Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/36730/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36730/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року (суддя О.В. Єфанова) у справі № 160/36730/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідності до Порядку №178 від 16.03.2016;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно у відповідності до Порядку №178 від 16.03.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що військовою частиною протиправно при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу позивачеві не було нараховано та виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Суд першої інстанції з`ясував, що відповідачем не заперечується право позивача на отримання грошової компенсації, на підтвердження чого надано сформовану на ім`я позивача довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.

Проте, станом на дату розгляду справи, грошова компенсація позивачу не виплачена.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що при звільненні позивача з військової служби військовою частиною замовлено фінансування для компенсації позивачу неотриманого речового майна відповідно до Порядку №178, однак фінансування не відбулось. Вважає, що за цих обставин військовою частиною не допущено протиправну бездіяльність, а тому позов задоволенню не підлягає.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач з 10.01.2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Військова частина НОМЕР_2 знаходиться на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.10.2025 № 320 старшого лейтенанта позивача з 07.10.2025 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

При цьому, 23.09.2025, позивачем на ім`я командира батальйону військової частини НОМЕР_1 подано рапорт, згідно якого позивач зазначив: «Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. №178 «Про затвердження Порядку виплати військо службовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», прошу розрахувати та видати довідку про вартість речового майна. Належну грошову компенсацію за неотримане речове майно прошу виплатити мені в повному обсязі».

При звільненні позивача з військової служби нарахування та виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно здійснено не було.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідності до Порядку №178 від 16.03.2016, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно з абзацом другим пункту 1 статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

За приписами пункту 2 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Пункт 3 Порядку №178 визначає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:

- звільнення з військової служби;

- загибелі (смерті) військовослужбовця;

- переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Відповідно до пункту 4 Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Пунктом 5 Порядку №178 закріплено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби.

Зі змісту матеріалів справи вбачається та скаржником не заперечується, що позивач подав рапорт з метою виконання положень п. 4 Порядку №178 та має право на грошову компенсацію за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби.

Як правильно дослідив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби.

Апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що компенсація не виплачена позивачу через відсутність фінансування, адже обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати грошову компенсацію за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідності до Порядку №178 від 16.03.2016.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі №160/36730/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк