Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/29255/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29255/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року (суддя О.В. Єфанова) у справі № 160/29255/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 11 квітня 2025 року №092850023353 щодо відмови у перерахунку пенсії з дати призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітної плати, яка вказана в довідках про заробіток №129/6 від 12 червня 2009 року, №130/6 від 12 червня 2009 року, які видані Науково-виробничою фірмою «Хіміко-екологічні технології»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити позивачці нарахування та обчислення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26 листопада 2023 року з урахуванням заробітної плати, яка вказана в довідках про заробіток №129/6 від 12 червня 2009 року, №130/6 від 12 червня 2009 року, які видані Науково-виробничою фірмою «Хіміко-екологічні технології».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення пенсійного органу про відмову у перерахунку пенсії позивачки з урахуванням заробітної плати згідно довідок є протиправним та порушує право позивачки на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 11 квітня 2025 року №092850023353;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04 квітня 2025 року з урахуванням заробітної плати, яка вказана в довідках про заробіток №129/6 від 12 червня 2009 року, №130/6 від 12 червня 2009 року, які видані Науково-виробничою фірмою «Хіміко-

екологічні технології».

В решті позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що питання пенсійного забезпечення громадян, які працювали на території Російської Федерації, регулювалися нормами Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а також Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року.

Суд першої інстанції зауважив, що статтею 6 Угоди від 13.03.1992 визначено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Суд першої інстанції врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Україна вийшла з вказаної Угоди. Також з 01 січня 2023 року участь у цій Угоді припинила Російська Федерація.

Суд першої інстанції вважав, що подальша денонсація міжнародних угод або вихід з них держав-учасниць не може звужувати обсяг вже набутих позивачем конституційних соціальних прав чи позбавляти її права на врахування заробітної плати за періоди роботи, які мали місце під час дії цих угод.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови у врахуванні заробітної плати позивача за період роботи з вересня 2001 року по травень 2009 року на території Російської Федерації, підтвердженої довідками №129/6 від 12 червня 2009 року та №130/6 від 12.06.2009, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 11 квітня 2025 року №092850023353 є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що спірне рішення про відмову у перерахунку пенсії є правомірним, адже постановою КМУ №1328 Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а російська федерація припинила участь в угоді з 01 січня 2023 року.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка є одержувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26 листопада 2023 року.

До страхового стажу позивачки на виконання рішення суду у справі №280/2797/24 було зараховано, зокрема, періоди роботи на території російської федерації з 01.07.2000 по 21.05.2001 та з 12.09.2001 по 27.05.2009.

Для підтвердження розміру заробітної плати за період роботи з вересня 2001 року по травень 2009 року позивачем було надано довідки про заробітну плату №129/6 від 12 червня 2009 року та №130/6 від 12 червня 2009 року, які видані Науково-виробничою фірмою «Хіміко-екологічні технології».

04 квітня 2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою №5893 про допризначення пенсії у зв`язку з наданням додаткових документів (вищезазначених довідок про заробітну плату).

За результатом розгляду вказаної заяви Відділом перерахунків пенсій №5 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення від 11 квітня 2025 року №092850023353 про відмову у перерахунку пенсії позивачки.

Відмова обґрунтована тим, що з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Також відповідач зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» документи, які не мають установленої форми, приймаються на території України за умови проставлення апостиля компетентними органами держави, в якій документ був складений.

Не погодившись з рішенням пенсійного органу, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до ст.4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається в тому числі та із міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли, в тому числі Україна та російська федерація.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивачки та врахування її заробітку з вересня 2001 року по травень 2009 року, адже вони набуті позивачкою до ухвалення відповідних рішень.

04.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав», якою установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Законом України № 2102-IX затверджено Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, що триває і дотепер.

За приписами статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом № 240/94-ВР від 10.11.1994, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.

Станом на 24.02.2022 довідки про заробітну плату №129/6 від 12 червня 2009 року та №130/6 від 12 червня 2009 року, які видані Науково-виробничою фірмою «Хіміко-екологічні технології» на території рф, приймалися на території України без спеціального посвідчення в силу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, дія якої була зупинена лише Законом України № 2783-IX від 01.12.2022, а тому надані позивачем документи підлягають прийняттю на території України без спеціального посвідчення (проставлення апостиля).

За цих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не мав правових підстав для відмови у врахуванні заробітної плати позивачки за період роботи з вересня 2001 року по травень 2009 року на території російської федерації, підтвердженої довідками №129/6 від 12 червня 2009 року та №130/6 від 12.06.2009 року, а отже спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 11 квітня 2025 року №092850023353 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі № 160/29255/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк