог, а саме - відсутність позначення типу, номера партії чи серійного номеру або іншого елементу, що дає змогу ідентифікувати продукцію; відсутність інструкції та інформації, визначеної пунктом 10 додатку ІІ до Технічного регламенту, що складається державною мовою, що свідчить про порушення частини 7 статті 23, частини 2 статті 24, частини 1 статті 29 Закону України № 2735; Глави 2 пунктів 12, 30, Додатка 2 пункту 10, Додатка 3 пункту 11 Технічного регламенту № 771.

На підставі протоколу від 08.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204- ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-1, у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України № 2735 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 102 000 грн від 21.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-1/ПС-1;

2) не забезпечив виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.06.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204/РО-3 щодо усунення формальної невідповідності продукції у вигляді маски зварника, а саме – безпосередньо біля найменування не нанесено знак відповідності; не надано декларацію про відповідність Технічному регламенту, яка повинна додаватись до продукції, що свідчить про порушення частини 7 статті 23, частини 2 статті 24, частини 3 статті 29 Закону України № 2735; пунктів 29, 30, Глави 3 пунктів 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44 Технічного регламенту № 771;

На підставі протоколу від 08.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204- ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-2, у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону України № 2735 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 51 000 грн від 21.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-2/ПС-2;

3) не забезпечив виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.06.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204/РО-1 щодо приведення продукції у вигляді щитка захисного сітчатого у відповідність до встановлених вимог, а саме - відсутність позначення типу, номера партії чи серійного номеру або іншого елементу, що дає змогу ідентифікувати продукцію; відсутність інструкції та інформації, визначеної пунктом 10 додатку ІІ до Технічного регламенту, що складається державною мовою, що свідчить про порушення частини 7 статті 23, частини 2 статті 24, частини 1 статті 29 Закону України № 2735; Глави 2 пунктів 12, 30, Додатка 2 пункту 10, Додатка 3 пункту 11 Технічного регламенту № 771.

На підставі протоколу від 08.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204- ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-3, у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України № 2735 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 102 000 грн від 21.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-3/ПС-3;

4) не забезпечив виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.06.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204/РО-3 щодо усунення формальної невідповідності продукції у вигляді щитка захисного сітчатого, а саме – безпосередньо біля найменування не нанесено знак відповідності; не надано декларацію про відповідність Технічному регламенту, яка повинна додаватись до продукції, що свідчить про порушення частини 7 статті 23, частини 2 статті 24, частини 3 статті 29 Закону України № 2735; пунктів 29, 30, Глави 3 пунктів 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44 Технічного регламенту № 771.

На підставі протоколу від 08.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204- ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-4, у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону України № 2735 було винесено постанову про накладення штрафу на у розмірі 51 000 грн від 21.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-4/ПС-4.

Позивач не погоджується з такими рішеннями, у зв`язку з чим звернувся за захистом своїх прав до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 24.06.2025 № 265/ПД-ЗК та видане на його виконання направлення від 24.06.2025 № ПД/1/6011-25 не містили відомостей про підданого перевірці суб`єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1 , а докази вручення йому зазначеного направлення в матеріалах справи відсутні, що вказує на порушення органом ринкового нагляду вимог статей 23, 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо індивідуального характеру розпорядчих документів і обов`язковості дотримання процедури призначення та проведення заходу контролю. Оскільки перевірка характеристик продукції відбулася з істотними процедурними порушеннями, складений за її результатами Акт від 27.06.2025 № ПД/ОД/12104/PH/204 є дефектним, а похідний від нього Акт перевірки стану виконання рішень від 08.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204 та оскаржувані постанови про накладення штрафних санкцій від 21.08.2025 №№ ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-1/ПС-1, ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-2/ПС-2, ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-3/ПС-3, ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-4/ПС-4, винесені на підставі пунктів 2, 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VІ від 02.12.2010 (далі - Закон 2735-VІ).

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2736-VІ.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.

За змістом ч. 5 ст. 23 Закону № 2735 перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Частиною шостою вказаної статті передбачено, що перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання;

2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України;

5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Частиною 11 цієї статті передбачено, що посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

Статтею 23-1 Закону № 2735 передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що системний аналіз вищенаведених приписів законодавства щодо проведення планової перевірки передбачає необхідність її попереднього включення до секторальних планів ринкового нагляду, видання наказу, вручення направлення на проведення перевірки, роз`яснення прав суб`єкту господарювання які є різними за своїм змістом та послідовністю діями.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо безпідставного виходу суду першої інстанції за межі предмета спору та протиправності надання оцінки розпорядчим документам від 23.06.2025 та 24.06.2025, оскільки захід ринкового нагляду у формі контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходах (пункт 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») є за своєю правовою природою похідним від первинної перевірки характеристик продукції та винесених за її результатами рішень.

Колегія суддів зауважує, що саме процедура призначення та проведення первинної перевірки за наказом № 265/ПД-ЗК і направленням № ПД/1/6011-25 заклала юридичне підґрунтя для винесення рішень від 27.06.2025 №№ РО-1, РО-2, РО-3, невиконання яких стало підставою для складання акта від 08.08.2025 та винесення оскаржуваних постанов про застосування штрафів на суму 306 000 грн.

Згідно з правовим принципом, висловленим у доктрині «плодів отруєного дерева», який застосовується у публічно-правових спорах, порушення суб`єктом владних повноважень фундаментальних вимог процедури проведення перевірки призводить до юридичної дефектності всіх наступних рішень та дій, вчинених на виконання таких процедур.

До того ж, оскільки наказ Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 23.06.2025 № 265/ПД-ЗК та направлення від 24.06.2025 № ПД/1/6011-25 не містили жодної ідентифікації ФОП ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання, продукція якого підлягає перевірці, а також з огляду на недоведеність відповідачем факту вручення позивачу вказаного направлення у порядку, визначеному статтями 23, 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», первинні обмежувальні рішення від 27.06.2025 прийняті поза межами встановленої законом процедури.

Відтак, заходи з контролю стану їх виконання від 05.08.20205 - 08.08.2025 позбавлені належної правової підстави, а їх результати не можуть слугувати підґрунтям для притягнення позивача до відповідальності на підставі пунктів 2, 3 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Також, на думку колегії суддів, наказ про призначення перевірки та направлення на її проведення не можуть стосуватись необмеженого кола осіб і є індивідуальними актами, окрім перевірок які проводяться за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб. (п.3 ч.5 ст. 23 Закону № 2735)

Як вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №265/ПД-ЗК від 24.06.2025 року «Про проведення планової перевірки характеристик продукції», на виконання «Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік» Державної служби України з питань праці та Окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці № Д-26/1/11.5-24а від 14.03.2024, було призначено з 24.06.2025 по 27.06.2025 планову перевірку характеристик продукції у розповсюджувачів цієї продукції на території Промтоварного ринку «7 км» ТОВ «Промринок» за адресою: Одеська область, Одеський район, селище міського типу Авангард, вул. Базова, буд. 20.

Водночас, як зазначає суд першої інстанції, будь-якого посилання в цьому наказі та направленні на перевірку від 24.06.2025 №ПД/1/6011-25 щодо суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 не значиться. До того ж, відповідачем не надані суду докази вручення позивачу направлення на перевірку від 24.06.2025 №ПД/1/6011-25, а лише надана розписка про роз`яснення прав.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про те, що перевірка ФОП ОСОБА_1 яка проведена на підставі наказу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №265/ПД-ЗК від 24.06.2025 року є такою, що проведена з порушенням приписів Закону № 2735, оскільки позивач не включений до переліку суб`єктів які підлягають перевірці за цим наказом, не був ознайомлений з наказом про перевірку, йому не було вручене направлення на цю перевірку, що є суттєвими порушеннями процедури призначення та проведення перевірки, яке тягне за собою протиправність прийнятих за її результатами рішень.

Крім того, колегія суддів зазначає, що частиною другою статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у діях позивача складу правопорушення, оскільки у відповідності до частини 2 статті 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» позивач здійснив належні заходи щодо припинення реалізації та повернення невідповідної продукції постачальнику за ланцюгом постачання - ПП «Назірі Насір Назір», про що завчасно письмово повідомив відповідача із наданням відповідних підтверджуючих документів.

У зв`язку з цим, колегія суддів відхиляє посилання відповідача у акті від 08.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204 на те, що посадовій особі не було надано доступ до зазначених і рішенні ЗІЗ, оскільки такі повернуті постачальнику по ланцюгу, відповідно позивач не має як товару так і документів, які б підтверджували факт усунення порушень встановлених вимог, окрім поштових відправлень про повернення товару. Про ці обставини, представник позивача виклав у зауваженнях розділу ІІ акта перевірки, але зазначене залишилось поза увагою відповідача на всіх стадіях прийняття рішення.

Щодо поданої представником позивача заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 грн, колегія суддів з цього зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно положень ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, до суду було надано: договір про надання правничої допомоги №5 від 29.09.2025 року; акт прийому-передачі наданої правничої допомоги №2 від 23 липня 2026 року; детальний опис робіт (наданих послуг) АО «ТИТАНОВИЙ ВІК» у справі.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн. не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Так, з наданих представником позивача документів убачається, що в пункті 6 детального опису робіт (наданих послуг) зазначено про витрати, пов`язані з підготовкою заяви про відшкодування судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22, заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Крім того, такі процесуальні дії, як аналіз апеляційної скарги, аналіз рішення суду, вивчення матеріалів справи та пошук судової практики за своєю суттю і змістом є фактично єдиним процесом підготовки представника до захисту інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції. Окреме виділення кожної з цих дій як самостійних послуг із нарахуванням за кожну з них окремої плати призводить до штучного збільшення обсягу наданих послуг та розміру гонорару адвоката.

Поряд із цим, перевіряючи обґрунтованість заявленої до відшкодування вартості послуг щодо пошуку та аналізу судової практики, колегія суддів встановила, що у процесуальних документах, поданих представником позивача до суду апеляційної інстанції, відсутні посилання на актуальну та релевантну правову позицію чи судову практику Верховного Суду щодо спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, а також категорію справи та те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, без необхідності надання додаткових доказів, розмір витрат на професійну правничу допомогу 2000,00 грн. є пропорційним до предмета спору, а відтак наявні підстави для компенсації позивачу частини понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.

Отже, з огляду на зазначене та виходячи з принципу обґрунтованості й пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено додаткове судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 249, 286, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про визнання протиправним та скасування постанов – залишити без змін.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (54003, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1, ЄДРПОУ 44742194) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок)

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька