Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/17133/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17133/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року (суддя С. В. Прудник) у справі № 160/17133/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 04.04.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 27.02.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки. що передують року звернення, а саме за 2023, 2024 роки, 2025 р.р. у розмірі 17 482,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при обчисленні позивачці пенсії має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV. Позивачка не погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.04.2026 року, яким їй відмовлено у застосуванні нового показника середньої заробітної плати, оскільки пенсійний орган хибно виходив із того, що позивачка уже отримує пенсію за віком, а тому відсутній факт переходу на інший вид пенсії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неналежного розгляду заяви позивачки від 28.02.2026 року про призначення (перехід) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення відповідного перерахунку пенсійного забезпечення;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській

області повторно розглянути заяву позивачки від 28.02.2026 року з урахуванням висновків суду, надати оцінку доводам позивачки щодо вибору виду пенсійного забезпечення та прийняти вмотивоване рішення відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що позивач та відповідач перебувають у правовідносинах щодо одного виду пенсії - пенсії за віком. За таких обставин застосування положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV щодо нового обчислення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2023-2025 роки є безпідставним.

Суд першої інстанції дослідив, що відповідачем не було належним чином розглянуто заяву позивача від 28.02.2026 року саме як звернення щодо реалізації права на вибір виду пенсійного забезпечення.

Зміст відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.04.2026 року фактично зводиться лише до повідомлення про відсутність підстав для перерахунку пенсії, однак не містить повного вирішення усіх питань, поставлених позивачем у заяві, зокрема щодо можливості призначення іншого виду пенсії за її вибором.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв не у повній відповідності до вимог законодавства, оскільки фактично не здійснив належного розгляду звернення позивача щодо вибору виду пенсійного забезпечення та не прийняв рішення за результатами такого розгляду.

Суд першої інстанції вважав, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позиваки від 28.02.2026 року з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що у 2013 році позивачці призначена пенсії за віком на пільгових умовах. Зауважує, що норми Закону №1058, на підставі якого позивачці призначена пенсія у 2013 році, не передбачають окремого виду пенсії як пільгова пенсія. Вважає, що відсутні підстави для повторного призначення позивачці пенсії за віком згідно Закону №1058, а отже й для застосування при розрахунку пенсії позивачки показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2023-2025 роки, підстави відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 21.09.2013 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

28.02.2026 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком на загальних умовах після досягнення 60-річного віку, провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023, 2024 та 2025 роки, а також надати відповідне роз`яснення.

Зазначена заява була отримана відповідачем 05.03.2026 року та зареєстрована за № 23420/С-0400-26.

Листом від 03.04.2026 року № 38845-23420/С-01/8-0400/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачку, що вона перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 21.09.2013 року, а тому підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.

Крім того, у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 22.04.2026 року відповідач листом від 05.05.2026 року № 0400-010202-8/84327 зазначив, що пенсію позивачці було призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2012 рік, а після проведення осучаснення у 2017 році застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, який у подальшому індексувався відповідно до постанов Кабінету Міністрів України. Водночас відповідач вказав, що підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2023– 2025 роки відсутні, оскільки позивачка уже отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Законом № 1058-IV.

Не погодившись із відповіддю пенсійного органу, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно приписів ст.44 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно ч.5 ст.45 Закону №1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1).

Згідно пункту 1.1 розділу I цього порядку заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Пункт 4.1 розділу IV Порядку №22-1 визначає, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Положення п. 4.3 розділу IV Порядку №22-1 передбачають, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

В силу вимог п. 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що 28.02.2026 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій позивачка просила призначити їй пенсію за віком на загальних умовах після досягнення 60-річного віку, провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023, 2024 та 2025 роки, а також надати відповідне роз`яснення. Ця заява була отримана відповідачем 05.03.2026 року та зареєстрована за № 23420/С-0400-26.

Як правильно дослідив суд першої інстанції, заява позивачки пенсійним органом розглянута як звернення щодо реалізації права на вибір виду пенсійного забезпечення.

Матеріалами справи не містять доказів того, що пенсійний орган на виконання вимог ст.45 Закону №1058 та п. 4.7 розділу IV Порядку №22-1 прийняв саме рішення за заявою позивачки,

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем всупереч ст.45 Закону №1058 та п. 4.7 розділу IV Порядку №22-1 допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви позивачки від 28.02.2026 року, що зареєстрована за № 23420/С-0400-26.

Аргументи відповідача, які наведені в апеляційній скарзі та суть яких стосується відсутності підстав для застосування при розрахунку пенсії позивачки показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2023-2025 роки, не свідчать про незаконність чи необгрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки вказані обставини не були підставою для часткового задоволення позову, а судом першої інстанції не було зроблено висновок про необхідність застосування у спірному випадку, при обчисленні пенсії позивачки, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2023-2025 роки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі № 160/17133/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк