Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/20263/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20263/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року (суддя В.В. Рянська) у справі № 160/20263/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 046850013010 від 23.04.2024 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати позивачці до її страхового стажу періоди роботи відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , період догляду до трьох років за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , період навчання у 1980-1981 роках згідно з дипломом НОМЕР_2 та період навчання у 1981-1982 роках згідно з дипломом НОМЕР_3 , призначити та виплачувати пенсію за віком згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення із заявою про призначення пенсії - 16.04.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення пенсійного органу про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком є протиправним та порушує право позивачки на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 046850013010 від 23.04.2024 про відмову у призначенні пенсії позивачці;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області:

- зарахувати до страхового стажу позивачки періоди роботи згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , заповненій вперше 13.09.1982, та період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною трирічного віку;

- повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком від 16.04.2024 та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця. Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд першої інстанції вважав, що до загального страхового стажу позивачки протиправно не зараховано періоди її роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідній роботі, а не формальні неточності у документах.

Суд першої інстанції зауважив, що час догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. При цьому вимоги про обов`язкову наявність у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта чинним законодавством не передбачені.

Суд першої інстанції дослідив, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду, у якому позивач здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з підстав відсутності у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта та відсутності відомостей про виховання дитини до досягнення трирічного віку, є протиправною.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 046850013010 від 23.04.2024 було протиправно відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком.

Також, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивачки періоди її роботи згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , заповненій вперше 13.09.1982, та період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною трирічного віку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що подана до пенсійного органу трудова книжка мітить запис про зміну прізвища без посилання на документи, для підтвердження дошлюбного прізвища позивачкою документи пенсійному органу не подано, а отже робота позивачки згідно трудової книжки НОМЕР_1 до страхового стажу правомірно не зарахована. Зауважує, що позивачка не подала пенсійному органу документи на підтвердження догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже такий догляд правомірно не зараховано до страхового стажу позивачки. Скаржник наполягає, що рішення про відмову у призначенні позивачці пенсії прийнято з дотриманням вимог законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка 16.04.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяву від 16.04.2024 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та прийнято рішення № 046850013010 від 23.04.2024 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи. У рішенні зазначено, що заявниця працює, страховий стаж становить 25 років 07 місяців 01 день. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки на титульні сторінці відсутні підстави для запису про зміну прізвища, що не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 та зареєстрованої в Міністерстві України від 17.08.1993 № 110. Не зараховано період догляду до трьох років за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у свідоцтві про народження відсутня відмітка про видачу паспорта дитині та відсутні відомості про виховання дитини до трирічного віку. Не зараховано період навчання у 1980-1981 роках на підставі диплому НОМЕР_2 та період навчання у 1981-1982 роках на підставі диплому НОМЕР_3 , оскільки дипломи видані на прізвище « ОСОБА_2 » та записи зроблено іноземною мовою, завірені печатками на іноземній мові. Відповідно до п. 2.9 розділу 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005, документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Також відсутній документ про зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ». До документів для призначення пенсії додано нотаріально завірений переклад довідки про зміну прізвища (номер та дата відсутні), який завірений печаткою іноземної держави та наданий у копії.

Згідно з паспортом громадянина України НОМЕР_4 виданим 24.02.2009 Дніпропетровським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Байрамали Марийської області Туркменістану.

Трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена вперше 13.09.1982, містить відомості про прізвище, ім`я та по батькові « ОСОБА_4 », дату народження – ІНФОРМАЦІЯ_3 . У трудовій книжці серії НОМЕР_1 містяться записи про періоди роботи: 13.09.1982-01.12.1982, 11.04.1983-09.07.1984, період навчання у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті 01.09.1984-01.07.1990, періоди роботи: 19.11.1990-31.05.1991, 12.11.1991-01.10.2003, 01.06.2006-31.12.2020, запис про прийняття на роботу 04.01.2021.

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 , виданому 20.01.1964, зазначено, що « ОСОБА_5 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у «Байрам-Али Т.ССР» (так зазначено у свідоцтві).

Згідно з архівною довідкою № 141/01.1-33/12 від 24.07.2023, виданою Придніпровською державною академією будівництва та архітектури, «Демченко (Кабанова)», ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчалася на будівельно-технологічному факультеті за спеціальністю «Виробництво будівельних виробів та конструкцій», денна форма, у наступні періоди відповідно до наказів: наказ № 886-КС від 25.08.1984 - зарахована на перший курс з 01.09.1984; наказ № 325-КС від 24.05.1985 – зміна прізвища ОСОБА_5 на ОСОБА_1 у зв`язку з укладенням шлюбу (свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_6 від 09.02.1985); наказ № 1145-КС від 16.12.1985 - надано академічну відпустку за станом здоров`я до 01.09.1986; наказ № 819-КС від 26.08.1986 - повернення з академічної відпустки з 01.09.1986 на денну форму. Рішенням державної екзаменаційної комісії від 21.06.1990 (наказ № 444-КС від 27.06.1990) позивачці присвоєно кваліфікацію інженера-будівельника-технолога, видано диплом спеціаліста НОМЕР_7 , реєстраційний № 107 від 29.06.1990.

Не погодившись з рішенням пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж), а страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року.

Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 Порядку №637 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням відповідача № 046850013010 від 23.04.2024 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи.

Також, пенсійним органом позивачці до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки на титульні сторінці відсутні підстави для запису про зміну прізвища.

Апеляційний суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Колегія суддів вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Приписи ч. 3 статті 44 Закону №1058-IV наділяють органи Пенсійного фонду правом вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пенсійним орган не доведено в установленому порядку вчинення перевірки відомостей трудової книжки позивачки, у разі наявності сумнівів в їх достовірності та повноти.

За цих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періодів роботи згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , однак пенсійним органом протиправно таке зарахування не здійснено.

Згідно приписів ст.56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відповідно до пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку.

Отже, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть). Вимоги про обов`язкову наявність у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта чинним законодавством не передбачені.

Позивачка є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 . Також, за змістом трудової книжки НОМЕР_1 позивачка не працювала до досягнення ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що до страхового стажу позивачки наявні підстави зарахувати період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною трирічного віку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що пенсійним органом не здійснено належний розрахунок страхового стажу позивачки, а отже спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 046850013010 від 23.04.2024 про відмову у призначенні пенсії позивачці є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі № 160/20263/24 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк